Учора територія навколо Верховної Ради знову нагадувала військовий табір. До посиленої присутності міліцейських підрозділів додалися доволі численні загони цивільних, які масово прибули до столиці зі східних регіонів для підтримки політики уряду. Тим часом позачергова сесія парламенту готувалася розглянути можливість скасування документів, які стали каталізатором громадянського невдоволення.
«Так вирішили керівники фракцій»
Позицію Партії регіонів озвучив депутат Владислав Лук’янов, назвавши помилкою законопроекти, які спровокували новий виток протистояння між владою і суспільством. «Ми розуміємо, що для ухвалення законопроектів 16 січня обрано невдалий час. Суспільство сприйняло це не як боротьбу з навмисною брехнею, зі спотворенням фактів, боротьбу з тероризмом, а як тиск на громадянське суспільство з боку влади, — пояснив він. — Безумовно, коли законодавство не сприймається в державі, то це помилка. І ці помилки потрібно виправляти».
Одначе інтрига дня не розвіялася навіть за годину опісля сигнального дзвоника в будівлі. Більшість присутніх вбралися виключно в чорне. Навіть обрали краватки сіро-чорного відтінку. Сідають вони вже під вигук «Слава Україні! Героям слава». І, звісно, вітають бурхливими оплесками запрошених гостей: колишніх президентів Леоніда Кравчука, Леоніда Кучму та Віктора Ющенка.
«Увага! В Україні відбулися події, які призвели до загибелі п’яти людей. Є постраждалі», — так Володимир Рибак висловив співчуття родинам і близьким тих, хто поклав життя у протистоянні. Депутати вшанували їхню пам’ять хвилиною мовчання.
І знову пауза — для узгодження порядку денного. Голова парламенту оголошує перерву на 30 хвилин, запрошує керівників фракцій до кабінету ВР. А на зауваження реагує нервовим вигуком: «Так вирішили керівники всіх фракцій!» Одне слово, із самого ранку народні депутати узгоджували порядок денний, тому роботу безпосередньо у сесійній залі вони розпочали, коли минала перша година дня.
Хто в компромісі переміг?
За ходом засідання того дня уважно спостерігали й представники ЄС. Ще напередодні верховний представник ЄС із зовнішньої та безпекової політики Кетрін Ештон заявила, що сподівається на відкликання Верховною Радою пакета суперечливих законів, гостро розкритикованих за недемократичність. У спеціальній заяві, оприлюдненій за день до її візиту в Україну, означено: «Єдиним вирішенням кризи є політичне рішення. Що ми потребуємо терміново, то це справжнього діалогу для нового консенсусу щодо шляху вперед. Сподіваюся, що український парламент прокладе чіткий шлях під час завтрашньої сесії у напрямі політичного вирішення. Це має включати відкликання пакета законів, ухвалених 16 січня. Я та ЄС будемо повністю залучені до пошуку шляху виходу із кризи».
Опівдні всі почули від Володимира Рибака, що депутати не полишать сесійної зали, допоки не ухвалять необхідних для врегулювання законів.
За півгодини після цього він звернувся до парламентаріїв зі словами: «Увага! На погоджувальній раді депутатської фракції запропоновано розглянути питання про визнання такими, що втратили чинність, законів, прийнятих ВР на пленарному засіданні 16 січня 2014 року». Із 412 зареєстрованих по обіді депутатів 361 віддав голос за те, щоб визнати 9 із цих документів такими, що втратили чинність (від Партії регіонів — 167, ВО «Батьківщина» — 81, позафракційні — 39, УДАР — 39, ВО «Свобода» — 35). Це закони з реєстраційними №№ 721-VII, 722-VII, 723-VII, 724-VII, 725-VII, 726-VII,727-VII, 728-VII, 729-VII. Проти цього висловилися лише двоє депутатів, а не проголосували за пропозицію 49, зокрема всі комуністи. Чинними залишилися Закон №731-VІІ «Про внесення змін до Закону України «Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань» та Закон №719-VII «Про Державний бюджет України на 2014 рік». До речі, згідно з регламентом, спікер має не пізніше, як за 5 діб, передати рішення парламенту на підпис главі держави. А той також має 5 діб на їх підписання чи ветування.
Володимир Рибак у ході засідання постійно повторював фразу: «За спільною згодою всіх керівників фракцій». Тож за їхньою згодою народні обранці проголосували за пакет документів, внесених на заміну деяких скасованих законів. Це законопроекти №4030 «Про внесення зміни до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» щодо відтермінування набрання чинності положеннями пункту 6 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення», № 4037 «Про внесення зміни до статті 297 Кримінального кодексу України щодо відповідальності за осквернення або руйнування пам’ятників, споруджених в пам’ять тих, хто боровся проти нацизму в роки Другої світової війни — радянських воїнів-визволителів, учасників партизанського руху, підпільників, жертв нацистських переслідувань, а також воїнів-інтернаціоналістів та миротворців», №4038 проект закону «Про внесення змін до Кримінального кодексу щодо відповідальності за заперечення чи виправдання злочинів фашизму», №4039 проект закону «Про внесення змін до ст. 197 Податкового кодексу щодо звільнення від обкладення податком на додану вартість операцій з ввезення на митну територію України природного газу».
