ПЕРЕБУДОВА
Розпочато реорганізацію державних підприємств морського транспорту
На двадцяти підприємствах морського транспорту (а це 18 морських портів, ДП «Дельта-лоцман» та Керченська паромна переправа) розпочинається реорганізація, пов’язана з реформуванням галузі згідно з вимогами Закону «Про морські порти України». Уже підписано розпорядження Кабінету Міністрів, яким погоджено пропозиції Мінінфраструктури щодо змін на підприємствах галузі та створення державного підприємства «Адміністрація морських портів України». Є й відповідний наказ профільного відомства. Як саме все це відбуватиметься, йшлося на «круглому столі» у міністерстві.
Одна замість двадцяти
У наказі Мінінфраструктури сказано, що Адміністрація морських портів є правонаступником державних підприємств, що реорганізуються, у частині майна, прав та обов’язків відповідно до розподільчих балансів. Виконуючим обов’язки голови адміністрації на період до прийняття відповідного рішення уповноваженим органом призначено Юрія Васькова. Створено й комісію з реорганізації, до складу якої ввійшли керівники, фахівці та профспілкові лідери підприємств, котрих це стосується.
Мінінфраструктури у лютому провело нараду з усіма керівниками та провідними фахівцями всіх двадцяти підприємств галузі, аби порадитися, як здійснити докорінну модернізацію українського портового господарства відповідно до кращих світових та європейських стандартів. Оскільки це можна зробити тільки в умовах державно-приватного партнерства, залучення стратегічних інвесторів та реалізації масштабних інвестиційних проектів, то всі сходяться на тому, що варто було обговорити ці завдання та терміни їх виконання. Часу не так уже й багато: 14 червня 2013 року адміністрація має запрацювати.
З огляду на складність та масштабність роботи, яку необхідно провести за короткий строк, заступник міністра інфраструктури Дмитро Демидович наголосив на важливості підтримання постійного контакту та діалогу для оперативного вирішення будь-яких питань, що виникатимуть у процесі реорганізації. Фахівці відомства будуть на постійному зв’язку та готові надати усю можливу допомогу.
— Окрім технічних дій, для якісного виконання яких потрібне просто бажання та копітка робота, — зазначив посадовець, — важлива підтримка та допомога трудових колективів підприємств, профспілкових організацій. Самі ж колективи мають бути поінформованими з усіх питань, що стосуються портів, їхніх успіхів та проблем, заходів, які вживають для їхнього вирішення. І лише тоді, коли кожен працівник (незалежно від віку та посади) буде чітко усвідомлювати курс, яким рухається галузь, причини та значення тих чи інших заходів для його підприємства, знайдемо необхідну підтримку та допомогу.
І яхтам, і контейнеровозам знайдеться місце біля причалу. Фото Володимира ЗAЇКИ
Потрібні інвестори і концесіонери
Аби ніхто не сумнівався у нагальній потребі структурної перебудови, Д. Демидович підвів під неї фінансове під∂рунтя: нині середня сума річного чистого прибутку портів не може покрити потреби галузі у модернізації. За попередніми оцінками, інвестиції, що їх потребує галузь, зокрема в гідротехніку, наземну інфраструктуру, створення штучних земельних ділянок становлять майже 25 мільярдів гривень. І ці гроші потрібні не в перспективі, а вже сьогодні.
— Портовий сегмент транспортної галузі в Україні, безумовно, один з основних та найперспективніших, — зазначив присутній на заході представник Європейського банку реконструкції та розвитку Андрій Цокол. — Вважаю, що напрям портової реформи обрано правильно. Тепер головне завдання — розпочати її реалізацію якомога швидше. Ми готові брати участь у відповідних робочих групах, готові до спілкування з інвесторами в портову галузь.
За його словами, ЄБРР уже 20 років працює в Україні й активно фінансує транспортну сферу. І в подальшому зацікавлений нарощувати інвестиції й готовий розглядати нові ідеї та проекти.
Зацікавленість у фінансуванні проектів висловив і член ради Національної асоціації банків України Артур Загородніков. Він наголосив на розумінні фінансовими установами важливості реформ, їхньої готовності й бажанні долучитися до роботи.
— Реформи, які нині відбуваються у країні, — дуже важливі структурні системні зміни, без яких не буде необхідного руху та розвитку. На сьогодні наші банки вітають створення Адміністрації морських портів України, — сказав він.
Артур Загородніков зауважив, що для того, аби зрозуміти, як будуть побудовані взаємини з новоствореним державним підприємством, як будуватиметься спільна робота, банки вже зараз готові. Вони висловлюють бажання долучитися до роботи відповідних робочих груп, щоб спільно вирішити всі питання, щоб фінансові установи були готові до реформи і тих процесів, які відбуватимуться, та могли активно включатися у них.
19 березня в Мінінфраструктури підписано наказ, яким визначено загальні вимоги до техніко-економічних об∂рунтувань концесійних проектів морських портів, і створено комісію, яка аналізуватиме можливість їх реалізації з точки зору ефективності. У документі визначено й вимоги до структури та форми таких об∂рунтувань. Окрім того, в ТЕО проектів зазначається розподіл відповідальності між учасниками щодо техніки безпеки, безпеки мореплавства та охорони об’єкта концесії, а також соціально-економічні перспективи: зростання обсягів експорту, імпорту і транзиту, вплив на рівень зайнятості населення регіону.
