Нинішнє 1 вересня запам’яталося не лише початком навчального року, а й заявою Міністерства охорони здоров’я щодо спалаху поліомієліту в Україні. Його ще називають хворобою брудних рук: поліомієліт, небезпечне інфекційне захворювання, здатне спровокувати параліч, передається через слину та фекалії. Він належить до ентеровірусів (кишкових вірусів) і гине під час кип’ятіння, від ультрафіолетового проміння та під дією дезінфікуючих засобів. Такої інформації щодо простих заходів безпеки, яка могла б заспокоїти наляканих батьків, серед повідомлень профільного міністерства ми не побачили.
Далеко не всі випадки хвороби супроводжуються паралічем. «Таких приблизно 1%, а 95% випадків поліомієліту закінчуються фактично зовсім без симптомів», — повідомив журналістів головний позаштатний дитячий імунолог Києва Федір Лапій.
Причин, чому виникла резонансна нинішня ситуація, дві: низький рівень охоплення щепленнями та мізерна довіра до системи охорони здоров’я. «Ми застерігали, що без вакцинації хвороби повертатимуться.
У двох малюків із Закарпаття діагностовано гострий млявий параліч. У них виділено вірус, який колись був вакцинальним, проте саме через низький рівень охоплення щепленнями відбулися мутації», — пояснив він.
Фахівець наголосив, що йдеться про гострий млявий параліч, спричинений не вакциносоційованим вірусом поліомієліту, що міститься у вакцині, а мутованим — так званим дериватом. «Це велика різниця — як між велосипедом та ракетою. Але, на щастя, цей мутований вірус може не зумовити довічний параліч. Проте нам потрібно реагувати на ситуацію зараз. Мутації є, і я цим стурбований».
За словами Федора Лапія, вперше за останні роки програму з імунізації профінансовано на 100%. Але досі не відбулися тендери, отже вакцину не закуплено. Нині лікарі використовують залишки, закуплені торік.
«У Києві на 2 вересня було 20 тисяч 400 доз ОПВ (оральної вакцини. — Ред.). Цього вистачить на два місяці. Проте її використання обмежується тим, що перші дві дози в житті дитини слід проводити за рахунок ІПВ (інактивованої вакцини). А в нас дуже багато не вакцинованих дітей. Багато тих, кому батьки купили довідку. А ми не можемо робити ОПВ, якщо не зроблено ІПВ, якої на сьогодні бракує», — каже Федір Лапій.
Як відомо, понад 3 мільйони доларів на закупівлю вакцин Україні надав канадський уряд. Через ЮНІСЕФ було закуплено препарат у французького виробника. Проте коли у травні препарат привезли на склади «Укрвакцини», виявилося, що оральна вакцина розморожена. Згідно з інструкцією, при температурі -200С вона може зберігатися два роки, від 2 до 8 градусів вище нуля — півроку. Повторне замороження не допускається.
Заступник міністра охорони здоров’я Ігор Перегінець після переговорів з міжнародними організаціями ухвалив рішення повторно заморозити вакцину. Коли це стало відомо, виникло багато запитань: зокрема як зміниться вірулентність вірусу через повторне заморожування, чи спроможне буде щеплення сформувати нормальний імунітет у дитини тощо.
«Жодного ризику для зберігання вакцини при повторному заморожуванні немає. Міжнародні логістичні правила передбачають відтанення вакцини, — переконує Федір Лапій. — Інструкцію завжди пишуть для кінцевого споживача на рівні кабінету щеплень. Існують інші документи, котрі регламентують, як вакцину зберігати на міжнародному рівні, як транспортувати, як зберігати на національному складі. Інструкція передбачає те, як вакцина зберігається на кінцевому рівні: в поліклініці її не повинні заморожувати — «і крапка». Те, що комусь хочеться спекулювати на цьому, — інше питання, але до безпеки вакцини це не має жодного стосунку. В цій, здавалось би, медичній проблемі немало важить політична складова: спекуляції довкола цього — поширений у наших політиків спосіб заробити дешеві політичні дивіденди.
За його словами, на 1 липня вакциновано лише 14% дітей, отже за приблизними підрахунками, до кінця року має бути щеплено близько 30% дітей першого року життя. Щодо шестирічних ситуація ще гірша. Щоб запобігти поширенню вірусу, що спричиняє тяжке захворювання, охоплення в кожній віковій групі має становити 90%.
ДОВІДКА «УК»
Поліомієліт — соціальна проблема: у 50-ті роки ХХ ст. в Україні щороку внаслідок цієї хвороби ставали інвалідами, прикутими до ліжка, майже 3 тисячі людей. Такого до минулого століття не траплялося: в індустріальному суспільстві люди почали жити в кращих санітарних умовах, діти народжувалися в пологових будинках і тому не мали змоги зустрічатися з вірусом у перші дні життя, як це велося з давніх-давен, коли така зустріч відбувалася на тлі материнських антитіл.
Коли суспільство опинилося перед питанням що робити далі, почалася робота над створенням вакцини, що тривала 30 років. Нарешті в 1950-х роках оголосили про створення двох вакцин: інактивованої, яка містить вбитий вірус, та оральної — з живим, але ослабленим (його називають вакцинальним поліовірусом). Перша створює надійний захист у людському організмі, але не запобігає циркуляції вірусу. Друга витісняє з організму віруси, які можуть стати причиною паралітичного поліомієліту.
Коли рівень вакцинації дуже низький, вірус починає мутувати. Тож в організмі людини, яка не має щеплення, оселяється давній родич вакцинального вірусу, що може спричинити захворювання.
Україна нині перебуває в переліку вільних від поліомієліту країн, що підтверджено ВООЗ.
Ми в Google+