За спільною згодою присутні не обговорювали ці чотири документи, а ухвалили рішення щодо них пакетом за основу і в цілому. «За» віддали голоси 257 народних депутатів (від Партії регіонів — 170, ВО «Батьківщина» — 29, позафракційні — 19, УДАР — 9, Комуністична партія — 30), проти — 4. Тут уже промовчала ВО «Свобода».
А потім знов перерва на три години. Щоб підготувати протягом другої за день погоджувальної ради закон, пов’язаний з амністією, та включити його до порядку денного позачергового засідання, яке вирішили продовжити 29 січня.
Тим часом єврокомісар з розширення і європейської політики сусідства Штефан Фюле за результатами свого візиту до Києва заявив, що вчорашнє позачергове засідання Верховної Ради — надзвичайно важливий крок для пошуку політичного діалогу заради виходу з кризи, передає УНІАН.
Ці слова єврокомісара передав його речник Петер Стано: «Ми продовжуємо бути залученими до процесу. Мої переговори з українськими партнерами тривають. Надзвичайно важливо, що позачергова сесія Верховної Ради розпочинає шлях уперед для всеосяжного політичного процесу, що веде до подолання кризи». На переконання Штефана Фюле, ці зусилля повинні враховувати прагнення людей.
Реалізація домовленостей
А напередодні парламентського голосування відбувся черговий раунд переговорів Президента Віктора Януковича та учасників робочої групи з врегулювання політичної кризи з лідерами опозиційних парламентських фракцій.
У зустрічі взяли участь перший заступник Глави Адміністрації Президента Андрій Портнов, міністр юстиції Олена Лукаш, керівник фракції Політичної партії «УДАР» Віталій Кличко, керівник фракції «ВО «Батьківщина» Арсеній Яценюк, керівник фракції «ВО «Свобода» Олег Тягнибок. Зустріч в Адміністрації Президента, за інформацією прес-служби глави держави, тривала понад чотири години. По її завершенні член робочої групи міністр юстиції Олена Лукаш зробила заяву про результати перемовин.
«Укотре лідерам опозиції було вказано на неприпустимість підтримки радикальних дій, захоплень приміщень та шляхів, — наголосила міністр. — За результатами зустрічі сторони дійшли концептуальної згоди проголосувати Закон України «Про амністію». Наполяганням нашої сторони є наступна відкладальна умова для цього закону: амністія набуде чинності лише у разі звільнення всіх захоплених приміщень та автошляхів. В іншому випадку скоєні правопорушення амністовані не будуть.
Сторони обговорили питання спільної участі у Конституційній реформі та обов’язковій співпраці у цьому питанні з європейськими інституціями. Арсеній Яценюк очолити уряд України згоди не дав. Переговори буде продовжено», — резюмувала Олена Лукаш.
Ще один учасник переговорів лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок повідомив, що глава держави погодився сформувати новий уряд протягом тижня. Тобто про відставку Миколи Азарова у вузьких колах політиків було відомо ще в понеділок увечері.
Відповідальний крок
Учора Прем’єр-міністр Микола Азаров прийняв рішення залишити посаду. Відповідну заяву оприлюднив департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату КМУ
«Конфліктна ситуація, яка склалася в державі, загрожує економічному і соціальному розвитку України, несе в собі загрозу всьому українському суспільству і кожному громадянину.
Уряд під час протистояння робив все для мирного розв’язання конфлікту. Ми робили і робимо все, щоб не допустити кровопролиття, ескалації насильства, порушення прав громадян. Уряд забезпечував функціонування економіки і системи соціального захисту в екстремальних умовах.
Проте гострота і небезпека конфлікту для наших громадян, для долі України вимагають додаткових відповідальних кроків.
З метою створити додаткові можливості для суспільно-політичного компромісу, заради мирного врегулювання конфлікту, я прийняв особисте рішення просити Президента України прийняти мою відставку з поста Прем’єр-міністра України.
Усі ці важкі роки я робив усе для того, щоб Україна могла нормально розвиватися як демократична європейська держава. Я приймав рішення і брав на себе відповідальність в інтересах народу України. І тому можу чесно дивитися в очі кожному громадянину нашої держави, кожному співвітчизнику.
Я вдячний за довіру Президенту України. Я вдячний всім народним депутатам, які всі ці роки підтримували надскладну роботу уряду з модернізації та реформування країни.
Я вдячний усім громадянам України, які підтримували уряд і мене особисто, вірили і вірять у правильність політичного курсу, який ми проводили.
Сьогодні найважливіше — зберегти єдність і цілісність України. Це набагато важливіше, ніж будь-чиї особисті плани чи амбіції.
Саме тому я прийняв це рішення».
ДОВІДКА «УК»
Оскільки за статтею 115 Конституції України його відставка має наслідком відставку всього складу Кабінету Міністрів, Президент України прийняв і відставку уряду.
Водночас глава держави, керуючись нормою частини п’ятої статті 115 Конституції, доручив Кабінету Міністрів продовжувати виконувати повноваження до початку роботи новосформованого уряду.
Відповідно до частини третьої статті 17 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» усі члени Кабінету Міністрів, які перебувають у відставці, звільняються зі своїх посад з початку роботи новосформованого Кабінету Міністрів України. Таким чином, усі чинні члени Кабінету Міністрів України продовжують працювати на посадах і здійснювати покладені на них повноваження, але не більше 60 діб.
Катерина МАЦЕГОРА,
Юрій МЕДУНИЦЯ,
«Урядовий кур’єр»