Відшуміло велелюдне зібрання сільгоспвиробників у Черкасах, присвячене Дню фермера. Оглянути IV всеукраїнську виставку «AgroShow Ukraine-2021», на яку приїхали представники більшості областей. Окрім розмаїття презентованої нової техніки, представлення сучасних концепцій, розробок вітчизняних технологів, тут не бракувало жвавого, відвертого спілкування. Зустрічалися не лише фермери, агрономи, керівники підприємств, а й ті, хто сьогодні впливає на розвиток та підтримку галузі, — керівники і чиновники, серед яких були міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко, голова Черкаської облдержадміністрації Олександр Скічко та інші посадовці.

Сьогодні надзвичайно важливо, щоб розвивався сільськогосподарський сектор. Там, де об’єднана територіальна громада має фермерське господарство, є робота для жителів, зауважив Олександр Скічко. А там, де нема фермера, нема й робочих місць, нема розвитку, і така громада поступово зникає. На жаль, такі нинішні реалії.

— Та й сільськогосподарські виробники нині інші.

Подбати про переробку вирощеного

Ще 14—15 років тому фермера уявляли на тракторі в полі або з лопатою, а саме фермерство — як важку щоденну фізичну працю, — поділився роздумами керівник облдержадміністрації. — Сьогодні стереотипи змінюються. Фермер — це успішний бізнесмен, людина, яка використовує новітні прогресивні технології. Саме сучасні технології допомагають розвивати ефективне виробництво. Наше завдання зробити так, щоб не лише вирощувати врожаї чи відгодовувати худобу та птицю, а йти далі, займатися переробкою, торгувати не сировиною, а кінцевим продуктом. Тобто збільшувати вартість виробленого, бути експортером готової сільськогосподарської продукції.

Міністр Роман Лещенко, оглядаючи виставку вітчизняних товаровиробників, спілкувався з багатьма керівниками підприємств як з давніми знайомими. Увагу посадовця привернули стенди ТМ «Перший млин». Потужності підприємства розміщено тут на Черкащині в селі Криві Коліна. Тут виробляють, як стверджують представники фірми, найкраще борошно у світі та експортують продукцію в 15 країн. Також у господарстві налагоджено виробництво макаронів. На запитання міністра, чому підприємство не виходить на новий рівень і не розвивається в інших областях, відповіли, що прив’язані до центрального регіону, бо саме на Черкащині вирощують найкращу за всіма показниками пшеницю. І запросили міністра в гості.

Багато нагальних питань чекає вирішення

— Перше національне святкування Дня фермера саме на Черкащині вкрай символічне. Цей регіон високотехнологічний з точки зору аграрництва, має міцну фермерську спільноту та може вважатися аграрною столицею країни, — зазначив Роман Лещенко. — Сьогодні їхав на батьківщину (міністр родом із Черкащини) і радів, що йде дощ, значить, будемо з урожаєм. Знаю одне, в основі нашої державності лежить саме село й сільське господарство. Міністерство намагається добитися державної підтримки реалізації реформ. Домагаємося розширення підтримки селу до одного відсотка ВВП.

На Черкащині діє 1401 фермерське господарство. З них 1368 здійснюють свою діяльність у галузі рослинництва, 33 — тваринництва та рибництва. У користуванні фермерських господарств — 290 тисяч гектарів сільськогосподарських угідь, з них ріллі — 159 тисяч. У середньому на одне господарство припадає 113 гектарів ріллі.

Серед фермерів, яких нагородили цього дня грамотами Міністерства, був і фермер з Уманщини Михайло Котко. Його ФГ «Агроресурс плюс», що в селі Конела, невелике, обробляє близько 150 гектарів землі та займається переважно рослинництвом. Він поділився думками про становлення ринку землі та небезпек для аграріїв.