Нині ж, за словами в. о. голови Адміністрації морських портів Ю. Васькова, зношеність основних фондів 18 українських портів становить 80%. Відремонтувати їх самотужки і довести до рівня конкурентоспроможності не вдасться. Саме тому в Законі «Про морські порти» йдеться про створення умов для залучення масштабних інвестицій. Є в документі й інші новації.
— Одна із найголовніших, — зазначив посадовець, — це зміна системи управління за кращими світовими зразками: розділення адміністративних і господарських функцій у портах. Тому що без зміни системи управління галуззю, без зміни управління кожного порту створити комфортні умови для інвестування неможливо.
Основних завдань, які стоять перед адміністрацією, він нарахував чотири: забезпечення всім суб’єктам (державної, приватної та інших форм) рівноправного доступу до стратегічних об’єктів портової інфраструктури, утримання стратегічних об’єктів портової інфраструктури відповідно до їхніх паcпортних характеристик. Не менш важливими є забезпечення та координація розвитку морських портів на основі 25-річної стратегії, дотримання та контроль безпеки експлуатації об’єктів порту та інфраструктури, безпека мореплавства, координація питань, пов’язаних із режимом роботи, ліквідація надзвичайних ситуацій тощо.
Після реєстрації
І все-таки чи не найважливіша проблема у всій цій масштабній перебудові — кадрові питання. У Мінінфраструктури запевняють, що їх вирішуватимуть максимально ефективно, з дотриманням усіх вимог чинного законодавства. Тобто так, щоб трудові колективи підприємств, які реорганізуються, були спокійними за своє майбутнє. Саме на цьому наголошували на першому засіданні новоствореної робочої групи з реалізації кадрової політики на державних підприємствах морського транспорту. Ішлося й про розроблення уніфікованих повідомлень працівників про реорганізацію та переведення їх до новостворених структурних підрозділів Адміністрації морських портів та її філіалів.
У Мінінфраструктури переконують, що прагнутимуть знайти таке рішення, яке дало б упевненість кожному трудовому колективу в тому, що реорганізація не є інструментом для скорочення. Найоптимальнішою тут бачать таку схему: після створення Адміністрації морських портів її керівником буде затверджено відповідну організаційну структуру та штатний розпис як самого новоствореного держпідприємства, так і його філій на місцях. Саме з моменту затвердження оргструктури та штатного розпису в керівників підприємств, що реорганізуються, з’являється правова підстава для того, щоб повідомити людей і запропонувати їм згідно з нормами трудового законодавства посади у новій структурі.
— Ті працівники, які з певних причин відмовляться від переведення на запропоновані посади, — зазначив Дмитро Демидович, — матимуть не менш ніж два місяці з моменту повідомлення про зміни в організації праці, щоб допрацювати на підприємстві та прийняти рішення про свою подальшу діяльність. Ті ж, хто у рамках реорганізації висловили згоду продовжувати роботу на посадах згідно з новим штатним розписом, напишуть заяву керівникові державного підприємства, яке реорганізується. У разі, якщо особа дає згоду на переведення до ДП «Адміністрація морських портів України», вона напише відповідну заяву керівникові ДП і перейде на нове місце роботи.
Визначено і ті основні норми й положення, які мають обов’язково міститися у нових колективних договорах після реорганізації. Йдеться про вислугу років, тринадцяту заробітну плату, збереження відпускних та матеріальної допомоги на оздоровлення. Буде опрацьовано і питання формування фонду оплати праці та забезпечення належного рівня заробітної плати, який не має бути нижчим від того, що нині існує в морській галузі.
ТОЧКА ЗОРУ
Віктор ЛИСИЦЬКИЙ,
перший віце-президент асоціації «Укрсудпром»:
— Ідея реорганізації морської галузі мені видається абсолютно доцільною. Передусім через те, що порти для України — надзвичайно важливі елементи вітчизняної транспортної інфраструктури. Тож поліпшення управління ними, яке може відбутися завдяки такій реорганізації, обіцяє багато. Адже буде єдина адміністрація, єдина політика щодо розвитку портів.
Та й загалом перебудова на часі, оскільки нині тимчасово впали перевезення через наші морські ворота. І хоч вони зумовлені наслідками світової економічної кризи, брак виваженої та послідовної внутрішньої політики щодо розвитку транспортної інфраструктури країни також відіграв негативну роль. А це ж та сфера, де можемо мати конкурентні переваги. Тому в наших інтересах, щоб вітчизняні морські порти розвивалися значно швидшими темпами, ніж сьогодні, і встигали за потребами ринку.
Щодо можливих скорочень, то прямих загроз трудовим колективам не бачу. Якщо і буде якась кадрова оптимізація, то вона, вірогідно, торкнеться управлінського складу, адже на чолі всіх портів буде одна структура.