Українська антикорупційна війна (нехай вона навіть велика і вітчизняна) у медіа-просторі часто зводиться до того, що з державної корпорації або установи звільнили людину олігарха «A» чи викрили на хабарі людину олігарха «Б».
Але за кадром залишається те, що відбувається зі структурою потім, після гучного затримання. Насправді ж очищення влади має відбуватися паралельно із запровадженням нових правил. Інакше людину олігарха «А» просто змінить людина олігарха «Б». На жаль, нині поза увагою громадськості залишається чимало структур і структурок, чию діяльність регулюють непримітні оку суспільства нормативні документи, положення, підзаконні акти. І часто саме таким структурам передають повноваження та компетенції на мільярди гривень, права на користування власністю, надрами.
Тож, напевно, інтелектуально чи не найскладніший етап антикорупційної боротьби — помітити корупційні ризики у таких технологіях. Тобто зламати відшліфовану роками модель крадіжок активів. Хто не знає: найбільші промислові гіганти розпродували за безцінь за допомогою закону, наприклад, «Про особливості приватизації»… Аналогічним, а деколи й зухвалішим, був розпродаж столичної нерухомості й роздавання столичної землі.
Міжнародні консультанти проти дерибанів
Після Майдану навіть фахівці погано уявляли, з чого починати реформу для інвесторів. Тож на перших порах київська громадськість та активісти вдовольнилися мораторієм на виділення землі й гучними акціями проти незаконних забудов. Утім, останнім часом нібито зроблено крок до створення принципово нової інвестиційної моделі. Йдеться саме про столицю.
Опікуватися інвестиційним кліматом після свого приходу до влади Віталій Кличко доручив Київському інвестиційному агентству. Тобто вже існуючому комунальному підприємству, яке мало б займатися пошуком інвесторів. Торік у ЗМІ з’явилися критичні публікації незалежних експертів, що міська влада своїм рішенням запропонувала для Київського інвестиційного агентства такі правила («Положення про діяльність»), які й надалі дозволятимуть інвестувати у столиці офшорним компаніям, пов’язаним із посадовцями КМДА, депутатам-забудовникам або олігархам. Іншими словами, міській владі дорікнули, що столичне інвестагентство, яке має забезпечити прихід у Київ відомих світових компаній, перетворюється на «рєшалово» та корумпованого посередника.
Але вже в грудні 2015 року напрацювання (результати діагностики існуючої структури агентства та концепцію з її реформування) передали на суд громадськості.
Це стало першим пілотним проектом такого плану, хоч і негучною, але помітною перемогою її нового менеджменту.
«У липні позаминулого року Київський міський голова Кличко покликав нову команду до Київського інвестиційного агентства. І перше, що ми зробили, скориставшись старими зв’язками, запросили четвірку дуже потужних міжнародних консалтингових компаній: «Делойт», «ВордХауел», «Телень» і «Трансперенсі Інтернешнл», щоб вони переробили інвестиційний процес, регуляторні механізми. Для забезпечення чистоти експерименту ми попросили «велику четвірку» наших партнерів проштудіювати і європейські, і північноамериканські моделі муніципалітетів, як вони працюють із приватним сектором, як працюють інвест?агентства та здійснюється інвестпланування, — розповів у коментарі генеральний директор Київського інвестиційного агентства Олег Містюк. — Ми підключили консалтерів та забезпечили роботу командою донорів з Міжнародного фонду «Відродження», підтримкою USAID, щоб вони могли запропонувати потрібний формат інвестагентства. Цю роботу завершено восени».
Як відкрити доступ для західних інвесторів
Напрацьовані документи дають відповідь, як має функціонувати Київське інвестиційне агентство, щоб до пулу столичних інвесторів потрапляли не лише структури Фірташа, Ротенберга, Алієва, а й західні корпорації, які працюють «по-білому».
Згідно з аудитом та пропозиціями інвестиційне агентство матиме поділ на компетенції або бізнес-процеси. Перший із них — «Інвестиційне агентство», другий — «Управління проектами», третій — «Нерухомість». Під бізнес-процесом «Нерухомість» мається на увазі прозорий, оперативний конкурс передачі землі та міської нерухомості ефективному інвесторові за максимальної вигоди для міста. Передбачено створити повний і достовірний реєстр нерухомості у власності міста й комунальних підприємств, проводити відбір та експертизу інвестиційно-привабливих об’єктів і забезпечувати оцінку привабливості об’єкта (bestuse) для кращого сценарію залучення інвестора.
Серед ризиків документ указує на те, що профільні департаменти КМДА, комунальні підприємства та районні адміністрації саботують збір інформації про інвестиційно-привабливі об’єкти, а існуюча процедура інвестиційних конкурсів залишається непрозорою та необ’єктивною. Вихід? Агентство закладає функцію ефективної і оперативної допомоги підрядникові у дозвільних процесах, які зачіпають міську адміністрацію і комунальні служби. Бере на себе супровід інвестора, контроль за реалізацією проекту, а у разі відхилення від умов — інформує і блокує проекти.
Бізнес-компетенцією «Інвестиційного агентства» запропоновано визначити інвестиційні переваги міста. Створити актуальну базу інвестиційних проектів міста й сформувати пропозиції для інвесторів, окреслити план і канали комунікації, зворотний зв’язок.
Розпродувати майно — блюзнірство
«Новий інвестиційний менеджмент агентства запропонував змінити головні принципи, зробивши його невід’ємними складовими прозорість, механізм громадського контролю та антикорупційну експертизу, — каже керівник проекту, експерт з урядування Transparency International Україна Олеся Архипська. — Трансформація діяльності КІА торкнеться і реформування структурних підрозділів КМДА. КІА має займатися виключно питаннями інвестицій, а КМДА — виконувати свої повноваження. Спільно із Антикорупційною радою при КМДА наполягатимемо на розгляді проекту Концепції реформування КІА та «Положення про конкурс інвестпроектів» єдиним пакетом. Залишилося найскладніше — продемонструвати політичну волю КМДА до кінця та впровадити запропоновані механізми належного відповідального врядування в КІА». У людей, які читають цей матеріал, може скластися враження недалекого дежа вю: уряд технократів, міжнародні консалтингові агентства, пошук персоналу. Лише уряд у такому разі не центральний, а столичний. Але що відрізняє новий менеджмент інвестагентства від столичних попередників?
Уперше міський чиновник заявив, що він не має наміру продавати землю та об’єкти.
— Я сподіваюся побачити притік інвестицій у вигляді кредитів у інфраструктурні проекти. Хотів би у 2016 році мати хоча б дві-три великі угоди в галузі енергетики, транспорту й соціальної інфраструктури. Сподіваюся, що це буде. Але на дні цін нерозумно займатися масовим розпродажем активів, незалежно від того, чи то формат інвестконкурсу, аукціону чи оренди. Не думаю, що у 2016 році можливі масовані інвестиції в нерухомість. Муніципалітет не спроможний конкурувати з вторинним ринком. Виходити на ринок і розпродувати землі за безцінь було б блюзнірством, — каже Олег Містюк.
Чи прийме Київрада пакет запропонованих документів? Чи буде Віталій Кличко до кінця послідовним у своєму бажанні створити чисте інвестиційне поле? Час покаже.
Олена ДІДКІВСЬКА
для «Урядового кур’єра»