Нещодавно низка банкірів та експертів звернулися із закликом обмежити дохідність валютних та гривневих депозитів. Звісно, що він скеровувався до керівництва Нацбанку, який може вирішувати це як головний фінансовий регулятор або принаймні впливати на такий процес. Але, як повідомили «УК» у прес-службі регулятора, жодних заяв щодо цього від НБУ поки що не надходило.
А з банкірами і справді можна цілком погодитися, адже різке підвищення відсотків за вкладами, приміром аж до 28% річних у гривнях та 12% у доларах, є ненормальним процесом, який руйнує фінансово-банківську систему країни.
На заваді кредитуванню бізнесу та населення
Так, за словами голови ради Незалежної асоціації банків (НАБУ) Романа Шпека, 12-відсоткові ставки за доларовими вкладами не надають навіть малого шансу для поновлення кредитування економіки, і люди перестають нести у фінансові установи валюту.
Деякі банкіри вважають, що обмеженнями лише щодо валютних депозитів не можна обійтися. «Треба обмежувати ставки і щодо гривневих вкладів — до 10-12% річних. Адже коли починає працювати посил: «давайте залучати кошти жадібних клієнтів в нацвалюті», тоді піднімається середня депозитна ставка в цілому по ринку — вона виходить на 20% річних. І таким чином ми отримуємо доволі високі ставки для кредитування виробників. Якби дохідність вкладів громадян була на рівні 12% річних, то ми змогли б фінансувати підприємства під 14% та налагодити кредитування економіки країни», — вважають в Ощадбанку.
У коментарі для «УК» начальник управління досліджень банку «Надра» Тетяна Нурмухаметова повідомила, що вартість кредитів є похідною від вартості депозитів, особливо на українському фінансовому ринку, який відчуває певні обмеження в частині залучення зовнішніх ресурсів і використовує для кредитування переважно кошти населення.
«З початку 2014 року ситуація в країні, економіці та фінансах зумовила необхідність збільшення банками ставок для мінімізації відтоків вкладів. Нинішні ставки роблять ресурс надзвичайно дорогим навіть для платоспроможних позичальників. Особливо коли йдеться про середньо- та довгострокові кредити: автокредитування та іпотеку. Якщо не звертати увагу на політичну складову та інші дестабілізаційні фактори, сьогодні загальна ліквідність банківського сектору достатня для того, щоб відходити від залучення ресурсу за завищеною вартістю, в тому числі і за допомогою адміністративних дій регулятора», — вважає вона.
Отже, можна зробити висновок, що банки таки мають нормальну ліквідність та ресурси для кредитування населення та бізнесу за нижчими, ніж зараз, ставками. А завищені відсотки для депозитів роблять неминучими такі ж високі ставки за кредитами. Це замкнене коло.
А ми так не вважаємо…
Тим часом чимало банкірів думають інакше та наводять досить аргументовані факти. Так, у відповіді на запит «УК» заступник голови правління Банку Кредит Дніпро Андрій Мойсеєнко зазначив, що наразі для більшості банків іншого способу отримати ресурси для кредитування, крім як за рахунок залучення коштів населення, немає.
Ставки диктує ринок, середній їх показник за депозитами у гривнях став вищим за 20%, а у валюті — вищим за 9% річних. Це дуже висока ціна ресурсів, але ми не вважаємо, що застосування адміністративних методів з врегулювання вартості депозитів сьогодні буде ефективним для банківської системи та економіки. Це може змусити фінансові установи використати схеми з додатковими та прихованими комісіями для збільшення ефективної ставки клієнту», — вважає він.
Утім, банкір не заперечує того (як і його колега з банку «Надра»), що продуктивнішими були б домовленості на рівні керівників ключових фінансових установ та Нацбанку щодо граничних ставок на ринку.
Що стосується власне величини відсотків за вкладами фізичних осіб, то аналіз, проведений «УК», свідчить про те, що існують банки (переважно це великі фінустанови), які не лише піднімали ці показники за гривневими депозитами, а, навпаки, їх знижували. Так (див. таблицю), це насамперед стосується Приватбанку, який порівняно з квітнем 2013 року знизив свої відсоткові ставки на 0,9%. Це при тому, що більшість фінустанов лише підвищують останніми тижнями ці показники. І в таких банках показники за гривневими вкладами зросли порівняно з квітнем минулого року на 5—7%.
Однак що стосується відсотків за доларовими депозитами, то майже всі фінансові установи збільшили їх на 6-8% порівняно з торішніми. Напевно, в такий тяжкий час, який ми всі зараз переживаємо (коли гривня дешевшає на очах), фінустанови вирішили, що людям вигідніше буде тримати свої вклади саме у доларах чи євро. І населення також саме підштовхнуло банки на такі кроки щодо валютних відсотків.
Хоча, приміром, Андрій Мойсеєнко запевняє, що наразі їхня фінустанова не відчуває і не очікує масового перетікання вкладів з гривень в долари, бо ставки за гривневими депозитами залишаються найбільш вигідними на ринку. Що стосується відновлення валютного кредитування, коли за умов плаваючого курсу відчувається велика нестійкість гривні, то, як каже він, відкривати його як для банків, так і для самих позичальників, є дуже ризикованою справою.
Хочеться додати, що, напевно, ми б усі раділи, якби і гривня не продовжувала знецінюватися, і вклади в ній були дуже вигідними для населення та бізнесу.
А Тетяна Нурмухаметова зазначає, що наразі у вкладників у пріоритеті не стільки примноження статків, скільки їх збереження за мінімальних ризиків. І відповідно, без політичної стабілізації в країні ані високі, ані низькі ставки клієнтів не приваблять. Це золоті слова. Тож всі з нетерпінням чекатимемо поліпшення ситуації в Україні.