САНКЦІЇ

Дії уряду щодо основних гравців на ринку нафтопродуктів принесли позитивний результат

Учора Антимонопольний комітет відклав ухвалення рішення у справі щодо штрафних санкцій до учасників змови на ринку нафтопродуктів. Зокрема, стосовно компаній "ОККО", WOG, "Лукойл", ТНК і "Shell" за епізодами, що виникли наприкінці минулого і на початку цього року, коли основні гравці нафтового ринку одночасно підняли ціну пального на економічно необгрунтовану величину. АМКУ вирішив дослідити нові обставини, що склалися у справі, і розглянути її найближчим часом. За попередніми прогнозами очільника Мінпаливенерго Юрія Бойка, санкції можуть скласти до мільярда гривень.

Ті, хто поставляє послуги та товари в Україну, чергове підняття планки цін на них звикли пояснювати світовими тенденціями. Щоправда, обходячи мовчанкою рівень життя громадян та якість продукції у країнах, на які вони посилаються. Досить часто "оперативність" наших бізнесменів навіть випереджає наміри закордонних. Так, зокрема сталося і з цінами на пальне. Коли у світі лише заговорили про наслідки лівійського конфлікту та його можливий вплив на світовий ринок нафтопродуктів, основні гравці ринку нафтопродуктів в Україні розпочали свої "азартні ігри". Вартість бензину та дизпалива на заправках почала стрімко рости ще наприкінці минулого року. І хоча його завезли, або одержали з переробленої на вітчизняних НПЗ нафти ще тоді, коли про події на Близькому Сході ніхто сном-духом не відав, бізнесмени вирішили скористатися, як то кажуть, моментом. У цьому вони випередили навіть своїх американських колег, оскільки ціна на пальне у США почала зростати лише цього року.

Щоб привести ситуацію у цивілізоване русло, представники Кабміну більше місяця тому зустрілися з головними операторами ринку нафтопродуктів та досягли домовленості про ціновий "коридор" для цін на бензин і дизпаливо. У свою чергу, АМКУ почав відповідне розслідування щодо найбільших мереж на ринку і теж закликав їх власників не виходити за його межі. Однак оператори вирішили випробувати терпіння урядових структур і підняли планку цін вище раніше обумовленої.

І тоді уряд був змушений вжити адекватних заходів. 11 березня 2011 року експертно-аналітична група з питань стабільного функціонування ринку нафти й нафтопродуктів та розвитку нафтопереробної промисловості встановила верхню межу цінового коридору на бензин А-95 у розмірі 9,5 гривні за літр, на дизельне пальне - 9 гривень за літр. Таке рішення було ухвалено на нараді групи, яка проводилася за дорученням Прем'єра Миколи Азарова. Більше того, уряд розглядає можливість закриття окремих заправок в разі необгрунтованого підвищення ними цін на бензин. За словами Прем'єр-міністра, влада поки що усно попереджає окремих нафтотрейдерів, які порушують антимонопольне законодавство у цій сфері.

Як виявилося, на цей раз попередження про можливе застосування "батога" таки вплинуло на гравців ринку нафтопродуктів. Так, 14 березня, за даними Міністерства енергетики та вугільної промисловості, роздрібні ціни на пальне знизилися. Близько 80% АЗС продають бензин А-95 та дизпаливо за ціною, що не виходить за межі встановленого цінового коридору. Зокрема на заправних станціях "ТНК" ціна бензину А-95 зменшилася до 9,49 грн. за літр, дизпалива до 9,0 грн. за літр, а на "Лукойлі" відповідно до 9,5 та 9 грн. за літр. Знизили цінову планку і вітчизняні виробники пального: бензин і дизельне паливо для оптових покупців подешевшав у середньому на 300 грн. за 1 тонну продукції. У Києві на 14 березня рекомендації не дотримуються три компанії - КЛО, Shell і WOG, ціни на яких вищі від рекомендованих.

Ще одна цікава деталь: час від часу українські бізнесмени починають нарікати на те, що влада втручається в цінову політику, яка має регулюватися ринком. Безумовно, останнього дотримуватися було б варто, якби держава мала справу з цивілізованим бізнесом, а не зі спекулятивним. Але навіть там, де бізнес має найширші можливості, він не залишається поза увагою не те що контролюючих служб - до його дій придивляється і керівництво держави. Приміром, два тижні тому уряд Російської Федерації змусив основних гравців ринку нафтопродуктів знизити ціни на пальне. А якщо для когось дії сусідів не є прикладом, то наведемо інший. Нещодавно Президент США Барак Обама в одному зі своїх інтерв'ю наголосив, що влада країни відстежуватиме поведінку нафтових компаній, щоб ті не завищували ціни штучно. "Ніхто не має права наживатися на працюючих сім`ях". І це при тому, що ціни на високоякісне пальне у США найнижчі в світі.

Стосовно ж посилань на європейські ціни, до яких апелюють гравці ринку нафтопродуктів, то вони дійсно там високі. Середня ціна за літр 95-го бензину у Бельгії, приміром, склала 1,63 євро, дизеля - 1,45 євро. Однак при цьому ніхто не говорить не лише про рівень життя у цій державі, а й про ще одну важливу деталь. У цій країні сумарні акцизи на пальне і податок на додану вартість в його ринковій ціні сягають більше 100% від собівартості 1 літра бензину або дизеля. Загалом же у високій середньоєвропейській ціні пального не менше 60 відсотків складають різні податки (в основному акциз і ПДВ), які йдуть у казну держави. Тож перш ніж нарікати на жорстку політику уряду, не завадило б спершу поглянути на неї об'єктивно.