— Працюємо майже дев’ять років, до цього просто обробляли паї, коли ще бабуся й дідусь їх отримали. Побачили, що це вигідно, й усією родиною зайнялися фермерством. Купили сівалку, старенького трактора МТЗ й обробляли наділи. Мабуть, не знайдете в Україні такого фермера, який би сказав, що не планує купувати землю. Але на цьому шляху ще багато перешкод, й насамперед — фінансовий чинник. Гадаю, що й міністр, і депутати старанно працюють над новими законами. Хотілося, щоб було враховано умови, в яких трудиться вітчизняний виробник, в тому числі й фермер. Зокрема, щоб врахували його матеріальне становище. Які наслідки маю на увазі? Щоб відсотки на банківські позики були доступні й більш широкі можливості одержати кредити, аби селяни мали вільний доступ до грошей і могли розвиватися. Хтось зможе купити п’ять гектарів землі, хтось двадцять чи більше, але для кожного це буде розвиток бізнесу та нові можливості.

Перше липня — лише початок серйозних перемін. Ще потрібно врегулювати багато питань. Прогнозую, що повноцінно ринок землі запрацює не раніше, ніж через рік. Ми орендуємо паї більше сорока власників. Спостерігаю за ними, спілкуюся й не бачу тих людей, які б бігли і кричали, що хочуть продати свою ділянку. Є одиниці тих, хто вже сьогодні готовий продавати пай. Передбачаю, що масового ринку не буде. Дехто боїться, щоб його не ошукали, тому потрібно більше інформації на всіх рівнях — від села й до столиці. Селянину потрібно розповісти всі нюанси тією мовою, яку він зрозуміє, а не високим стилем чи юридичними абракадабрами. Боїмося й так званої шахматки, тобто неможливості обробляти землю одним масивом. Уже іноді спостерігаємо на своїх полях такі моменти, і це початок конфлікту. Сподіваємося, що все це буде врегульовано, адже є законопроєкти, в яких записано: хто має більший масив, той має формувати пропозицію з використання цієї землі і пропонувати її власникові.

Ситуація на селі спокійна

Вислухавши аграріїв та виробників під час відвідання виставки, Роман Лещенко поділився з журналістами своїми думками:

— Держгеокадастр передав землю в громади, закон 2194 підписав Президент. Саме громади повноцінні розпорядники земельних ресурсів. Держгеокадастр з 1 липня працюватиме в штатному режимі виключно як сервісна організація і здійснюватиме земельний моніторинг, надаватиме інформацію про всі угоди — публічно і відкрито. Уряд уже ухвалив відповідну постанову з імплементації закону про ринок землі в частині, що стосується відповідної концентрації до ста гектарів, систем контролю нотаріусами, обміном державного земельного кадастру з державним реєстром речових прав на нерухоме майно. Усе відбувається в штатному режимі.

Найближчими днями плануємо велику пресконференцію, — продовжив міністр, — а поки роз’яснювальну роботу проводять профільні асоціації. Спілкуючись із черкаськими фермерами, переконався, що ситуація спокійна. Усі розуміємо, що земельну реформу було ухвалено на засадах компромісу — з точки зору концентрації земель в одних руках, допуску іноземців тільки через референдум. Найважливіше в цьому випадку — розбудувати систему державної підтримки сільгоспвиробників, а це відповідні програми. І розуміння, що ми наводимо порядок у земельних відносинах.

Один із важливих елементів — ми відновили справедливість і повернули землю громадам, — сказав Роман Лещенко. — Сьогодні дуже важливо підтримати фермерство, почути ті питання, які селяни висувають владі. Державна підтримка на 2022 рік буде максимально сконцентрована саме на них. Крім того, має бути проголосовано закон про фонд часткового гарантування кредитів, у якому держава візьме на себе зобов’язання щодо більшої частини кредитного ризику, створено відповідний фонд для тих товаровиробників, які не мають великої кількості бухгалтерської документації, не мають належної застави. Держава виступатиме гарантом з точки зору можливості викупу землі такими суб’єктами.

Якими будуть перші кроки втілення земельної реформи, хто на практиці відповідатиме за пропоновані зміни? Ці питання цікавили багатьох.

