Ринок пального в Україні нестабільний. За неповні два місяці ціни на пальне зросли на 13-15%. І, на думку фахівців, така тенденція  триватиме.

Втім, хоч ціни й зростають, влада має механізми для боротьби з цим.  «Урядовий кур’єр» за допомогою експертів всебічно аналізує сучасний стан ринку пального, причини і наслідки зростання цін та шляхи їх приборкання.

Причини та наслідки

Нагадаємо, що, згідно із законами, ухваленими 18 березня та 21 вересня 2022 року, було скасовано акциз на пальне та знижено ставку ПДВ з 20 до 7%. Проте в останньому з цих документів зазначено, що такі пільги буде автоматично скасовано 1 липня 2023 року. Так і сталося: ПДВ повернувся до 20%, акцизи також поновилися до довоєнного рівня. Це не змогло стримати  ціноутворення на пальне на долипневому рівні, й вони поповзли вгору. 

Окремі фахівці кажуть, що після 1 липня 2023 року, коли акцизи та ПДВ на пальне повернулися до їхніх колишніх показників, зростання цін на бензини та дизпальне могло б бути набагато вищим, ніж є нині. Тобто прогнозують, що найближчими тижнями приміром бензин А-92 може коштувати 55 гривень за літр.

«Звісно, ми прогнозували зростання вартості пального після того, як буде скасовано податкові пільги. Запаси бензинів та дизпального в компаній вичерпуються, а його ж треба завозити з Європи, де ця продукція також значно подорожчала. Із 1 червня ціни на європейські бензини та дизпальне підвищилися на 20—30%. Тобто пальне в Європі теж дуже дороге. Щоправда, нині є аномально дешеві пропозиції з Болгарії та Туреччини. Це пов’язано з тим, що ці країни імпортують дуже великі обсяги російської продукції», — зазначає експерт консалтингової компанії «А-95» Артем Куюн.

Повернення до повної ставки ПДВ та розмірів акцизів спричинило природне зростання вартості бензинів та дизельного пального, і добре, що це сталося не миттєво, як гадали окремі фахівці, а поступово, каже Олександр Мельничук, директор зі стратегічного маркетингу мережі АЗК «БРСМ-Нафта».

Експерт додає, що тепер на ціноутворення на ринку пального стали набагато більше впливати зовнішні чинники: зростання котирувань на нафту на світовому ринку та цілком зрозуміле зростання цін на пальне в європейських та інших країнах.

Приміром, 21 серпня ціни на чорне золото зростали через  скорочення обсягів експорту із Саудівської Аравії та росії. Вартість марки Brent піднялася на 61 цент до 85,41 долара за барель, а нафта West Texas Intermediate стала дорожчою на 63 центи (81,88 долара за барель).

Олексій Кущ, експерт компанії «Об'єднана Україна» згоден з колегами, зазначаючи, що ціни на пальне внаслідок  збільшення вартості нафти зростають скрізь, навіть у США та росії.

Чи можуть трейдери зменшувати маржу?

Однак він вважає, що подорожчання вартості пального в Україні не можна стереотипно пов’язувати зі зростанням податків та акцизів на них: просто компаніям нафтопродуктозабезпечення вигідна така філософія.

«У компаній, якщо вони не підвищуватимуть набагато ціни на пальне, буде нижчою маржа. Звісно, вони не хочуть її зменшувати. Вони розмірковують завжди так: люди все одно купуватимуть бензини та дизпальне, хоч би якою високою була ціна», — зазначає він.

Експерт переконаний, що час для повернення на довоєнний рівень ПДВ та акцизів на пальне було обрано вкрай невдало. Адже літо та початок осені — період найбільшого попиту на бензини та дизпальне, зокрема через попит аграріїв, яким необхідні чималі обсяги цієї продукції для збирання врожаю. 

Проте Олександр Мельничук на захист своєї компанії та інших учасників ринку зазначає, що маржа не така вже й велика.

«Частина маржі йде на сплату податків, утримання персоналу, розвиток системи АЗС. Звісно, хтось працює на мінімальній маржі, а хтось — на більшій. Однак прибутки компаній завжди частково йдуть на їхній розвиток, інакше не можна. У нашому бізнесі треба вкладати чималі кошти в це», — резюмує він.

Боротьба з нелегалами та роль держави

Що буде з часткою нелегального ринку нафтопродуктів, адже за таких умов зростання цін йому буде дуже вигідно поновлювати темпи розвитку?

За словами Артема Куюна, для таких компаній настає сприятливий час. Вони зазвичай працюють не в зовсім чорному сегменті, а в так званому сірому. «Вони, зрозуміло, нічого не відображають у своєму бухгалтерському обліку, працюючи без касових апаратів. Розрахунки тут лише готівкою: за живі кошти такі ділки купують пальне і продають його споживачам також за готівкові гроші. Закуповують таке пальне на невеликих заводах, які бодяжать його. Про якість тут не йдеться: бензини та дизпальне з цієї точки зору не витримують критики. Проте на такому пальному можна їздити», — додає він.

Цілком зрозуміло, що влада повинна боротися із цим ганебним явищем, надто що такі ділки не впливають на те, що ціни чесних компаній стають нижчими.

«Держава активно бореться із цим. Зокрема тим, що підприємство «Укрнафта» передано під управління держави, точніше, Міністерства оборони. Ця компанія має розгалужену мережу АЗС, зокрема регіональну. І її представництва в областях збільшуються. Бензин від «Укрнафти» в середньому на 2 гривні дешевший, ніж у комерційних нафтотрейдерів. Тобто в Україні з’явився дуже потужний чинник стримування зростання вартості пального», — каже пан Кущ.

До речі, більшість експертів переконана, що податки та акцизи держава 1 липня 2023 року повернула до довоєнних рівнів цілком правильно.

Адже знижені податки фактично не поповнювали державну скарбницю. Поза тим, чимало ділків продавали бензини навпаки за завищеними цінами та не сплачували навіть 7% ПДВ, фактично кладучи ці кошти у власну кишеню.

Частково гроші від справляння акцизів осідають у місцевої влади, що без перебільшення надає їм для розвитку в тяжкий воєнний час чимало можливостей.

Тож безпідставно звинувачувати державу в тому, що вона мало робить на ринку нафтопродуктозабезпечення. Як ми писали раніше, чимало керівників компаній відзначали велику роль державних органів щодо допомоги та контролю на ринку пального в надважкий час на початку повномасштабної війни. Як бачимо, і нині держава робить усе можливе, щоб приборкати зростання цін на бензини та дизпальне. Можливо, саме зараз необхідна широка комунікація компаній із владою, щоб процес був ще ефективнішим.

Фото з сайту informator.ua