Вагомим підсумком ефективної роботи працівників служби зайнятості Житомирщини стало скорочення кількості безробітних. Станом на початок грудня цього року їхня чисельність порівняно з аналогічним показником торік зменшилась на 2,6 тисяч осіб, або на 17%. Кількість роботодавців, які співпрацюють із службою зайнятості, збільшилася на 5% та становить 7 тисяч. Чисельність вакансій у базі даних обласної служби зайнятості зросла на 9% і сягає 42 тисяч. Працевлаштовано за січень — листопад 32 тисячі осіб, що на 5% більше, ніж було за відповідний період торік.
— Галино Віталіївно, чим зумовлені ці позитивні зміни?
— Насамперед ідеться про високий професіоналізм наших працівників та їхнє бажання допомогти кожному клієнтові служби зайнятості. Не менш важливою складовою відчутних зрушень на краще стали ініційовані урядом рішення про підвищення мінімальної зарплати.
Наприклад, якщо на відповідну дату торік середній розмір зарплат на вакансіях, пропонованих службою зайнятості Житомирщини, становив 2681 гривню, то нині це вже 4118 гривень. На жаль, збереглася тенденція, що у майже половині пропозицій ідеться про мінімально встановлений законодавством розмір винагороди за працю. Однак нині це вже пристойна сума. Тож зросла і мотивація роботодавців укомплектовувати вакансії достойними працівниками. Це зумовило істотне збільшення ролі служби зайнятості, адже ми проводимо добір потрібних саме конкретному підприємству кадрів, а за необхідності — їхню професійну перепідготовку.
За цей рік навчання пройшли 4,5 тисячі безробітних, із яких 600 осіб освоювали нові робітничі навички в Одеському і Рівненському центрах професійно-технічної освіти.
— Наші земляки ще добре пам’ятають, як служба зайнятості Житомирщини просила передати під її юрисдикцію одне із професійно-технічних училищ області для організації Центру професійно-технічної освіти.
— На жаль, тоді прозвучала відповідь, що сформована в області система професійно-технічної освіти оптимальна, а тому немає змоги піти назустріч службі зайнятості.
— Зате нині, коли професійно-технічна освіта має утримуватись коштом не державного, а місцевих бюджетів, адже готує кадри саме для регіональних потреб, ПТУ опинились у ролі валізи без ручки, яку ні кинути, ні нести.
— Не варто згадувати минуле, якби не наявність гострих проблем у підготовці фахівців усіх рівнів освіти, що загрожує ще масштабнішими проблемами в майбутньому. Нині лише лінивий не згадує юристів, фінансистів, економістів, яких повипускали вітчизняні виші, керуючись лише бажаннями і платоспроможністю батьків абітурієнтів.
Можна довго агітувати за здобуття інженерних і робітничих професій, але доки наявний попит на них, що дедалі зростає, не буде підкріплено відповідним рівнем зарплат, пуття не буде. Роботодавцям і державі пора зрозуміти, що високопрофесійні робітники й інженери масово виїздять на заробітки за кордон. Навіть найкращі освітяни і медики кидають улюблену професію, міняючи її на малокваліфіковану роботу в інших країнах із на порядок вищими зарплатами. Це вкрай небезпечна тенденція.
Саме тому Державна служба зайнятості України ініціювала соціальний проект «Живи і працюй в Україні». Його мета — всебічна допомога у працевлаштуванні, проведення масштабних ярмарок професій тощо, профорієнтаційна робота на перспективу.
На часі й бізнесу заради власних інтересів усвідомити, що робота — гарантія достатку, а не погана альтернатива безробіттю.
— Наскільки розумію, йдеться про ще недавню практику, коли вигідніше було числитися безробітним, ніж ходити на роботу з мізерною зарплатою?
— Абсолютно правильно, хоч натомість маємо аналогічну проблему з демобілізованими воїнами із зони АТО. У нашій області загалом уже 4112 осіб із таким статусом звернулися до служби зайнятості. Працевлаштуватися вдалось лише 1034, із яких 261, або кожен четвертий, стали контрактниками у Збройних силах України.
В області обмаль вакансій з обсягом зарплат, що відповідав би рівневі грошового забезпечення демобілізованих. Хоч для них робота — не стільки джерело заробітку, скільки засіб соціальної реабілітації. Цю проблему слід розв’язувати на загальнодержавному рівні.
Віктор ШПАК,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Галина КОРІННА. Магістр державного управління. Заслужений працівник соціальної сфери України. У 2000—2017 роках — директор департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської облдержадміністрації. Із лютого 2017-го — директор Житомирського обласного центру зайнятості.
Ми в Google+