НАВЧАННЯ 

Сучасні робітники повинні мати не лише золоті руки, а й глибокі знання
 

«Хто не навчиться тримати комп’ютерну мишку, той триматиме кермо або лопату», — прочитала якось в одній з газет. Дивне переконання! Але якщо всі вмостяться перед моніторами, кому тоді орати, сіяти, будувати, майструвати? Та й хто сказав, що простому робітнику зась до Інтернету? Навпаки: професійно-технічним кадрам треба встигати за розвитком сучасних технологій, аби не сталося так, що сьогодні ти суперовий фахівець, а завтра — «гальмо прогресу».

Перевчитися ніколи не пізно

На Чернігівщині викладачі й майстри закладів професійно-технічної освіти за домовленістю з підприємствами, яким постачають молоді кадри, відвідують виробництво і знайомляться з останніми технічними новинками, секрети опанування якими передають своїм учням.

— Чим новіше обладнання ми купуємо, тим серйозніші вимоги до молодих робітників: вони повинні мати грунтовну технічну базу, знати комп’ютер та вміти добре мізкувати, — каже керівник Чернігівського автозаводу Валерій Купцов. —  Ми потроху нарощуємо обсяги і, звісно, набираємо кадри. Тож і замислюємося про те, що буде далі.

— Будь-яке обладнання нічого не варте без фахівців, які працюють на ньому, — впевнена директор Чернігівського обласного центру зайнятості Лідія Падалка. — Тому особливу увагу приділяємо навчанню професіоналів, особливо в таких галузях, як металообробка, транспорт, сфера послуг, будівництво.

Тож обирати фах із цього переліку орієнтують не лише школярів, а й людей старшого покоління: щорічно за направленнями служби зайнятості випускають не менш як 20 перенавчених у закладах професійно-технічної освіти навчальних груп. Коло професій, які можуть запропонувати безробітним, постійно розширюється.

Кому цікаво вчитись, той із задоволенням працюватиме. Фото Олександра ЛЕПЕТУХИ

Чи завжди досвід — передовий…

Попри все, підприємства та організації наразі відчувають гостру потребу саме у кваліфікованій робочій силі. При цьому не всі керівники приділяють належну увагу професійному розвитку персоналу всередині колективу, а хочуть наймати на роботу готових кваліфікованих молодих робітників. Сьогодні статистика з цього питання невтішна.

— Чисельність працівників, яких ми навчаємо новим професіям та підвищуємо їх кваліфікацію, щорічно не перевищує 7—8% облікової чисельності штатних працівників, зайнятих на великих і середніх підприємствах, — зазначає начальник головного управління праці та соціального захисту населення Чернігівської облдержадміністрації Лариса Юрченко. — Така ситуація пов’язана передусім з фінансовою неспроможністю окремих роботодавців, браком навчально-програмних та методичних матеріалів щодо організації самого процесу навчання та… недостатнім рівнем кваліфікації майстрів, які мали б передавати досвід.

Якщо, приміром, 1993 року обсяги підготовки працівників, які опанували нові професії на виробництві, становили 22700 чоловік, то 2003-го це вже 4900, а 2010 року — лише 1900 чоловік.

Але приємно, що торік намітилися позитивні тенденції. Нині навчання здійснюється за індивідуальною формою під керівництвом  майстрів на 26 промислових підприємствах Чернігівщини. Створені та працюють атестаційно-кваліфікаційні комісії.

Від’ємний результат — теж результат

І все-таки, з огляду на несприятливу демографічну ситуацію, внаслідок якої спостерігається значне постаріння кадрів (Чернігівщина має один з найвищих показників демографічного навантаження на працездатне населення), актуальним завданням лишається правильна профорієнтація молодих людей.

— Якщо говорити про модернізацію освіти в Україні, то одним з найефективніших її напрямків є профільне навчання. Воно передбачає врахування нахилів і здібностей учнів та створює умови для того, щоб вони  мали можливість обрати те, що їм підходить, — розповідає методист профільного навчання і профорієнтації Степанівського міжшкільного навчально-виробничого комбінату, котрий функціонує в Менському районі і обслуговує 12 шкіл, Микола Шестаковський. — Багато школярів саме в нас починають усвідомлювати, чого їм хочеться в житті. Приміром, у нас запроваджено курс, що готує молодших медичних сестер. І ось маємо результати, які хтось може назвати негативними, а я вважаю, що це позитив: кілька дівчат відмовилися від нього. Вони вчасно збагнули, що то не їхнє покликання.

Роботу навчально-виробничого комбінату побудовано так, що для кожної школи визначено певний день, упродовж якого старшокласники розширюють і поглиблюють тут зміст профільних предметів. Переважно це технологічні напрямки з варіаціями. Але є й інші спецкурси: природничо-математичного, художньо-естетичного, гуманітарного спрямування.

Від віртуальної фірми — до реальної

— Ми можемо давати робітничі спеціальності як учням, так і незайнятому населенню, котре одержує перепідготовку за  погодженням з центром зайнятості, — продовжує Микола Шестаковський. — Це водій кількох категорій, тракторист, касир, оператор комп’ютерного набору, секретар, фахівець з євроремонту, молодша медична сестра. Є ще спецкурси: дизайн, вишивка та дизайн сучасного одягу і предметів побуту, психологія, побудова кар’єри та деякі інші.

Одне слово, міжшкільний навчально-виробничий комбінат дає молодому поколінню найголовніше: можливість глибоко вивчити себе і свої здібності, а потім узгодити їх із майбутнім фахом та його затребуваністю на ринку праці.

КОМПЕТЕНТНО

                                   
Віктор ТКАНКО, 
заступник голови Чернігівської
облдержадміністрації:

— Завдання перед професійно-технічними закладами області сформовані відповідно до Національної стратегії розвитку освіти на 2012—2021 роки. Це розроблення та впровадження державних стандартів профтехосвіти з конкретних професій, оптимізація мережі навчальних закладів  із врахуванням демографічних прогнозів, регіональної специфіки та потреб у праці, удосконалення системи  підвищення кваліфікації робітників.

                                   
Анатолій ЗАЛІСЬКИЙ, 
начальник управління освіти і науки
Чернігівської облдержадміністрації:

— Наше управління тісно співпрацює з обласним центром зайнятості. Ми уклали угоду, згідно з якою проводимо спільні профорієнтаційні заходи для молоді, яка бажає отримати робітничий фах: ярмарки професій, дні відкритих дверей, профорієнтаційні уроки в навчальних закладах, екскурсії на підприємства. У спільній роботі стали традиційними проведення «круглих столів», семінарів, методичних рад із таких проблем як професійне навчання безробітних, надання дотацій роботодавцям для забезпечення випускників професійно-технічних училищ та вишів першим робочим місцем тощо.