Ректор Чернігівського
державного технологічного
університету
Сергій ШКАРЛЕТ
Нещодавня непопулярність інженерного фаху сьогодні обертається для України дефіцитом технічних кадрів. Тож випускники Чернігівського державного технологічного університету нині затребувані, як ніколи. Тим паче, тут готують мислячих фахівців, котрі навчаються в атмосфері творчого пошуку і про технології завтрашнього дня знають не лише зі спеціальної літератури. Про це — наша розмова з наймолодшим в Україні ректором Сергієм Шкарлетом.
— Цьогоріч саме ваш університет з-поміж сотень інших ВНЗ отримав від Кабміну премію за наукові досягнення. Які саме розробки працюють на визнання вишу?
— На сьогодні технологічно складний інноваційний продукт — не в образу гуманітаріям! — спроможний давати лише технологічний або технічний виш. Це продукт, в якому є додана вартість, матеріальна, інтелектуальна або інноваційна складові. Найбільше пишаємося розробками в галузі електроенергетики: електричних струмів, енергозбереження в електричних мережах, нових перспективних джерел енергії. Також маємо неабиякі досягнення в галузі інформаційних технологій, металообробки, авіаційних двигунів. Перспективні напрацювання в галузі екології і захисту навколишнього природного середовища, техногенної безпеки. Приміром, для Чернігівського водоканалу розробили безконтактне очищення труб і фільтруючих систем.
— Наскільки всі ці досягнення втілюються у життя?
— Кожна наукова розробка, якщо вона фундаментальна, має загальнодержавну підтримку, на її базі навіть створюють нові програми. Приміром, у частині техногенного захисту, екологічної безпеки спільно з Київським політехнічним інститутом ми сьогодні в єдиній програмі з упровадження їх в європейському просторі. Прикладні розробки мають бути впроваджені на провідних вітчизняних та закордонних підприємствах — вже у вигляді виходу конкретної продукції.
Віденський бал у стінах університету: хто сказав, що фізики - не лірики. Фото з сайту ЧДТУ
Хто фінансуватиме ідеї?
— Яким чином обираєте тематику досліджень — маєте замовлення чи вивчаєте перспективні напрями?
— Насправді джерела різні. Зокрема грантові програми. Сьогодні Інтернет, якщо ретельно пошукати, переповнений замовленнями. Найперспективнішими розробками у світі в наш час є нанотехнології, енергозбереження та інформаційні технології. Усі провідні компанії шукають нові ідеї. Наша наукова школа — це 45 професорів, 29 з яких уже мають потужні наукові школи. Причому вони займаються не звуженою тематикою, а цілою науковою галуззю, з якої виходять і перспективні розробки на рівні світових прем’єр, і замовлення підприємств, і держави.
— А як стосовно фінансування наукових розробок? У програмі економічного розвитку області визнається, що наукові розробки навіть світового рівня не завжди знаходять застосування в економіці «через низьку сприйнятливість підприємницького сектору до інновацій на фоні нестачі обігових коштів».
— Якщо не сподіватися на власні сили, наукових здобутків не буде. Не треба чекати, що нам хтось на таці принесе купу грошей і скаже: розбирайте! Адже починаючи десь з 1989 року держава припинила інтенсивно вкладати кошти в наукові розробки. Є кілька перспективних напрямків в Україні, які нині фінансуються, в тому числі й визначені урядом нашому закладу. Треба лише доводити перспективність тем. І цього року був запит Адміністрації Президента стосовно визначення ефективності кожної наукової розробки.
— Зрозуміло, що ваш цільовий замовник — держава. Однак наукових розробок вашого закладу, напевне, потребують і в регіоні?
— Звісно, ми орієнтуємося і на програму економічного розвитку області, де є свої пріоритети. Більше того: наш університет разом з іншими фахівцями брав участь у розробці цієї програми. Адже існує дуже багато питань, які треба вирішувати комплексно. Це й пенсійна реформа, і житлово-комунальне господарство, і комунальні мережі, й електромережі…Щодо наукових пошуків і знахідок — якщо вони мають певний рейтинг, їх будуть фінансувати. Тому що сьогодні подається дуже багато робіт, які не мають ані наукового, ані практичного підгрунтя. Так що треба доводити життєздатність своїх ідей та свого напрацювання.
— З якими місцевими підприємствами співпрацюєте?
— Та з усіма! До речі, ми провели «круглий стіл» — уперше, мабуть, за останні 10 років з усіма провідними роботодавцями. В заході взяли участь 54 директори підприємств, які на сьогодні є бюджетоутворюючими, принаймні для Чернігова. Тож ми говорили не лише про наші наукові розробки, а й про потребу переформатувати взагалі ідеологію підготовки фахівця. Оскільки хочемо саме від роботодавців почути провідні вимоги до спеціалістів, яких готуємо. Основне завдання вишу — і ми це визначили на конференції трудового колективу — підготувати кадри, які будуть потрібні сьогодні роботодавцю. Варіативна складова навчального плану нині дає змогу нам підлаштувати нашого випускника під потреби роботодавця. Щоб він мав попит принаймні на місцевому ринку праці. І навчання має відбуватися, знову ж таки, в цьому контексті.
— Яка його головна особливість?
— Наше головне спрямування — навчання через наукову діяльність. Залучення максимальної кількості студентів до наукових конференцій, виконання курсових і наукових робіт на реальних прикладах і завданнях, які сьогодні нам пропонують підприємства Чернігова і області. Так працює, приміром, кафедра електричних систем і мереж, де майже всі курсові роботи здійснюються на допомогу «Чернігівобленерго», іншим енергогенеруючим підприємствам області. Так само й наші механіки, інженерні факультети співпрацюють з галуззю машинобудування. Якщо взяти факультет інформаційних комп’ютерних технологій, там узагалі з третього курсу всі працюють над реальними завданнями.
— Чи підтримуєте зв’язки зі своїми випускниками, котрі працевлаштувалися на виробництві?
— У нас є кілька десятків, десь до 40 молодих людей, які вступають до аспірантури заочно. Тобто найталановитіші випускники, залишаючись працювати, продовжують поєднувати свою практичну діяльність з науковою.
Євдокія ТЮТЮННИК,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Сергій ШКАРЛЕТ. Народився 19 жовтня 1972 року в місті Коканд Ферганської області (Узбекистан). Закінчив факультет прикладної математики КПІ та Фінансово-економічний інститут при Чернігівському технологічному інституті. Навчався в аспірантурі Міжнародного науково-технічного університету, потім — у докторантурі Національного авіаційного університету. У жовтні 2008 року отримав учене звання професора по кафедрі менеджменту. Ректор Чернігівського державного технологічного університету.