Допомогу надають як найнятим працівникам, так і підприємцям. Тих, хто переселяється з окупованих територій України та зони АТО на Дніпропетровщину, насамперед чекають у центрі «Допомога Дніпра», розташованому в колишньому гуртожитку міського трамвайно-транспортного управління неподалік від головного залізничного вокзалу. Центр був спеціально створений навесні для допомоги переселенцям з Криму, а тепер приймає й потоки приїжджих із Донбасу. Насамперед людей, які були змушені покинути свої домівки, турбують питання даху над головою і працевлаштування. Комусь потрібно вирішити проблеми із соціальними виплатами, пенсією, відновленням документів. Із усім цим координатори центру намагаються допомогти у межах можливостей.
Приходять і грубіяни…
На чуже горе відгукуються і городяни, які несуть до центру речі, продукти або пропонують безкоштовне житло. Правда, якщо останніх пропозицій навесні було дуже багато, то тепер — це поодинокі випадки. А дехто навпаки — користуючись ситуацією, навіть підняв ціну на оренду помешкання. Нині житлові резерви для переселенців на Дніпропетровщині майже вичерпані. Проте якщо людям зовсім нікуди подітися, є варіанти. Прибувши, можна залишитися у центрі на одну добу і за цей час щось підшукати. Приміром, тимчасово «перебути» в недорогому готелі. Адміністрація одного з таких готелів (до речі, у центрі Дніпропетровська), розмістивши оголошення в коридорах центру, запрошує до себе переселенців у багатомісні номери за 80 гривень одне місце на добу (з телевізором, холодильником, Wi-Fi). До речі, незабаром на Дніпропетровщину з Німеччини мають привезти модульні будинки для переселенців. Таке «швидке» житло допоможе їм пережити зиму не на вулиці.
Та коли є постійна робота, і з житлом легше. Відповідь на запитання щодо працевлаштування можна отримати одразу, переступивши поріг центру «Допомога Дніпра». Тут розклеєно багато оголошень від роботодавців, які запрошують вимушених переселенців на роботу (інша річ, чи підходять їм ці вакансії). Читаємо. Потрібні здебільшого працівники на робочі спеціальності, але є й пропозиції для провізорів-фармацевтів, викладачів у ПТУ, вчителів у школу, технологів на виробництво тощо. Особливо радує, що деякі роботодавці готові допомогти і з житлом — як, наприклад, в одному з великих дніпропетровських супермаркетів.
Окрім координаторів, які реєструють і надають необхідну інформацію, у центрі чергують і психологи-волонтери, і представники міграційної служби, й центру зайнятості та інші. Прямо на місці можна ознайомитися з переліком вакансій, які пропонуються: потрібні кухар, кондуктор, контролер якості, комірник, провізор, прибиральник…
— Люди приходять різні. Є й грубіяни — «ви нам зобов’язані», і такі, що «пирхають», мовляв, не ту роботу їм пропонують, — розповідають фахівці, які чергують у центрі. — А буває, що люди звідси дзвонять щодо запропонованих вакансій і одразу знаходять роботу. Так, днями був професор донецького вишу, ми його прилаштували в один з дніпропетровських університетів.
Офіційно зареєструвались як безробітні у центрах зайнятості Дніпропетровщини, починаючи з травня 2014 року (за інформацією обласного центру зайнятості станом на 13 листопада), лише 2 258 вимушених переселенців. З них 442 працевлаштовані, 63 залучені до громадських та інших робіт тимчасового характеру, 34 пройшли навчання та стажування.
Загалом ринок праці на Дніпропетровщині і до буремних подій був складним. Зрозуміло, що сьогодні ситуація погіршилася. «Роботи в області мало, — коментує начальник відділу організації сприяння працевлаштуванню Дніпропетровського обласного центру зайнятості Тетяна Сальнікова. — Навантаження на одну вакансію в регіоні загалом становить 39 чоловік. І якщо в Дніпропетровську та в деяких містах ситуація більш-менш непогана, то на решті території області маємо взагалі по 150 чоловік на одну вакансію».
На запитання, кого найскладніше працевлаштувати, Тетяна Миколаївна відповідає коротко: «Тих, хто не хоче працювати». І додає: «Якщо це питання виживання, то треба погоджуватися на будь-яку роботу».
Від сезонної зайнятості до постійної
Ось характерні приклади. Олександр Дубина, який переїхав на Дніпропетровщину з Горлівки Донецької області, вдома працював головним інженером. З дружиною чоловік оселився у Царичанському районі Дніпропетровської області — в хаті, яка залишилася від батьків. Звернувся до районного центру зайнятості. Там Олександру Григоровичу запропонували сезонну роботу оператора конвеєрної лінії на аграрному підприємстві. За короткий час призначили майстром виробничої дільниці. А згодом Олександр Дубина сам знайшов роботу за фахом в одного інтернет-провайдера в Дніпропетровську. Правда, щодня доводиться витрачати дві години часу та 60 гривень на дорогу. Але це все одно дешевше, ніж винаймати житло в обласному центрі.
