" Раніше був банкопад, тепер — клієнтопад?"

Олег ГРОМОВ
19 липня 2019

До теми закриття рахунків і депозитів у вітчизняних банках наша газета повертається часто. Проте цю проблему українські фінансові установи бажають або взагалі замовчувати, або казати: мовляв, у нас все гаразд, принаймні в нашому банку і кількість клієнтів зростає, і депозитів більшає. Чого, здавалося б, ще бажати — життя фінансове прекрасне.

Та це не так. І про те, що існує велика проблема, мало хто говорить. Нещодавно на одному з економічних сайтів я побачив інформацію, як його представники надіслали офіційний запит до Нацбанку України щодо стану рахунків і кількості депозитів у наших банках за минулий рік, а також тенденцій 2019-го. Їм відповіли, що у 2018-му була та в 2019 роках є позитивна тенденція щодо приросту кількості рахунків, відкритих суб’єктами господарювання, — їхня кількість за 2018 рік зросла на 14%, з яких поточні — на 12%, вкладні — на 25%.

Проте регулятор приголомшив іншим показником: загалом за 2018 рік у банках зменшилася кількість клієнтів — фізичних осіб на 11%, водночас спостерігається тенденція до збільшення кількості клієнтів — фізичних осіб-підприємців (на 18%). Слід думати, що у 2019-му цей негативний процес також триває та набирає обертів.

Але проаналізуємо рік минулий. Так, у 2018-му закрилося 5 банків. Даруйте, але це не 2015—2016 роки, коли їх оголошували банкрутами й масово закривали. А ці п’ять фінансових установ не були надто великими, тому на загальну картину щодо кількості клієнтів і депозитів вплинути такі цифри не могли. Отже, клієнти просто йдуть зі свого банку, не обираючи альтернативний. Потенційно депозитні гроші вони кладуть під подушку.

Банки, куди я звертався по коментар щодо зменшення кількості клієнтів торік, розводять руками.

Від одного з керівників цього електронного ЗМІ я дізнався, що вони не бояться ніяких судів (якщо, звісно, хтось надумає звернутися до Феміди), адже отримали офіційну відповідь головного фінансового регулятора.

Експерти, які мають лише опосередкований стосунок до банківської системи, погоджуються з інформацією про таке суттєве падіння кількості клієнтів і депозитів, які вони відкривають в наших установах. Приміром, знаний в Україні юрист пояснив: через зменшення економічно активного населення (міграція за кордон), слабкі показники економічного зростання, неможливість банків активно кредитувати населення клієнтська база банків справді зменшується.

Це підтверджують й інші шановані інституції, з-поміж яких і Українська спілка промисловців і підприємців (УСПП). Вони вважають, що за кордоном перебувають 7—9 мільйонів наших співгромадян. Багато хто з них постійно працює там, а отже, сплачує податки та має банківські рахунки за новим місцем перебування, тож немає їм сенсу тримати банківські рахунки або депозити в українських фінустановах. Тому це певна втрата потенційних клієнтів української банківської системи.

Але експерти твердять, що скорочують кількість рахунків і юридичні особи. Бо якщо банк оголошують неплатоспроможним і ліквідовують, то саме підприємства не отримають зі своїх рахунків ні копійки. Тому тримати велику кількість рахунків і депозитів для юридичних осіб ризиковано.

А фізичні особи в пошуках ліпшого обслуговування та пропозицій дедалі частіше надають перевагу не банкам, а, приміром, кредитним спілкам. Бо вони приділяють особливу увагу кредитуванню фізичних осіб у різний спосіб (та не дошкуляючи потенційним клієнтам своїми надто високими вимогами щодо отримання такого жаданого кредиту). Приміром, це визнаний в усьому світі та вигідний клієнтам практиці фінансовий лізинг. Банки про нього забули.

Навіть уряд нинішнього та минулого років працював над створенням вигідних умов для запровадження купівлі житла на основі фінансового лізингу, як це роблять Німеччина або Франція.

Зрештою, нічого дивного у зменшенні кількості клієнтів банків, так само як і «живих» рахунків, немає, якщо пригадати що і як гарантує депозитоутримувачам наш Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Аби банки активно добирали своїх клієнтів, потрібно збільшити гарантовану цією інституцією суму до 300—500 тисяч гривень (наразі ця сума лишається на рівні 200 тисяч гривень). Це й буде дієвим інструментом впливу на ринок депозитів — у бік збільшення чи принаймні не зменшення кількості клієнтів.

Лише за таких умов картина банківської системи в Україні загалом та кожної фінансової установи зокрема буде привабливішою.



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua