На жаль, якогось загального зростання інвестицій в українську економіку поки не спостерігаємо. Згідно з даними Держстату за січень — липень, капітальні інвестиції у вітчизняну економіку становили понад 191 млрд гривень —  на 4,2% більше за не рекордний 2020 рік. При цьому відсоток зростання інвестицій у промисловості був 0,9%, у торгівлі — 1%. 

Зростання відбулося за рахунок припливу капіталу у сферу охорони здоров’я (+147,4%), а також транспорту та поштової діяльності (+41,3%). Ідеться не про поліпшення діяльності загальнонаціональної системи охорони здоров’я та поштового обслуговування населення. Гроші пішли в приватні медичні заклади та приватні поштово-транспортні компанії, тож на загальному стані вітчизняної економіки це не дуже позначилося.  Та є винятки. На 19,3% зросли капіталовкладення в сільське господарство. За січень — червень інвестиції в агропродовольчі сектори сягнули близько 28 млрд 300 млн гривень, тобто понад мільярд доларів. Це вже суттєво для розвитку держави. 

Гіркий присмак перемоги

При цьому в сільське господарство надійшло близько 19 млрд гривень, виробництво харчових продуктів — понад 8,8 млрд. 

Провідний науковий співробітник відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», кандидат економічних наук Микола Кісіль вважає, що до кінця року інвестиції лише в сільське господарство можуть сягнути 47—52 млрд грн, у харчову промисловість — ще до 24 млрд. А це, нагадаємо,  нові робочі місця і податкові надходження до державної скарбниці. 

Утім, зарано святкувати перемогу. Аналізуючи цифри зростання, слід взяти до уваги, що це в основному відбулося за рахунок інфляційного підвищення цін на продовольчу продукцію. Насправді, коли науковці Інституту аграрної економіки порівняли цей і попередні роки, взявши показники теперішнього року за 100% і перерахувавши їх у співставних цінах, картина трохи інакша. 

А саме: капітальні інвестиції в агропродовольчий сектор 2016 року становили 109,7% до теперішніх, 2017-го — 135%, 2018-го — 145,4%, 2019 — 156,0%, і 2020 року — 100,4%. Тобто торік відбулося значне падіння, і нинішній не кращий.   

Причин тут кілька. Це  загострення бойових дій на сході із загрозою повномасштабного російського вторгнення саме в ті регіони, які є основними виробниками аграрної продукції, і недієвість та корумпованість судової системи, що не здатна захистити права власності підприємців. 

Утім, однією з причин є також недосконалість нормативних актів, що регламентують діяльність підприємців агропромислового сектору. Якщо на першу причину ми поки що вплинути не можемо, друга не стосується напряму аграрної галузі, то на викорінення останнього негативного чинника уряд останнім часом здійснює ефективні дії. 

Кормові добавки більше не під ембарго

Вочевидь, інвестиційна привабливість певного виробництва пов’язана з його рентабельністю, а стосовно цього в агропромисловому секторі картина щодо різних видів продукції геть різна. Так, тваринницька продукція за цим показником істотно програє рослинницькій — порівняйте, наприклад, 20% рентабельності в зерна і 2,6% — у свинини, в інших видів м’яса — ще менше, аж до від’ємних значень, трохи краще хіба що з молоком — близько 20% («УК» від 04.09.2021). Однією з головних причин такого становища тваринники називають подорожчання кормів і кормових добавок. А це зумовлено необґрунтованими перепонами.

Так, донедавна було заблоковано процедуру державної реєстрації нових кормових добавок через відсутність нормативних вимог формування реєстраційного досьє, куди ці добавки оператор ринку мав вносити. Таке становище створювало штучний дефіцит якісних кормових добавок, внаслідок чого хтось добряче наживався.  

Тепер цю перепону подолано — набув чинності наказ Мінекономіки № 307 від 26.07.2021 р., яким встановлено чіткий порядок формування згаданого реєстраційного досьє. Положення цього порядку спрямовано на те, щоб на ринок потрапляли лише перевірені та якісні кормові добавки. 

Заявку про державну реєстрацію слід  подавати до Національної установи України з ветеринарних препаратів і кормових добавок. А оператор ринку в реєстраційному досьє, що додається, має навести наукові відомості про характеристики пропонованої кормової добавки, а також результати досліджень чи випробувань, що підтверджують ефективність цієї добавки, її безпечність для людей, тварин та довкілля. Такі дослідження має бути проведено та задокументовано відповідно до національних стандартів якості, стандартів Міжнародної організації зі стандартизації (ISO), вимог належної лабораторної практики (GLP) Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) тощо.

Ці відомості мають бути достатніми для оцінки відповідності кормової добавки вимогам частин 4 та 5 ст. 17 Закону України «Про безпечність та гігієну кормів». Щодо кормових добавок, які вже дозволено використовувати в харчових продуктах, а також до деяких інших категорій застосовується особливий порядок реєстрації.  

Коментуючи ухвалення цього важливого документа, заступниця міністра економіки України Ірина Новікова наголосила, що згаданий порядок розроблено відповідно до положень законодавства, що діє в країнах ЄС. Відповідно, це ще один важливий крок на шляху інтеграції нашої держави до європейського співтовариства. А головне — відтепер суб’єкти господарювання, діяльність яких стосується виробництва та обігу кормів, отримали можливість реєструвати сучасні, більш якісні та безпечні кормові добавки.

Виробляти корми стало простіше 

І ще одна радісна новина для тваринників: урядовою постановою від 18 серпня суттєво спрощено процедуру державної реєстрації виробництв з виготовлення кормів для тварин. Крім того, оператори ринку кормів отримали вільний і безоплатний доступ до відомостей про кормові матеріали та їхні властивості. 

Ірина Новікова зауважила, що цією постановою уряд створює правове підґрунтя не лише для виробництва, а й обігу та використання кормів, корисних і безпечних для тварин. Документ запроваджує чіткі й зрозумілі вимоги, якими має керуватися Держпродспоживслужба під час державної реєстрації потужностей для виробництва кормів та видачі експлуатаційних дозволів на них.  

Порядок, затверджений цією постановою, регулює процедури видачі, переоформлення та анулювання експлуатаційного дозволу, який надає Держ-продспоживслужба. Визначено, які потужності  не потребують експлуатаційного дозволу і можуть працювати за наявності державної реєстрації. 

Також документ містить порядок формування та ведення Державного каталогу кормових матеріалів і формування та ведення Державного реєстру тверджень про властивості кормів для особливих поживних цілей. Тобто виробник кормів не може на власний розсуд стверджувати, ніби його корми мають якусь надзвичайну поживну цінність, якщо це не зафіксовано в спеціальному реєстрі. 

Реалізація зазначених урядових рішень сприятиме поліпшенню рентабельності тваринництва та підвищенню інвестиційної привабливості цієї галузі.