Нещодавно Нацбанк України оприлюднив звіт про фінансову стабільність, основою якої стали дані щодо гривневих вкладів у вітчизняних банках.

Згідно з наданою головним фінансовим регулятором інформацією, обсяги гривневих вкладів у діапазоні від 10 до 200 тисяч гривень у березні — квітні 2022 року зросли на 21,8%. Поза тим, обсяги великих депозитів (понад 200 тисяч гривень) зросли тільки на 10,8%.

У НБУ наголошують, що така тенденція відрізняється від довоєнної. Бо тоді кількість великих депозитів зростала набагато швидше. Частка вкладів на вимогу в коштах українців у всіх валютах зросла з 56,1% у січні до 64,7% станом на кінець травня 2022 року.

«Під час війни населення прагне мати безперешкодний доступ до власних грошей. Отже, попит на строкові депозити очікувано зменшився й, імовірно, буде низьким найближчим часом», — пояснюють у Нацбанку.

«Урядовий кур’єр» вирішив ретельніше з’ясувати ситуацію щодо депозитних вкладів за час війни і розпитав про це фахівців.

Міцність та стійкість системи

Тож чому зростають обсяги вкладів на невеликі суми?

Як вважає голова ради Незалежної асоціації банків України (НАБУ) Олена Коробкова, перша причина — те, що наша банківська система демонструє безпрецедентні міцність і стійкість: «Відповідно маємо довіру населення. Люди розуміють, що в період війни значно надійніше зберігати гроші на банківському рахунку, ніж під умовним матрацом або просто в рюкзаку. Особливо в регіонах, де є загроза боїв і мародерства армії російських окупантів».

Другою причиною експерт вважає можливість заощадження. Вона просить не забувати, що у країні високий рівень інфляції, як і всюди у світі. А депозит — надійний спосіб зберегти кошти, адже за ним нараховують відсотки, які можуть перекривати інфляційні втрати.

«Ще одна причина — зміни у системі гарантування вкладів. Як відомо, нині держава гарантує повернення 100% вкладів, і ця гарантія чинна протягом трьох місяців після завершення воєнного стану в Україні. Далі сума гарантування становитиме 600 тисяч гривень, що втричі більше, ніж було до війни. Це чудовий крок, який наближає нас до європейських стандартів», — коментує пані Коробкова.

Із колегою згоден заступник голови правління Ощадбанку Антон Тютюн. За його словами, люди пересвідчилися: банк поза територією бойових дій працює стабільно, поповнює банкомати, обслуговує платежі.

«Підсумок довіри до фінустанови — те, що залишки коштів фізосіб на рахунках Ощадбанку протягом війни зросли. А готівкові гроші під час воєнних дій можуть бути великою небезпекою. Їх можна втратити, їх можуть украсти, вони можуть спровокувати агресивну поведінку криміналітету. Кошти, які перебувають на банківських рахунках, надійно захищені», — зазначає він.

Популярність депозитів на невеликі суми, на його переконання, зумовлена обставинами, в яких опинились українці з початком війни. У більшості населення доходи зменшилися, і на відміну від мирного часу, частину вільних коштів люди витрачають на допомогу армії.

Строкові та відсотки

У чому полягає популярність строкових депозитів під час війни?

У НАБУ припускають, що таке відбувається завдяки вищим ставкам за депозитами. Адже люди зацікавлені заробляти більше.

«Ключове для багатьох людей нині — це швидкий доступ до грошей. Тому вважаю, що популярнішими й надалі будуть поточні рахунки і мобільні вклади», — зауважує голова ради НАБУ.

Під час війни, як і під час пандемії, ставки за депозитами істотно знижувалися. Але нещодавно Нацбанк України значно збільшив облікову ставку. Чи означає це, що ставки за депозитами тепер значно зростатимуть?

В Ощадбанку вважають, що темпи зростання депозитних ставок у кожному банку залежать від стану його ліквідності. Антон Тютюн переконаний, що підвищення депозитних ставок у подальшому спонукатиме до підвищення ставок за кредитами. Він справедливо зазначає, що в поточних умовах для бізнесу такі кредити будуть занадто дорогими. І це негативно може вплинути на відновлення економіки.

Приміром, Ощадбанк у найближчій перспективі (можливо, саме із причини, вказаної вище) не планує підвищувати відсоткові ставки за вкладами. Проте припускає, що таке може відбутися пізніше.

Олена Коробкова має власну думку про це. Вона впевнена, що таким великим банкам, як Ощадбанк, потрібен час, аби адаптуватися до нової облікової ставки, і зміни ставлення до підвищення депозитних відсотків саме в цих фінансових установах відбудуться за кілька місяців.

Проте в НАБУ вважають, що саме невеликі банки відреагували на рішення головного фінансового регулятора і стали поступово піднімати відсоткові ставки за вкладами. Згідно з інформацією ресурсу minfin.com.ua, якщо станом на 6 червня середні ставки за депозитами у гривнях (на 12 місяців) у МТБ Банку були на рівні 10,20%, то станом на 27 червня вони наблизилися до 15,5%.

Підвищили відсоткові ставки за вкладами у нацвалюті й інші середні банки, приміром Укрбудівестбанк (до 15,5%), «Український капітал» (17%), Комерційний індустріальний банк (18,25%).

Валютні сюрпризи та прогноз

Яка картина щодо залучення валютних депозитів? Чи відбувається зростання їх обсягів (чи навпаки, зниження)?

Як зазначають у НАБУ, валютні вклади спершу неістотно зменшилися, а далі зростали, проте їхня динаміка значно стриманіша.

«Вважаю, що, приміром, кількість валюти на рахунках корпорацій зможе поступово незначно зростати. Загалом сума депозитів у корпоративному секторі збільшилася на 1% за місяць, сягнула 726 мільярдів гривень. Це сталося за рахунок коштів в іноземній валюті, приріст яких становив 4%.

Щодо коштів населення, то я не прогнозувала б особливо яскравих змін. Валюту нині купувати дорого, щоб на ній заощаджувати, зарплати та доходи в нас люди отримують у гривнях», — стверджує Олена Коробкова.

В Ощадбанку вважають, що з огляду на низькі ставки валютних депозитів вони не популярні у вкладників.

Якими банкіри бачать прогнози щодо обсягів депозитів (різні валюти) до кінця літа 2022 року?

У НАБУ припускають, що картина не відрізнятиметься від тієї, яку спостерігаємо нині. Там переконані, що фізичні особи довірятимуть банкам і триматимуть свої гроші на рахунках. А стимулюватиме їх зменшення знецінення гривні, яке буде результатом рішень Нацбанку. Банкіри упевнені, що валютні вклади, як і нині, будуть менш популярними серед населення.