ЗАКОНОДАВСТВО
Всіма кадастровими питаннями займатиметься не купа чиновників, а лише один фахівець
7 липня Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в основному історичний закон, на який уся Україна чекала надто довго, — «Про земельний кадастр». Документ (у разі його підписання главою держави) почне діяти із 1 січня 2012 року і стане першим актом, який потрібний для реалізації земельної реформи, що дозволяє торгувати землею сільгосппризначення.
Про що йдеться в цьому документі? Які позитиви і негативи для людей та держави він несе?
Альфа і омега нововведень
Державний земельний кадастр — це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.
До Державного земельного кадастру включаються такі відомості про землі: найменування адміністративно-територіальної одиниці, опис її меж, площа земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці, повне найменування суміжних адміністративно-територіальних одиниць, інформація про акти, на підставі яких встановлені та змінені межі адміністративно-територіальних одиниць.
Також до кадастру має бути включено відомості про категорії земель у межах адміністративно-територіальної одиниці, опис меж, площа; інформація про документи, на підставі яких встановлено категорію, відомості про угіддя адміністративно-територіальної одиниці, площа; інформація про документи, на підставі яких визначено угіддя, інформація про якісні характеристики угідь.
Крім того, до кадастру будуть вводитися відомості про економічну та нормативну грошову оцінку земель в межах території адміністративно-територіальної одиниці, відомості про бонітування ∂рунтів.
Горе-реєстраторів уже не буде
Директор департаменту нормативно-правового забезпечення розвитку земельних відносин Держ?земагентства Євген Бердніков зазначає, що законом передбачено, що з 1 січня 2013 року кожна людина зможе за допомогою звичайного браузера без якихось програмних спеціальних засобів вийти на офіційний сайт відомства і прочитати базову кадастрову інформацію.
Слід зазначити важливу подробицю — згідно із Законом України «Про захист персональних даних» заборонено розголошувати персональні дані без згоди самої особи.
Проте інформація, яку зібрано за останні роки, є розпорошеною. «Тому завдання найближчого часу — систематизувати всю інформацію, яка була накопичена протягом останніх років, і не тільки останніх, і яка є актуальною, систематизувати її в електронному вигляді і внести в єдину геоінформаційну систему», — констатував Є. Бердніков.
На запитання, скільки ж часу для виконання цієї мети знадобиться Держ?земагентству, його фахівець відповідає, що вони мають час до кінця поточного року, але відомство працюватиме практично із чистого аркуша паперу.
Утім, найбільш новаторською ідеєю кадастру є так звана індивідуалізація його ведення. Річ у тому, що згідно із новим законом усіма земельно-кадастровими питаннями займатимуться не територіальні органи агентства (як у нас часто-густо розпливчасто розписують відповідальність), а конкретні співробітники. Вони називатимуться кадастровими реєстраторами, інститут яких вводиться до дії.
Чиновники впевнені в тому, що це нівелюватиме корупційні прояви, які є «бажаними гостями» у земельній сфері. Також різними проміжними питаннями — від прийняття заяви на ділянку до її реєстрації — раніше займалося чимало людей. Тепер це довірять лише одному реєстраторові, і якщо він загубить печатку або «зникне» (таке також відбувалося часто-густо), то такого горе-чиновника замінять швидко на іншого.
За деревами ліс проглядається
Позитивно оцінюють впровадження нового закону в дію чимало експертів. Негативно — хіба що представники Комуністичної партії. Так, за словами народного депутата України Олександра Голуба (фракція КПУ), він не вважає, що в цьому документі є щось позитивне. «Все через те, що реформа земельного господарства передбачає не мету через зміни, а, щоб через їх можливість продавати землю. Україна вже проходила такий шлях, коли відбувалася приватизація підприємств і нашим людям здавалося, що вони стануть власниками. Аналогічна ситуація наразі із землею — йдеться лише про продаж земель, в результаті чого люди стануть найманими працівниками», — зазначає він.
Отже, ліві не підтримують вільних процесів купівлі-продажу земель, тому, коли йдеться про кадастр, це у них викликає відразу загального плану.
Втім, закон, який ще був законопроектом, критикував не хто-небудь, а власне Голова Верховної Ради Володимир Литвин. Так, він зауважував на тому, що ухвалення документа не усунуло існуючих суперечностей в особливому статусі кадастрової інформації по Києву, яка до 2020 року наповнюватиметься і надаватиметься чиновниками місцевої адміністрації без її адміністративного стикування із загальнодержавними інфоресурсами.
Інший суттєвий недолік закону (про це зауважували фахівці юридичного управління Верховної Ради) — інституціональне розділення системи державної реєстрації земельних ділянок у державному земельному кадастрі і прав на них у державному реєстрі речових прав. Утім, такий недолік є наслідком ухваленої нашими народними обранцями ще минулого року роздільної системи кадастру та реєстрації прав, яку було закріплено у Законі «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їхні обтяження».
Те, що ухвалення закону про земельний кадастр — перший крок до розпродажу землі, екс-голова Держкомпідприємництва Олександра Кужель вважає великою дурістю. «Документ — це свого роду бібліотека, інформаційний центр власності. Приміром, людина купує будинок і хоче знати, кому належить земля під будівлею. В цьому допоможе земельний кадастр», — підкреслює вона.
Та й будь-який інвестор, купуючи підприємство або нерухомість, обов’язково перевіряє, хто є власником землі, і одразу розуміє, як йому будувати відносини з цією людиною. Таким чином, без кадастру про ніякі прозорі відносини не йдеться взагалі.