— Важливо, — зауважив міністр, — щоб таку роботу проводили системно, адже землі передано в громади, й потрібно дати їм можливість самостійно проводити інвентаризацію, здійснювати контроль. А обласна влада має підтримувати подібні ініціативи. Ті вивільнені землі, які досі були білими плямами, — це додатковий резерв для формування малих сімейних ферм та нових виробництв. Завдяки децентралізації ми дали владу людям на місцях, і саме в цьому ми бачимо потужний потенціал. А враховуючи думку суспільства, що землі державної та комунальної власності не є об’єктом купівлі-продажу, а лише оренди через електронні земельні аукціони в межах закону, який уже ухвалила Верховна Рада, матимемо змогу надавати в користування й ці землі в обсязі до 20 гектарів, щоб не робити великі лоти. Основна концепція полягає в тому, що через механізми відкритих даних, взаємодії місцевої і державної влади ми можемо отримати результат втілення реформи.

Врегулювати проблему допоможе резерв

Останнім часом почастішали випадки, коли учасникам бойових дій складно одержати передбачену законом землю. Чи будуть громади надавати землю учасникам АТО й ООС? На це запитання міністр відповів так:

— У парламенті розглядають законопроєкт про розпаювання державних сільськогосподарських підприємств. Йдеться про підприємства, які тридцять років грабували, в яких не здійснювали інвентаризацію і з яких не сплачували жодних податків, а самі підприємства — у великих збитках. Йдеться про землі Академії наук, міністерств оборони, освіти, юстиції. Сьогодні на цих землях державна виконавча служба проводить інвентаризацію. А у Верховній Раді до другого читання підготовлено закон, у межах якого закладено концепцію, що трудові колективи, які працюють на землі, безпосередньо в цих підприємствах, отримають право на розпаювання.

Можливість приватизувати подібні землі — до 40 відсотків від загального обсягу — одержать також учасники бойових дій. Щодо об’єднаних територіальних громад, не можна сказати, що вони не надають землі учасниками бойових дій. Для громади вихідці з цих громад-учасники бойових дій стали пріоритетом у відведенні ділянок. Тобто в першу чергу громада як балансоутримувач хоче надати землю тим учасникам АТО й ООС, які проживають на її території. Між самими учасниками бойових дій триває з цього приводу внутрішня дискусія, але є відповідний резерв. Якщо парламент ухвалить відповідне рішення щодо приватизації, цього буде достатньо, аби врегулювати питання.

На місці видніше

Багато проблем, які хвилюють людей на селі, вже сьогодні може розв’язувати місцева влада. Про те, як вона діє, розповів Олександр Скічко:

— Максимально спрощуємо бюрократичні процедури, в комплексі питань співпрацюємо з Міністерством аграрної політики, зокрема й стосовно державної допомоги, яку виплачують. Крім того, створили спільну комісію з територіальними громадами, податковою інспекцією, держгеокадастром, яка здійснює аудит (поки що вибірково, в деяких територіальних громадах), для того, аби розуміти, де є вільна земля, де, можливо, не сплачують податки, де вони занижені. Це роблять для того, щоб нарощувати бюджети територіальних громад. Люди позитивно до цього ставляться. Наприклад, в одній з громад Черкаського району аудит виявив близько 4 мільйонів гривень, які потенційно можна отримати для громади за рік.

Побувавши на сільгосппідприємствах області, ознайомившись із новими проєктами розвитку сільськогосподарського виробництва, Роман Лещенко наголосив на важливості перспектив зі збільшенням робочих місць, розвитку конкуренції, нарощування обсягів випуску продовольства та підвищення якості агропродукції. Міністерство максимально сприятиме виробникам, допомагатиме й підтримуватиме їх, наголосив міністр. І додав, що співпраця аграріїв з місцевою та центральною владою, як ніколи, важлива: «Лише пліч-о-пліч ми зможемо підняти галузь та країну загалом до лідерських позицій не лише в Європі, а й у світі»