ПАРАДОКС

Насіння ненаркотичних сортів українських конопель має попит у світі, але без пієтету сприймається на батьківщині

Володимир НИКОНЕНКО
для «Урядового кур'єра»

Принцип «якби чогось не сталося», звичайно, допомагає уникнути відповідальності або неприємностей тим, хто приймає ті чи інші рішення. Але часто такий підхід гальмує або шкодить розвитку окремих галузей економіки. І це переконливо демонструє, приміром,  стан  коноплярства, яке в Україні існувало століттями, але не витримало анафеми під час боротьби з наркоманією.  При цьому далеко не всі, від кого  залежить розвиток цієї галузі, знають, що її продукцію  можна успішно використовувати як у харчовій, так і в будівельній, текстильній, енергетичній і целюлозно-паперовій промисловості. Заповнити цю білу пляму ми попросили відомих учених — директора Дослідної станції луб’яних культур ІСГПС НААН доктора технічних наук Рубіля ГІЛЯЗЕТДІНОВА,  доктора біологічних наук, професора Миколу МИГАЛЯ і  доктора сільськогосподарських наук Ірину ЛАЙКО.

Ретроспектива

У Радянському Союзі посівна площа конопель сягала мільйона гектарів, зокрема в Україні — 140 тисяч гектарів. Їх культивували як важливу технічну культуру для використання коноплепродукції у різних галузях виробництва. Із 1931 року, коли у Глухові було відкрито  Всесоюзний науково-дослідний інститут конопель, і до сьогодні наукова робота з цією культурою ніколи не припинялася. Зокрема, щоб позбутися виснажливої праці, було створено сорти конопель, які достигають одночасно, забезпечуючи одноразове механізоване збирання врожаю волокна і насіння. Вміст волокна у стеблі зріс із 9—10 до 22—28%, насіннєва продуктивність — до 10—12 ц/га, удосконалено процеси первинної переробки рослин. Було розроблено також  передові технології вирощування конопель волокнистого і насіннєвого напряму, створено механізми для збирання і переробки рослин. 

Проте суспільне життя внесло неочікувані корективи. У зв’язку з розповсюдженням наркоманії, зокрема й внаслідок вживання конопляного зілля (маріхуани), коноплі було зараховано до наркотичних культур, посіви яких підлягали охороні державною службою, оплата послуг якої була непосильною для багатьох господарств. Тому площі посівів під цю культуру різко знизилися. 

Вітчизняним науковцям знадобилися десятиріччя, щоб поступово знизити вміст у рослинах наркотичних речовин (канабіноїдів) і зрештою першими у світі отримати ненаркотичні сорти конопель. Але, попри на це, охорона посівів тривала.  Нарешті 22 серпня 2012 року   урядовою постановою охорону ненаркотичних посівів конопель скасували. Склалися реальні перспективи відродження коноплярства на сучасному рівні. Адже його продукцію перспективно використовувати в харчовій, будівельній, текстильній, енергетичній і целюлозно-паперовій промисловості.

Продукція коноплярства використовується не лише в текстильній галузі. Фото Oлександра ЛЕПЕТУХИ

Багаті на життєво важливі вітаміни

За різними даними, у насінні конопель міститься від 21 до 55% олії, але здебільшого цей показник  перебуває в межах 28—32%. Крім того, у насінні 22% білка, 19 — клітковини, вуглеводів — 20%. Корисні властивості конопляної олії відомі давно. Особливо оцінило її сільське населення, вирощуючи цю культуру століттями. Олію споживають у натуральному вигляді, використовують як складову маргарину, кондитерських виробів, рибних консервів, лікарських і косметичних засобів тощо.

У насінні конопель зовсім нема наркотичних чи інших шкідливих речовин. Олія має приємний горіховий смак і не потребує додаткового очищення для використання в харчовій промисловості. Рафінована конопляна олія за якостями навіть перевершує вищі сорти столових олій (прованської та гірчичної). Її цінність — і в оптимальному сполученні насичених і ненасичених жирних кислот. Останні мають особливо важливе значення, оскільки їх окремі види є лише в конопляній олії. Вони також багаті на життєво важливі для харчування вітаміни і тому входять до складу різних лікарських препаратів від багатьох недуг та косметичних виробів для гігієнічного догляду за шкірою.

Нині особливий попит на насіння конопель як товарної продукції спостерігається в Європі й Америці. Причому там культивують здебільшого українські сорти. У Канаді коноплі вирощують як олійну культуру. А в Україні нині одним із пріоритетних напрямів селекції конопель є підвищення насіннєвої продуктивності та вмісту олії у насінні з урахуванням поліпшення жирнокислотного складу.

Екологічно чистий будматеріал

Костриця (деревина, що залишається після виділення волокна зі стебла) — цінний матеріал, який використовують у будівництві. З неї в суміші з вапном, глиною та іншими цементувальними компонентами виготовляють будівельні блоки для зведення будівель різного призначення. Ця технологія популярна в європейських країнах, Австралії й Канаді, оскільки такі споруди міцні, добре захищені від перепадів температури і вологи навколишнього середовища. За розрахунками, для будівництва «конопляного» приміщення площею 100 м2 достатньо конопляної маси, зібраної з 2 га. Існують також спеціальні проекти будівництва з такого матеріалу  складських приміщень, ангарів, де можна зберігати продукти, овочі, вино за умов дотримання постійної температури до 140С .

Окрім того, з костриці виробляють фірмовий картон, ізоляційні та адсорбційні матеріали, армоване скловолокно, штукатурку та будівельний розчин, штучні волокна, плівку, пластмаси. Суміш волокна із пластмасовими біокомпонентами дає добротне міцне і довговічне покриття для дахів.

