СУПЕРЕЧНОСТІ

У країні триває  дискусія щодо ухвалення законопроекту «Про засади функціонування
ринку електричної енергії України»

На початку вересня «УК» писав про те, що на часі нова реформа ринку електроенергії (або його перерозподіл).  Адже Україна зобов’язалася запровадити ринкові правила торгівлі цією продукцією під час вступу в Європейське енергетичне співтовариство у лютому 2011 року.

На сьогодні вітчизняний оптовий ринок електроенергії функціонує за застарілою моделлю єдиного покупця, що не відповідає принципам світових реалій. Ми поставили дуже амбітні цілі під час реформи енергоринку. За три роки маємо пройти шлях, на який іншим державам потрібно було десятиріччя. Перший крок у напрямку реформування — законопроект «Про засади функціонування ринку електричної енергії  України» (№ 1075). Саме цей документ викликав багато дискусій. Одні експерти кажуть, що він доскональний, інші стверджують, що є багато питань, які, наприклад, після його ухвалення ставлять у невигідне становище базові підприємства вітчизняної енергетики — АЄС, ГЕС та ГАЕС.

Попри застаріле законодавство вітчизняна електроенергія успішно експортується. Фото Oлександра ЛЕПЕТУХИ

Шукаючи істину

Останні у цьому контексті піддають критиці 24 статтю документа, яка  передбачає створення нової структури — Фонду врегулювання вартісного дисбалансу. Фактичною функцією його стане перерозподіл коштів, отриманих від продажу електроенергії, між різними видами генерації. Так, планується, що отримувачами компенсаційних  витрат стануть власники ТЕЦ, відновлювальні джерела енергії, а також постачальники електроенергії для споживачів, що мають право на пільговий тариф. Алгоритм перерозподілу здійснюватиме орган державного регулювання у сфері енергетики (НКРЕ).

«Створення фонду маскує механізм перехресного субсидіювання під виглядом компенсаційних виплат. Суб’єкти ринку, що виробляють електроенергію на атомних і гідроелектростанціях (тобто державні компанії), компенсуватимуть витрати на виробництво електроенергії за «зеленим» тарифом, на ТЕЦ та збитки постачальникам, які надають електроенергію групам споживачів за тарифом, що його регулює держава. Упровадження нової моделі енергоринку призведе до різкого погіршення фінансового стану всієї ядерної галузі. За таких умов в «Енергоатома» просто не залишиться грошей на фінансування своїх проектів.  Компанія стане банкрутом», — так для ЗМІ прокоментувала ситуацію Ольга Кошарна, директор з питань інформації та зв’язків з громадськістю асоціації «Український ядерний форум».

Цю думку підтримав і директор центру взаємодії з органами державної влади НАЕК «Енергоатом» Костянтин Запайщиков: «Існують значні ризики недостатнього наповнення фонду розподілу цінового дисбалансу. Обов’язковим платником до цього фонду передбачається зробити «Енергоатом» і «Укргідроенерго». До того ж кошти цього фонду повинні повною мірою фінансувати перехресні субсидії й розрахунки з виробниками електроенергії за «зеленим» тарифом, ввести дотації для теплокомуненерго. Якщо законопроект буде ухвалено, то вартість атомної електроенергії з 21,1 копійки зросте до 68 копійок за кіловат-годину, що в остаточному вигляді позначиться на собівартості вітчизняної продукції», — констатував фахівець.

Закон можна вдосконалювати

У свою чергу їхні опоненти стверджують, що, відповідно до програми економічних реформ Президента України, лібералізація енергетичних ринків — один із ключових елементів реформ. Щодо електроенергетики, то програма передбачає перехід від моделі оптового ринку до ринку двосторонніх договорів, балансуючого ринку і біржі електроенергії. Позитивний момент документа — підвищення прозорості як ціноутворення, так і загалом ведення бізнесу на ринку електричної енергії.

По суті, цей законопроект є концепцією щодо реформування енергоринку, яка дає поштовх і регуляторові, й міністерству, й іншим органам розробляти підзаконні нормативні правові акти, які будуть чинні вже під час введення нової моделі ринку.

Крім того, вони стверджують, що реформи впроваджуються не стільки для того, щоб створити конкурентне середовище серед енергетиків, скільки для клієнтів. Наприклад, у Євросоюзі закон починається зі слів «клієнт має право...». Ніколи в жодній країні не вдавалося створити найкращий закон у світі. Наприклад, у Польщі цей закон змінюється приблизно тричі на рік, а раз на три роки його переписують наново. 

Ринок змінюється, розвивається, змінюються тисячі умов, які потрібно врахувати. Тут головне — стартувати, почати реформи, а вдосконалювати законодавство завжди можна.

P.S. Поки верстався номер, Верховна Рада ще не розглядала цей законопроект.