Для того, щоб перейти з суто політичної площини в економічну і ділову, знадобилося лише зібратися на чергове засідання міжурядового українсько-російського комітету з економічного співробітництва та бізнес-форуму «Україна і Росія: економічний розвиток крізь призму інвестиційної політики». Цього разу — в російській Калузі. Перше відкриття наші урядовці зробили досить швидко: виявляється, сусідня з Московською область уже давно на крок попереду нас у кооперації з Євросоюзом.
За кілька років Калузька земля стала еталоном інвестиційної політики розвитку. Обсяги промислового виробництва там зросли вдвічі. Практично з нуля були створені абсолютно нові високотехнологічні галузі промисловості: автомобілебудівна і фармацевтична. Нині там виробляють автомобілі «Фольксваген», «Сітроен», «Пежо», «Міцубісі» (хай і для російського ринку, та хто нам заважає робити те саме для себе?), побутову електроніку «Самсунг» і навіть ліки для Європейського Союзу. І саме там урядовці, глави кількох обладміністрацій, представники українського бізнесу та експерти мали можливість поспілкуватися з топ-менеджерами світових компаній, вивчити успішну інвестиційну модель.
Учора Прем’єр-міністр Микола Азаров доручив профільним міністерствам і відомствам підготувати пропозиції з розблокування торговельних суперечок з Росією до 1 грудня, буквально від сьогодні розпочати виконувати погоджений план дій. «Усі відповідальні за виконання дорожніх карт повинні подати на розгляд уряду погоджені з російськими партнерами пропозиції із розблокування торговельних суперечок і невирішених питань кооперації», — наголосив Микола Азаров, відкриваючи засідання уряду.
Він повідомив, що на засіданні міжурядового українсько-російського комітету з економічного співробітництва сторони домовилися про те, що потрібно проаналізувати можливі наслідки для торгово-економічних відносин України після підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом.
Торгівля — це не бухгалтерія
Микола Азаров підкреслив, що необхідно відійти від створення штучних проблем і знайти додаткові можливості для співпраці, які відкриває Угода про асоціацію з ЄС.
Питання підписання Україною Угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі з Євросоюзом Росія перестала сприймати як загрозу. Країни, за словами Миколи Азарова, перейшли до прагматичної співпраці, вигідної для обох сторін. «Я звертав увагу наших партнерів на те, що треба знаходити переваги, а не створювати штучні ускладнення. І це єдиний продуктивний формат діалогу Митного союзу з Україною», — додав він.
Зменшення товарообігу між двома країнами та збій у торговій кооперації, на думку керівника українського уряду, не можна вважати суто економічними питаннями.
«На засіданні міждержавного комітету я підкреслював, що це не питання торговельної бухгалтерії. А питання заробітних плат сотень тисяч робітників, які виробляють товари для взаємної торгівлі», — заявив Прем’єр. І додав, що Україна не зацікавлена в тому, щоб власними руками будувати торгові бар’єри і руйнувати торгову кооперацію. Адже 90-ті роки ХХ століття показали: зруйнувати можна швидко, а відновити не вдається десятиріччями.
Як ми вже повідомляли, на засіданні міжурядового українсько-російського комітету з економічного співробітництва йшлося про реалізацію амбітних програм у космічній промисловості, авіабудуванні, атомній енергетиці тощо.
Жодної квартири без тепла!
Серед інших питань, які порушив Прем’єр-міністр, відкриваючи урядове засідання, був і початок опалювального сезону. Микола Азаров наголосив, що відсутність тепла навіть в окремій квартирі треба розглядати як надзвичайну ситуацію.
Керівник уряду закликав віце-прем’єр-міністра Олександра Вілкула і міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадія Темника не залишати без розгляду жодне таке звернення.
Він наголосив також на неприпустимості фактів непідключення житлових об’єктів до теплоносія в період опалювального сезону. «Опалювальний сезон у країні розпочато остаточно, і будь-яка затримка з підключенням житла чи соціальних об’єктів до тепла вже не може бути нічим виправдана», — зауважив він. Прем’єр-міністр повідомив, що на сьогодні опаленням забезпечено 100% закладів соціальної сфери та 174 тисячі 418 житлових будинків, або 99,9%.
Водночас не запущені в роботу ще п’ять котелень у Києві. «І що означають ті соті відсотка квартир, де ще немає тепла? Там теж живуть люди, які потерпають від холоду, і це неприпустимо», — емоційно зауважив він.
Найдешевший транспортний шлях
Виконуючи доручення Президента України, уряд має намір у стислі строки розробити план дій з відновлення інфраструктури і флоту для річкових перевезень та ухвалити загальнодержавну програму відновлення транспортного судноплавства в басейні Дніпра. Адже мало виростити і зібрати рекордний врожай — його ще треба переробити і зберегти.
Микола Азаров зазначив, що наявний автомобільний і залізничний транспорт задіяний повністю. Однак потенціал водного транспорту досі належним чином не використано. І це при тому, що Україна має унікальну транспортну артерію — Дніпро, ідеально розташовану за експортним маршрутом зерна. До того ж, це найдешевший шлях транспортування зернових та й інших сипучих вантажів.
«На доручення Президента ми повинні у найкоротший час розробити план дій з відновлення інфраструктури і флоту для річкових перевезень. Тому Мінінфраструктури разом із Мінагрополітики і Мінпромполітики зобов’язані до кінця року розробити і подати на розгляд Кабінету Міністрів загальнодержавну програму відновлення в басейні Дніпра транспортного судноплавства — в першу чергу для потреб агровиробництва», — підсумував Микола Азаров.
Також уряд має намір найближчим часом розглянути питання подання заявки на проведення в Україні зимових Олімпійських ігор 2022 року.
ЩО РОЗГЛЯНУТО НА ЗАСIДАННI УРЯДУ
♦ Про внесення змін до Закону України «Про звернення громадян» щодо електронного звернення (проект Закону);
♦ Про затвердження плану заходів щодо реалізації Концепції створення та функціонування автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронної звітності» (розпорядження уряду);
♦ Про затвердження плану першочергових заходів із запобігання аварійним ситуаціям техногенного характеру на Бортницькій станції аерації у м. Києві (розпорядження уряду);
♦ Про схвалення Стратегії розвитку аграрного сектору економіки на період до 2020 року (розпорядження уряду);
♦ Про участь провідних міжнародних енергетичних компаній «Ені» (Італія), «Електрісіте де Франс» (Франція) у видобутку нафти і газу на шельфі Чорного моря (розпорядження уряду).