Композитні, неткані матеріали, оббивочні тканини з волокна конопель знаходять широке застосування в автомобіле- і літакобудуванні для тепло- та шумоізоляції, оздоблення салонів, що дає змогу створювати комфорт пасажирам і зменшує використання полімерних матеріалів із надзвичайно складною системою їх утилізації. Лідери цих інновацій — Німеччина, Франція і США, які сприяють розвитку коноплярства.

Зростає попит на матеріали, виготовлені з волокна і целюлози конопель, призначені для оформлення офісів, готелів, станцій метрополітену та інших споруд. Популярні завдяки екологічності також  костроплити для виготовлення меблів, набивка для м’яких меблів та матраців.

Кращий замінник бавовни

Коноплі — луб’яна культура, основною продукцією якої є волокно. До його цінних властивостей належать значна довжина луб’яних волокон, їх міцність і стійкість проти гниття. З огляду на ці та інші біологічні й технічні властивості волокна сфера застосування його різноманітна. Особливо важливий нині текстильний напрям використання.

У стебел конопель утворюється довге й коротке волокно. З довгого здебільшого виготовляють кручені вироби (канати, мотузки, шпагат, сітки), а також грубі тканини: основу для килимів і лінолеуму, мішковину, брезент. Однак нині дедалі ширше використовують коротке волокно. Сучасні інноваційні технології надають можливість перетворювати коротке волокно конопель на бавовноподібну масу — котон. Із нього в чистому вигляді або в суміші з бавовною, вовною, шовком чи синтетичними волокнами на бавовнопереробному та трикотажному обладнанні виготовляють високоякісні тканини, з яких виробляють одяг, рушники, скатертини, сукні, спідниці, футболки, серветки, сумки, шкарпетки, взуття та інші вироби. Вони міцні, гігієнічні, легко пропускають повітря. Ці товари дуже дефіцитні через брак коноплепродукції.

Поступаються лише вугіллю

Важливий напрям розвитку коноплярства, особливо у зв’язку з глобальною економічною кризою у світі, — використання біомаси конопель для потреб виробництва енергетики. Це стає можливим завдяки високому вмісту целюлози в усіх складових стебла конопель — лубі, волокнах, деревині. За теплотворною здатністю стебла конопель поступаються лише кам’яному вугіллю і переважають м’які породи дерев. Теплотворна здатність кам’яного вугілля становить 20 168, соломи конопель — 14 500, м’яких порід дерев — 11 344, торфу — 8529 кДж/кг.

Енергетична цінність біомаси конопель полягає в тому, що на паливо йде і все стебло, і його складові, які утворюються у процесі переробки стебел. Коноплі здатні накопичувати велику біомасу — до 20 т/га і більше залежно від сорту. Її можна використовувати для виробництва енергії.

Спалювання біомаси вигідне для виробництва електроенергії. Теплову енергію використовують для обігрівання різних побутових та виробничих приміщень, спалюючи масу у вигляді брикетів та пелетів. Зола від згорання конопель — цінне добриво, яке містить 24% СаО, 4,85% Р2О5 і 6,3% К2О.

З конопель виробляють синтетичний газ, що має вміст енергії близько 40% дизельного палива, а з олії — безпосередньо дизельне паливо. Аеробний процес біомаси, за якого виділяється біогаз (метан), використовують як джерело тепла та електроенергії. При цьому також отримують збагачене азотом органічне добриво. Але найперспективніше одержання гідролізного (ферментного) спирту завдяки високому вмісту целюлози в біомасі.

Коноплі збережуть... ліси

Потреба у різних видах паперу негативно відображається на навколишньому середовищі, оскільки виготовляють його здебільшого із сировини різних порід дерев. Спостерігаються втрати лісних масивів, які не завжди відновлюються, що призводить до порушення рівноваги в довкіллі, зміни клімату і навіть природних катастроф. Усунути ці вади значною мірою можна шляхом залучення до виробництва промислової целюлози сільгоспкультур і насамперед конопель.

Коноплі — трав’янисто-дерев’янисті рослини, яким властиве вторинне потовщення стебла. Основний приріст його потовщення — деревина. Тому новий напрям — заміна целюлози, одержаної з деревини лісових порід, на конопляну — екологічно й економічно обгрунтований. Адже в Україні, наприклад, один гектар лісу дає річний приріст деревини  2,0—2,4 тонни, тоді як коноплі забезпечують урожайність сухих стебел 7—9 т/га. Тому у Франції, приміром, коноплі культивують здебільшого для виробництва паперу, зберігаючи ліси, яких у країні обмаль.

Найцінніше в коноплях — так звана довговолокниста целюлоза, одержана з волокна, вміст якої сягає 82%. З довговолокнистої целюлози виготовляють папір найвищого гатунку, зокрема банкнотний (гербовий), цигарковий, конденсаторний, а також оболонки для ковбасних виробів, пакети для чаю тощо. Із костриці, яка  містить майже 40% менш цінної коротковолокнистої целюлози, виробляють друкарський та газетний папір, картон, фільтри різного призначення. Німецькі й китайські вчені рекомендують замість пластмасових пакетів, які важко утилізуються і засмічують навколишнє середовище, використовувати  пакети, виготовлені з конопляної сировини. Вони порівняно дешевші, гігієнічні, їх легко утилізувати.

Як бачимо, коноплі — унікальна культура. Різноманітне використання коноплепродукції свідчить про перспективність і рентабельність їх вирощування. Тому науковці вважають, що вони мають перспективу стати пріоритетною культурою ХХІ сторіччя.