Рада Європи готується пробачити агресора?

Під час сесії Парламентської асамблеї Ради Європи відбулися дебати «Криза в Україні». Дебати щодо українського питання відбуваються ось уже четверту сесію поспіль. Проте цього разу було відчутно, що їх загальна тональність починає змінюватися.

Хор російських симпатиків

Якщо досі виступи депутатів було присвячено переважно агресивним діям Росії проти України, то на осінній сесії акценти помітно змістилися на гуманітарний аспект та наслідки збройного конфлікту на сході України, а також внутрішньополітичні труднощі, з якими зіштовхнулася українська влада.

Цього разу набагато гучніше звучали голоси депутатів від групи «Об’єднані ліві» з Німеччини та Молдови, які звинувачували українську владу в гальмуванні розслідування одеської трагедії. Скаржилися на збитки від політики санкцій ЄС проти Росії і називали її неефективною депутати з Австрії, Угорщини, Словаччини та Кіпру. А українські депутати-регіонали в ПАРЄ критикували офіційний Київ і переконували присутніх, що парламентські вибори в Україні без Криму, Луганська і Донецька проводити неможливо.

Потрібнемирне рішення

«Кровопролиття на Донбасі триває, іноземна держава веде військову агресію проти України, втручаючись у її внутрішні справи», — сказав головний доповідач на дебатах, глава Моніторингового комітету австрієць Штефан Шеннах. За його словами, нині Росія втратила довіру міжнародної спільноти і поновить її лише тоді, коли виведе війська з території України.

Депутат вважає, що Рада Європи не може змиритися з ситуацією, коли «одна країна-член РЄ направляє свої збройні сили, щоб порушити суверенітет і територіальну цілісність іншої країни-члена РЄ». Проте Штефан Шеннах зазначив, що в Україні «існують внутрішні чинники, які сприяли цій інтервенції». На його думку, це «недостатня чіткість у функціонуванні держустанов, корупція, боротьба між інтересами олігархів».

Штефан Шеннах вважає, що для стабілізації ситуації на сході України необхідні: «довготривале припинення вогню, повне виведення іноземних військ паралельно з налагодженням інтенсивного діалогу всередині країни між політичними партіями, представниками громадянського суспільства, регіонів і національних меншин».

Знайтиі покаративинних

За словами доповідача з питань України від Моніторингового комітету Майліс Репс, у сесійній залі ПАРЄ «не залишилося людей, які сумніваються у факті присутності російської армії в Україні». Вона переконана, що, окрім пошуку «мирного рішення для конфлікту на Донбасі», українська влада має сконцентруватися на проведенні реформ у державі, зокрема законодавчої, що сприяло б відновленню громадського порядку і довіри до влади. «Якщо держава має сильну внутрішню систему, тоді навіть російська пропаганда не працюватиме проти неї так відчутно», — сказала Майліс Репс. Окремо вона наголосила на необхідності провести неупереджене розслідування порушень прав людини на Донбасі, «незалежно від того, яка зі сторін причетна до них».

Питанням порушення прав людини на сході України присвятив свій виступ і Верховний комісар з прав людини Нільс Мужнієкс, який взяв участь у дебатах. За його словами, на Донбасі, «на території, підконтрольній сепаратистським угрупуванням, триває царство терору». «Проте нас так само турбують і порушення прав людини добровольчими батальйонами», — наголосив Нільс Мужнієкс. Верховний комісар з прав людини РЄ побував на початку вересня в Криму. І, за його словами, найбільше утисків від окупаційної російської влади зазнають представники кримськотатарського населення та української громади.

Торг з РФ  недоречний

Британський депутат Дональд Андерсон висловив сумнів у тому, що «Росія зацікавлена у вирішенні конфлікту на сході України». «Схоже, їй потрібна сіра зона на Донбасі», — визнав депутат. Проте його співвітчизник Едвард Лейх закликав не звинувачувати Росію у всіх гріхах, бо вона відчуває себе «обдуреною», адже НАТО, попри обіцянки на початку 1990-х років, продовжує процес розширення.

Цей виступ викликав обурення датського депутата Міхаеля Йенсена. «Я вражений! Ми говоримо про те, що нам потрібно слухати Путіна і торгуватися з ним, що нам не потрібно заперечувати Росії, яка продовжує топтати менші держави», — заявив депутат. Він переконаний, що російську делегацію слід виключити зі складу ПАРЄ, бо «неможна знімати відповідальності з Росії за те, що тепер відбувається в Україні».

«Важливе» хобі генсека

Загалом останні дебати підтвердили інформацію, яку «УК» отримав із джерел у секретаріаті ПАРЄ. Там переконані, що найближчим часом Асамблея зменшуватиме важливість українського питання та анексії Криму, оскільки серед членів ПАРЄ немає одностайної позиції щодо Росії, а чимало депутатів займають відверто проросійську позицію.

Можливість виключення РФ зі складу Ради Європи чиновники у Страсбурзі вважають малоймовірною. Оскільки Москву у цій організації патронує і захищає особисто генсек організації Турбйорн Ягланд, який з високою майстерністю уникає у своїх промовах, присвячених конфлікту в Україні, навіть згадки слова «Росія». До речі, хоча участь Турбйорна Ягланда в дебатах «Криза в Україні» і було анонсовано ще першого дня сесії, генсек у залі так і не з’явився. Кореспонденту «УК» вдалося з’ясувати, що у день дебатів Турбйорн Ягланд був вимушений терміново вилетіти в Осло, куди його покликали справи норвезького Нобелівського комітету (як відомо, Турбйорн Ягланд обіймає посаду голови цього комітету). Схоже, генсек Ради Європи вважає справи Нобелівського комітету важливішими за свої прямі посадові обов’язки. Особливо, якщо вони пов’язані з  Україною.