Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг» набув чинності 1 квітня цього  року. Ним зокрема внесено зміни до Закону «Про платіжні послуги». Введено такі поняття: «небанківський надавач платіжних послуг», «електронний гаманець в емітента електронних грошей», «платіжні інструкції» та інші.

Отже, українці отримують якісно нові продукти та операції для зручної сплати за товари і послуги не лише через банківські рахунки, а й за посередництва компаній небанківського ринку. Компанії навіть матимуть змогу випускати свої картки, якими буде дуже зручно користуватися.

«Урядовий кур’єр» зібрав усі роз’яснення новацій.

Податкові зміни чималі

Фінансовий експерт Анатолій Тарахтій зазначає, що для податківців запроваджено можливість використання під час здійснення розрахункових операцій і контролю за їх проведенням не тільки рахунків, відкритих у банках, а й рахунків (електронних гаманців) такого платника податків в інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг (емітентах електронних грошей).

«Контролюючому органу надано змогу використовувати інформацію, що надійшла не лише від банків та інших фінансових установ, а й від небанківських надавачів платіжних послуг та емітентів електронних грошей. Це інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків, звіти про підзвітні рахунки, подані від фінансових агентів, інформація про наявність та рух коштів на електронних гаманцях платника податків», — зазначає він.

Також розширено перелік суб’єктів таких послуг. Офіційно ними є надавачі небанківських платіжних послуг та емітенти електронних грошей. Не обійшли у вищезгаданих законах і питання фінансової відповідальності для таких фігурантів послуг.

На жаль, у небанківських фінансових установах, до яких звертався по коментарі «Урядовий кур’єр», не змогли надати відповіді на запитання про ці зміни. Не дуже говіркими були й представники банківської спільноти. Вочевидь, у фігурантів ринку ще недостатньо інформації, щоб робити висновки.

Комплексне оновлення

Як вважає комерційний директор фінтехнапряму компанії EVO (сервіс Rozetka Pay) Олексій Миропольський, зміни до Закону «Про платіжні послуги» були необхідними й нагальними, адже далеко не всі фінансові установи в Україні працювали чесно. На 1 травня 2023 року акредитацію від головного фінансового регулятора згідно із законодавчими  змінами отримали лише 19 компаній-представників небанківського фінансового ринку. А до цього фінтехкомпаній було 54. НБУ встановлює вищі стандарти для таких установ, і далеко не всі спроможні їм відповідати, тому й ліцензій видавали так мало.

«Закон «Про платіжні послуги» — комплексне оновлення законодавства у галузі платежів у частині термінології, видів послуг, можливості виходу на ринок нових категорій надавачів послуг, взаємин між користувачами та надавачами послуг і безпеки платежів. Цей документ містить важливі норми, що набирають чинності зі значним відтермінуванням, — з 2025 року, а саме відкритий банкінг», — зазначає голова ради Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова.

На її думку, закон передбачає оновлення всієї підзаконної нормативної бази щодо платежів, зокрема постанов, положень та інструкцій НБУ, яке триває й досі. Тож учасникам ринку доведеться докласти чималих зусиль для уточнення внутрішніх документів, внесення змін у договори із клієнтами та доопрацювання автоматизованих систем.

Як вважають у Незалежній асоціації банків України, для більшості користувачів послуг ці масштабні зміни відбуваються непомітно. І це добре, адже вони, як і раніше, здійснюють платежі та перекази, розраховуються картками і сплачують за комунальні послуги в мобільних додатках, не занурюючись у деталі на кшталт зміни платіжних доручень на платіжні інструкції та багато іншого. Банки та інші надавачі послуг намагаються коригувати і доналаштовувати процеси та системи, з якими взаємодіє клієнт.

Перші ластівки

«Перших справді помітних змін чекати недовго. Вони полягають у тому, що небанківські надавачі платіжних послуг уже мають право відкривати клієнтам платіжні рахунки (аналог банківського рахунку) та випускати платіжні інструменти, тобто картки. Вважаємо, що скоро побачимо на ринку перші картки небанківських компаній. А це збільшення конкуренції і як результат — традиційне підняття сервісів на новий рівень», — зазначають у НАБУ.

Зупинімося докладніше на питанні відкритого банкінгу. Згадаймо: ще кілька років тому мультифункціональні сервіси доставки продуктів чи іжі в Украіні майже не працювали. Нині це вже нормальне явище. Адже тепер можна обрати все необхідне з різних закладів, не виходячи з дому. Зручно, бо маємо економію часу, а з урахуванням спеціальних пропозиціи можлива й економія грошеи. За схожою схемою може функціонувати і банківська система.

«Клієнт тепер не буде прив’язании до конкретного банку та иого мобільного додатка — з’являється нове поле конкуренціі. Незабаром клієнт зможе, як і раніше, користуватися послугами одного банку, в якому відкрито рахунок, але інтерфеис і навіть електроннии платіжнии засіб обирати окремо серед доступних на ринку пропозиціи», — зазначає Олена Коробкова.

Переваги відкритого банкінгу

По-перше, конкуренція на рівні інтерфеисів підштовхуватиме до розвитку гнучкі и технологічні фінтехкомпаніі, що не стикаються з банківським регулюванням. Тобто фактично вони зможуть зробити такии собі сервіс доставки іжі від банків, тільки замість іжі — банківські послуги.

По-друге, платіжні рахунки наближають фінкомпаніі до банківського формату надання послуг. Вони випускатимуть картки, які можна буде використовувати для розрахунків або отримання кредиту, як і банківські картки. Розрахункові рахунки забезпечуватимуть проведення виплат і водночас чітко відокремлюватимуть власні кошти фінкомпаніи від клієнтських коштів у розрахунках. Це сприятиме розвитку безпечніших і зручніших платіжних сервісів.

По-третє, відкритии банкінг може змінити підхід банків до роботи. Нова система спонукатиме іх до передачі окремих аналітичних і допоміжних функціи субпідрядникам.

«Закон унікальнии тим, що створює простір для розвитку нових моделеи ведення бізнесу, екосистем і маркетплеисів. Громадяни отримають змогу обирати не конкретного надавача з усім пакетом послуг, а самі послуги в різних надавачів так, як буде зручно їм самим», — додає пані Коробкова.

На думку Олексія Миропольського, отримають свої привілеї й представники малого та мікробізнесу. Буде дешевий інтернет-еквайринг, тобто можливість приймати безготівкову оплату для малих підприємців, які не можуть сплачувати велику комісію. Нині цей інтернет-еквайринг становить 1,2—2%. З набранням чинності змін до Закону «Про платіжні послуги» він може знизитися до 0,8—1,2%.

Звісно, виграють усі: і підприємці (зекономлять кошти), і держава (буде набагато більше сплати комісій, отже значно зростуть податкові надходження), і пересічні українці. Громадяни стануть активними учасниками дуже зручного та суперсучасного ринку електронної комерції й заощадять час та гроші для розрахунків за товари і послуги.

Закон тільки започатковує ці зміни. Попереду — розроблення и стандартизація відкритих API, адаптація внутрішніх процесів, формування найвдаліших практик. Саме тому частина закону щодо відкритого банкінгу набуде чинності 2025 року. Зміни не будуть миттєвими, проте із часом вони якісно змінять нашу взаємодію з банками.