20 червня втратила чинність норма Національного банку України про обов’язковий продаж валюти бізнесом у розмірі 30% валютної виручки. Відтепер компанії-експортери мають повне право не продавати ані долари, ані євро, які вони виручили від продажу своєї продукції або послуг за кордоном. Нагадаємо, що тривалий час такі фірми були зобов’язані продавати 75% своєї валютної виручки, згодом цей показник знизили до 50%, а потім — до 30%.

Чи спричинить це нововведення якісь економічні ризики для країни та її громадян? А чи вчасне воно? Можливо, від цього поліпшиться життя компаній-експортерів? Який загалом позитив від такого рішення головного фінансового регулятора?

Ефективніша акумуляція

«Скасування обов’язкового продажу валютної виручки перебуває у правовій площині та узгоджується з компетенцію НБУ щодо здійснення валютного регулювання на ринку. Відповідно до Закону України «Про валюту і валютні операції», саме Національний банк має право запроваджувати та припиняти заходи захисту на валютному ринку, в тому числі щодо обов’язкового продажу такої валюти», — зазначає Сергій Корнієнко, партнер юридичної фірми «Антіка». На думку фахівця, для вітчизняного бізнесу, який працює з іноземними партнерами, таке послаблення дасть змогу ефективніше акумулювати на власних рахунках в Україні та використовувати кошти в іноземній валюті, що надходять від іноземних контрагентів. Аналітик вважає, що такий крок вказує на поступовий рух Національного банку в напрямі повної лібералізації валютного ринку — це своєрідний індикатор для бізнесу щодо впевненості регулятора в курсовій стабільності на валютному ринку України.

Натомість Олександр Охріменко, президент Українського аналітичного центру, вважає, що саме тепер Нацбанк України й повинен найбільш ретельно регулювати ситуацію і не доводити до стану великого розхитування гривні та можливої паніки на ринку. Така заява зі словом «паніка» сприймається як суворе попередження з великим ступенем можливості виникнення негативної ситуації. Втім, головний фінансовий регулятор починає одразу діяти, щойно запримітить зародки негативу. Принаймні так завжди було на валютному ринку країни.

Інші експерти також демонструють своє позитивне ставлення до нововведення. Як зазначив «Урядовому кур’єру» Гліб Сегида, керуючий партнер Pravovest Law Firm, таке рішення головного фінансового регулятора вчасне: «На ринку вже кілька місяців панує стабільна ситуація, пов’язана з притоком валюти. Нацбанк України навіть викуповує частину для поповнення своїх золотовалютних запасів. Проте вважати таке нововведення значним вже не можна. Раніше діяла норма — обов’язковий продаж 30% валютної виручки. А, за інформацією НБУ, бізнес і без того самостійно продавав близько 90% валютних надходжень. Якщо регулятор побачить негативні тенденції на ринку, він знову оперативно запровадить норму про обов’язковий продаж».

Справді, за словами Олега Чурія, заступника голови правління Нацбанку, компанії-експортери й без будь-якого обмеження продавали майже 90% своєї валютної виручки. Усілякі обмеження в цьому питанні жодним чином не змогли негативно позначитися на роботі бізнесових структур.

10% — індикатор рентабельності компаній

Проте бізнесу необхідно платити податки, виплачувати зарплату, вести розрахунки з контрагентами в Україні саме в гривні. Тому не продавати значні об’єми валюти, якщо твоя рентабельність не зашкалює, звісно, неможливо.

«Картина така: 10% валюти, які бізнес не продавав, непрямо вказують на те, що він мав і середню рентабельність за останні місяці, яка також дорівнювала 10%. Це ті кошти, які підприємства могли акумулювати для зменшення свого валютного ризику.

Якщо ж бізнес бачить, що на валютному ринку падає курс гривні, він може притримувати валюту на кілька місяців. Саме через це Нацбанк і впроваджував норму про обов’язковий продаж», — вважає Гліб Сегида.

Відтак показники продажу 90% валюти і те, що фірми лишали собі тільки 10%, показує нам істинну картину економічного стану речей у середині них. 10% рентабельності, яку вони мають у середньому, для українських реалій невисокий показник. Задля стабільного розвитку фірма має працювати з 20-відсотковою рентабельністю.

Саме про це каже Євгенія Литвинова, президент Клубу експортерів України: «У більшості українських компаній-експортерів так звана імпортна складова в експортних товарах (це обсяги витрат валюти компаніями-експортерами, які вироблять продукцію, на закупівлю імпортної сировини. — Авт.) наближається до 40%. Для деяких товарів вона може становити 59%. Тому експортери-виробники продавали чимало валюти саме для купівлі за оті долари та євро комплектуючих і сировини. Це українські реалії».

Крок до деофшоризації

Які ще позитиви створять ці нововведення? Сергій Корнієнко впевнений: завдяки таким діям країна успішно піде шляхом деофшоризації валютних операцій. Свою думку фахівець аргументує тим, що тепер компаніям, які працюють із закордонним бізнесом, не потрібно буде продавати валюту, що надходить на їхні банківські рахунки в Україні, за нижчим курсом, аби купити її за вищим задля здійснення валютних виплат закордонним партнерам. «Такі переваги, на нашу думку, мають стимулювати український бізнес провадити валютні операції через власні рахунки, відкриті у вітчизняних банках, та не акумулювати їх на рахунках офшорних компаній, аби в подальшому використовувати для зовнішньоекономічної діяльності», — пояснює експерт. Що ж, можливо, це один із перших «м’яких» кроків до деофшоризації, яка ніколи в наших реаліях не відбувалася.

Хоча за нинішніх реалій крок Нацбанку України напевно важливий і необхідний, спричинений негативними тенденціями чи проханнями компаній-експортерів (так само, як тоді, коли фірми вимушені були продавати 75% валютної виручки). Цей крок більш іміджевий та репутаційний. Для бізнесу він слугує ще одним сигналом до того, що на валютному ринку все спокійно, і фінансовий регулятор не очікує жодних негативів.