Наприкінці травня, коли почалися обстріли й бомбардування поблизу містечка під Донецьком і бойовики зовсім недалеко почали закріплятися на блок-постах, покинути домівку була змушена і дружина офіцера Української армії Надія Петренко (прізвище та ім’я інші з огляду на безпеку) з донькою. Поїхали до родичів у Кривий Ріг.
— Таким, як ми, залишатися вдома було небезпечно — бойовики шукали і викрадали дружин українських офіцерів, які були задіяні в АТО, — розповідає жінка. — Приїхали, зареєструвалися. Жити на щось треба. Просила в центрі зайнятості хоча б до вересня працевлаштувати — я вчитель за фахом, вдома працювала в приватній фірмі дитячим аніматором. Інколи спілкуюся зі знайомими, що залишилися на окупованій Донеччині, бо їм нема куди їхати, грошей не мають. Кажуть, життя там немає… Люди, які за Україну і не можуть виїхати, переживають — там же «денеерівці» збираються паспорти місцевим жителям міняти! А дехто зі знайомих поїхали у Росію як біженці — не розуміють, що це звідти війна.
Оскільки Надія Миколаївна не мала досвіду роботи за педагогічною освітою, у центрі зайнятості їй запропонували пройти стажування з подальшим гарантованим працевлаштуванням. І сьогодні жінка працює вихователем у дитячому садочку.
Бізнес-центри для підприємців
На Дніпропетровщині нині зареєстровано понад дві тисячі суб’єктів підприємницької діяльності, які були вимушені переїхати з інших регіонів. Їм треба допомогти і створити необхідні умови для ведення бізнесу на новому місці. За словами директора департаменту економічного розвитку Дніпропетровської ОДА Олега Кужмана, ці люди готові відкрити виробництво на базі існуючих підприємств.
«Ми зараз працюємо з кількома організаціями, які не використовують певні площі, для того щоб підприємці з Донеччини та Луганщини могли продовжити тут свій бізнес, — повідомив він. — Вже є пропозиції перенести на територію області виробництво металопластикових і промислових виробів, групи товарів харчової та переробної промисловості. Сьогодні бізнесменам-переселенцям важко, тому що на Донбасі залишилися їх трудові колективи та основні кошти. Їх необхідно підтримати, надати певні пільги. Ми створимо на Дніпропетровщині умови, щоб ці розумні та активні люди залишалися у нас, працювали на благо нашого регіону та сплачували тут податки».
Днями в Дніпропетровській облдержадміністрації заявили, що на найближчій сесії обласної ради ініціюватимуть створення для переселенців-підприємців бізнес-центрів, де будуть необхідна оргтехніка та бухгалтерія, надаватимуть безкоштовні юридичні консультації та допомагатимуть у реєстрації підприємств. Також Дніпропетровщина готує подання до Кабміну з пропозиціями щодо надання пільг вимушеним переселенцям, змін податкового законодавства, реєстрації переселенців, присвоєння їм особливого статусу тощо.
ДО РЕЧІ
Яку роботу пропонують переселенцям на Дніпропетровщині
За сприяння служби зайнятості вимушені переселенці отримали роботу на підприємствах регіону за професіями та посадами: інженера, механіка, педагога, бухгалтера, продавця продовольчих товарів, електрослюсаря, прохідника, оператора поштового зв’язку, монтажника з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій, вихователя, пекаря, підсобного робітника, слюсаря-ремонтника, тесляра, водія автотранспортних засобів, вантажника, офіціанта, диспетчера, дефектоскопіста, пресувальника теплоізоляційних виробів та іншими. Водночас, за бажанням шукачів роботи, здійснюють пошук та підбір роботи, користуючись загальнодержавною базою вакансій по всій Україні, повідомляє Дніпропетровський обласний центр зайнятості.
Призначено соціальні виплати
На сьогодні в Дніпропетровській області взято на облік 17762 родини, які переїхали з тимчасово окупованої території України або районів проведення антитерористичної операції та яким видано довідку встановленого зразка про внесення даних до Єдиної інформаційної бази даних. Ця довідка є підставою для подальшої виплати пенсії, державної допомоги, інших соціальних виплат. За призначенням грошової допомоги на проживання до управлінь соціального захисту населення звернулося 14195 родин, допомогу призначено 10 473 родинам. Протягом листопада 3306 сімей вже одержали кошти на загальну суму 5,6 мільйона гривень, ще для 3425 сімей найближчим часом надійдуть кошти на суму 4,7 мільйона гривень.
Ми в Google+