Українці надихають нас, європейців. Коли необхідно, вони герої. Коли необхідно, вони прагматики, які тверезо оцінюють реальність. Це Президент Європейської Ради Дональд Туск написав у Twitter після участі в церемонії вшанування пам’яті жертв Революції гідності. Під час церемонії він і Президент України Петро Порошенко пройшли до Хреста на місці загибелі Героїв Небесної Сотні та встановили лампадки біля пам’ятної стели з іменами тих, хто заплатив найвищу ціну за нове європейське майбутнє українців. Відтак, ознайомилися з проектом «Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні — Музей Революції Гідності», будівництво якого заплановано на місці загибелі Героїв.

Останній шанс на зміни

«Найкраща шана Героям Небесної Сотні — продовження реформ, спрямованих на досягнення найкращих стандартів демократії», — на цьому Дональд Туск наголосив під час офіційної зустрічі з Петром Порошенком, повідомляє департамент прес-служби АП. Дональд Туск відзначив зусилля українського народу в боротьбі проти російської агресії. «Вперше в нашій спільній європейській історії продемонстровано такий спротив, відвагу, прагматизм. Це унікально, коли одночасно проведено ефективні реформи в країні та захищено націю в боротьбі з безжалісною та цинічною агресією. Репутація України дуже висока не лише в Брюсселі, а й у всіх столицях Європи», — констатував він.

Петро Порошенко наголосив на важливості візиту Президента Європейської Ради в ці знакові дні. «Україна і світ схиляють голови перед жертовним подвигом Героїв Небесної Сотні, які віддали свої життя за нову й демократичну Україну. Єдине, чого прагнули ті, хто вийшов на майдани під час Революції гідності, — це повернення нашої країни до європейської родини, підписання Угоди про асоціацію. Дуже важливо, щоб реформи, які тривають в Україні за підтримки керівництва Європейського Союзу, Президента Європейської Ради, Президента Європейської комісії, країн-членів ЄС, демонстрували, що жертви Небесної Сотні не були марними. Полеглі герої дали країні останній шанс на зміни, на успішне майбутнє. І це майбутнє має бути у вільній європейській родині народів», — підкреслив Петро Порошенко.

Він подякував Дональду Туску за рішення Ради Європейського Союзу про запровадження «азовського пакета» санкцій. «Дякую за кожне рішення, коли Євросоюз демонструє єдність і солідарність з Україною. Напад на українські кораблі був абсолютно цинічним. Це був неприкритий акт агресії проти Військово-морських сил нашої держави, це була спроба окупації Керченської протоки та Азово-Чорноморського басейну з боку збройних сил і прикордонних військ РФ. Мета Кремля — не лише спроба змусити Україну повернутися в так звані зони впливу Росії, а й припинити наш твердий поступ у Європу. Росія намагається знищити українську державність, створити так звану другу версію Радянського Союзу. Тільки наші спільні ефективні дії не допустять повернення в ці часи, — констатував Президент, додавши: — Це велика гордість для України, коли Президент Європейської Ради разом з українським Президентом виступає українською мовою. Ви вже назавжди ввійшли в історію як людина, яка дуже багато зробила для нашої держави».

Кара — пересторога для маніяка

Дональд Туск взяв також участь у засіданні Верховної Ради у зв’язку з п’ятими роковинами початку збройної агресії Росії проти України. У своїй промові він згадав жертв Революції гідності. «Небесна Сотня увійшла в пантеон не лише українських, а й європейських героїв. Усім матерям полеглих присягаю: Європа завжди пам’ятатиме про ваших синів, їхній урок відваги, який змінив нас усіх. Часто повторюю своїм колегам у Брюсселі: не вчіть українців бути Європою, вчіться в них, що таке Європа», — заявив він і додав, що немає безпечної Європи без безпечної України.

Важливим свідченням того, що Україна остаточно зробила свій європейський вибір, стало підписання Петром Порошенком у сесійній залі Закону про внесення змін до Конституції щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства в Європейському Союзі й НАТО.

«Євросоюз визнає європейські прагнення України і підтримує її вибір. Європа ніколи не визнає російську анексію Криму і не відмовиться від санкцій — аж доки Росія не виконає своїх зобов’язань. Україна встояла у найважчу мить своєї історії й залишатиметься незламною всупереч геополітиці, всупереч злим намірам агресивного сусіда і всупереч байдужості та лицемірству багатьох впливових гравців світової політичної сцени. Захищайте фундаментальні цінності демократії в Україні, пам’ятайте, що опоненти України в Європі чекають на будь-який привід, аби зіпсувати нинішню солідарність між Брюсселем і Києвом», — так Дональд Туск закликав українських політиків до єдності.

Голова Верховної Ради Андрій Парубій відзначив важливість підтримки України міжнародною спільнотою. Всіх причетних до анексії Криму та окупації частини Донбасу має бути покарано — якщо злочинці отримають по заслузі, то це стане пересторогою для будь-якого наділеного владою маніяка. І додав: якби міжнародна спільнота адекватно відреагувала на агресію РФ проти Грузії у 2008 році, то Путін не посмів би зробити наступний крок у 2014-му, анексувавши Крим і окупувавши частину Донбасу.

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман висловив упевненість, що остаточна перемога над ворогом буде за Україною. «Ми йдемо великим шляхом змін і реформ, аби високі європейські стандарти життя проникли в усі сфери життя нашої країни. Посилюємо армію, відновлюємо економіку, виходимо на нові ринки. Хочу подякувати кожному герою нашої держави, хто зайняв позицію, прийняв для себе рішення і поставив державу вище своїх інтересів», — наголосив глава уряду.

Водночас слід пам’ятати, що полеглі герої заслуговують не лише на щорічне вшанування їхньої пам’яті, на високопредставницьке засідання парламенту, з трибуни якого лунають слова поваги й вдячності, чи на увічнення в меморіальному комплексі. Головне — вони заслуговують на неупереджене й ефективне розслідування вбивств під час протестів на Майдані. Родичі загиблих, які зі сльозами на очах і тремтінням рук несуть до пам’ятників своїх рідних лампадки та квіти, мають знати, що винних знайдено і справедливо покарано.

Але нині, як зазначається в інформаційній довідці Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, яка є у розпорядженні УНІАН, через п’ять років після протестів на Майдані, досягнуто лише обмеженого прогресу в розслідуванні вбивств і насильницьких смертей 98 осіб. Розслідування вбивств ще 30 осіб не встановило конкретних виконавців.

Визнано винними лише трьох осіб, через яких загинуло двоє протестувальників. Ускладнюються розслідування, зокрема через те, що деякі старші офіцери тодішньої  міліції, підозрювані у скоєнні злочинів, зберегли свої посади, тож їхні підлеглі неохоче свідчать про причетність міліції до вбивств. Судові експертизи надмірно затягують, що частково пояснюється недостатнім фінансуванням і великим робочим навантаженням експертних установ через війну на Донбасі. Багато ймовірних винуватців втекли до Росії та недосяжні для українського правосуддя.