Рада Європи — не безпекова організація, але вона не може залишатись осторонь загрозливої ситуації, яка склалась останніми місяцями через ескалацію на українсько-російському кордоні, бо це може мати жахливі наслідки для всього світу. Про це говорили депутати ПАРЄ під час поточних дебатів «Нещодавні безпекові виклики в Європі: яка роль Ради Європи», що відбулись у Страсбурзі.
«Російське вторгнення спричинить смерті та руйнування»
Процедура поточних дебатів не передбачає ухвалення резолюції. Тому зазвичай під час таких дискусій депутати ПАРЄ бувають значно відвертішими у висловлюваннях. А тут ще й сама тема дебатів, спричинена останніми подіями довкола безпекових вимог Росії, звернених до США та НАТО, не могла залишити байдужим жодного із присутніх. Адже потенційний збройний конфлікт, який навис над Європою, неминуче матиме вплив на долю кожної із 47 країн-членів РЄ, чиї парламентські делегації входять до складу ПАРЄ.
«Наша організація не відіграє ролі в оборонній галузі й не повинна займатися питаннями безпеки та військових альянсів. Але якщо ця організація покликана впливати на встановлення демократії, то вона повинна мати й механізми, щоб зупинити її занепад», — заявив угорський депутат-консерватор Золт Немет.
Його колега з політичної групи українська депутатка Олена Хоменко застерегла депутатів від того, що Європа вже незабаром «може повернутися до ситуації, коли світ буде поділено на зони впливу, а одна держава окуповуватиме сусідні за мовчазної згоди інших», бо «Росія створює загрози і сіє страх».
На думку депутата-соціаліста з Об’єднаного Королівства Тоні Ллойда, «будь-яке російське втручання в Україну спричинить смерті, руйнування та масові потоки біженців». Тому «РЄ не може не турбувати ця ситуація у галузі безпеки».
«Ліпше сказати тисячу слів, ніж зробити один постріл»
Чимало ораторів констатували, що Ради Європи не має у розпорядженні дієвих механізмів стримування країн, які порушують головні статутні принципи організації: повага до демократії, верховенства права та прав людини.
«Я запропонувала б країнам-членам не бути економічно залежними від країн, які мають проблеми з дотриманням прав людини», — сказала з цього приводу австрійська депутатка від групи соціалістів Петра Байр. Вона наголосила, що «доки ми будемо залежними від російського газу, доти робитимемо поступки заради власних економічних інтересів». Байр зазначила, що саме це робить її рідна країна Австрія. «Але оскільки наслідки впливу нашої процедури доволі слабкі, то в нас небагато можливостей чинити політичний тиск, тому наша роль одна — переконувати та говорити», — констатувала Байр.
Попри жорсткі слова на адресу російської влади, більшість депутатів ПАРЄ висловлювалися за продовження наполегливого діалогу з Москвою. Фінський депутат-соціаліст Кіммо Кілюнен вважає, що для врегулювання нинішньої безпекової кризи «можна продемонструвати силу, а можна покластися на дипломатів. На мою думку, нині як ніколи потрібно вести діалог, менше згадувати про покарання, а більше про заохочення».
Депутат-консерватор зі Швеції Маркус Вігель запропонував депутатам ПАРЄ керуватися висловлюванням колишнього канцлера ФРН Гельмута Шмідта, «який не раз повторював у цих стінах: ліпше сказати тисячу слів, ніж зробити один постріл».
Москва розуміє діалог по-своєму
Проте, як зазвичай буває під час дебатів, на яких критикують дії російської влади, депутати делегації держдуми заклики до діалогу проігнорували. Позафракційний російський депутат Сергій Кисляк використав час свого виступу для того, щоб зачитати переговірну позицію МЗС РФ щодо безпекових вимог Москви, яку вже не раз оприлюднювали останніми тижнями на зустрічах російських дипломатів із західними колегами. Виступаючи, він заявив, що НАТО «дедалі ближче наступає до кордонів Росії й розв’язало війну у Сербії».
І хоч, як правило, під час дебатів депутати ПАРЄ рідко коментують виступи колег, бо на це не вистачає відведеного регламентом часу, промова Кисляка не залишила байдужим позафракційного турецького депутата Ахмета Ілдіза. Він повідомив, що входить до складу міжпарламентської асамблеї НАТО і нагадав російському депутатові, що НАТО — не наступальний, а оборонний альянс. Ілдіз зазначив, що 1999 року був послом Туреччини в Сараєво, тому може стверджувати, що заява Кисляка про війну, яку нібито НАТО розв’язало у Сербії, помилкова. «Операція НАТО допомогла тоді запобігти новому витку геноциду на Балканах», — заявив політик.