"Російські банки: ще є, але погоди не роблять"

Олег ГРОМОВ
8 лютого 2020

Останніми днями від наших можновладців і особливо від керівників Нацбанку чимало можна було почути про російські банки, які ще працюють на території нашої держави. Пригадуєте, які російські банки свого часу (до 2014—2016 років) працювали в Україні? Пішли в небуття або ще й досі з ними працює Фонд гарантування вкладів фізичних осіб щодо розпродажу активів та повернення депозитів фізичним та юридичним особам такі банки: ВТБ, «Русский стандарт», БМ-Банк, VS Банк, Петрокомерцбанк, Траст.

Щиро кажучи, за шість років війни, яку веде наша держава проти російсько-окупаційних військ, я думав, що будь-яка російська власність у банківській системі України вже мали піти з неї. А ось і ні. Хоча вона існує в невеликих розмірах.

Чи впливають російські банки на економічне та політичне життя нашої країни? Як вважає перший заступник глави Нацбанку Катерина Рожкова, буцімто ні. Справді, нині в Україні працює лише два банки з російським капіталом: Промінвестбанк та Сбербанк. Перший з них уже ледь жевріє, і, переконані топменеджери Нацбанку, ця фінансова установа повинна найближчим часом здати ліцензію. Я вже неодноразово писав, що одним із власників цього банку (згідно з інформацією самого Промінвестбанку, яку довгий час було оприлюднено на офіційній вебсторінці фінустанови), був експрем’єр-міністр та експрезидент Росії Дмитро Медведєв.

Тепер він уже ніяк не буде пов’язаний з банківським бізнесом України. Принаймні в це хочеться вірити. Однак як каже одна з керівників громадського об’єднання потерпілих вкладників, це зовсім не означає, що російського капіталу та росіян з великими грошовими мішками не буде в українському фінансово-банківському секторі.

Що стосується Сбербанку, то його долю ще не вирішено. У Нацбанку вважають, що продати його неможливо, адже існують обмеження, що було прописано в антиросійських санкціях. Пані Рожкова заявляє, що регулятор на сьогодні взагалі не має жодного зв’язку з цією фінансовою установою. І можливо, це правда. Адже взяти хоч якийсь коментар у керівників цього банку мені не пощастило.

Пресслужба мовчить. На офіційні запити немає відповіді. Зрозуміло одне: банк має неабиякі проблеми і просто не хоче їх афішувати. Це підтверджують й інші фахівці.

Але якщо зайти на офіційний сайт Сбербанку, то там таких нерозв’язаних для фінансової установи проблем не побачиш: банк пропонує депозитні програми з різними умовами, кредитування тощо. Тобто живе повноцінно. Та й додаткових пряників для своїх теперішніх і потенційних клієнтів має чимало. До прикладу, депозитні ставки: вони здебільшого становлять 11,5—11,75% в річному вимірі. Звісно, є банки з більшими ставками за вкладами. Але безперечно, банк працює.

Ще більше можна сказати про кредити, адже їх надають, і будь-яка фінансова установа, надто та, що перебуває у складному становищі через антиросійські санкції, істотно ризикує. Сбербанк надає позики готівкою до 200 тисяч гривень терміном на два роки.

Проте чимало аналітиків упевнені: Сбербанк усе одно піде з нашого ринку, правильніше було б сказати, здасть ліцензію.

Нещодавно писали, начебто Альфа-банк, який поглинув Укрсоцбанк, також має чималенькі російські капітали і залежить від грошей походженням з РФ. Це неправда. Акціонери, звісно, частково російські, але більшість їх — громадяни ЄС та Ізраїлю, а головний акціонер у них — один з європейських інвестиційних фондів. Думаю, їх краще сприймати як міжнародну банківську групу з бізнесом у країнах ЄС, СНД та Україні. Отже, шановні патріоти, заспокойтеся, цей банк не має стосунку до Росії.

Пересічним українцям цікаво дізнатися, чи вдарило по вкладах фізосіб і чи не мучать колектори від різних фінансових установ людей, які так чи так були пов’язані з банками, що мають чи мали колись російський капітал у своїх статутних фондах.

Як зазначають керівники громадських організацій щодо захисту справ вкладників та кредитоотримувачів, такого не відбувалося раніше і немає нині. Цей процес начебто пройшов вдало, і надалі все буде спокійно.

Отже, антиросійські санкції щодо банків, які було введено ще за минулої влади, напевно, були досить ефективними. І дуже правильно, що це зроблено, нехай і трохи запізно.



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua