Чергове засідання Ради асоціації Україна — ЄС, яке пройшло у Брюсселі, стало першим від часів російського вторгнення, і вперше українська делегація брала в ньому участь, представляючи країну-кандидата на вступ до ЄС.  У цих нових реаліях представники України та ЄС мали оцінити перебіг виконання Угоди про асоціацію, прогрес реформ та обговорити політичні питання.

«Пригадую, коли в січні цього року побував на Донбасі й відвідав Київ, ви сказали мені, що сподіваєтеся на нашу підтримку, якщо росіяни нападуть на вас. І я пообіцяв вам підтримку. І пишаюся тим, що ми це робимо», — сказав під час спільної пресконференції по завершенні Ради асоціації верховний представник з питань зовнішньої та оборонної політики Жозеп Боррель, звертаючись до Прем’єра України Дениса Шмигаля.

 путін ще більше зблизив Україну та ЄС

Жозеп Боррель та єврокомісар з питань сусідства Олівер Варгеї, який також взяв участь у пресконференції, зазначили, що російська агресія лише наблизила Україну до ЄС і виявила стійкість її державних інститутів. «путін хотів колонізувати і знищити Україну, натомість лише підштовхнув її ближче до ЄС і підсилив наші результати», — сказав  Жозеп Боррель.  Тому, за його словами, головний підсумковий меседж зустрічі з українською делегацією, яка пройшла у Брюсселі, звучить так: ЄС і надалі надаватиме Україні політичну, фінансову і військову підтримку, «хоч би які шантаж і погрози застосувала до нас росія».

Головний дипломат ЄС схвально оцінив прогрес реформ в Україні, зазначивши, що «за останні шість місяців вони просуваються темпом, який вражає, попри російську агресію». Він похвалив Київ за зусилля в царині боротьби з корупцією і ратифікацію Стамбульської конвенції й закликав так само ратифікувати Римський статут, який дасть змогу Україні  повною мірою користуватися правами Міжнародного кримінального суду і притягнути росію до відповідальності за воєнні злочини.

Українське суспільство об’єднане довкола ідеї євроінтеграції

«Майбутнє України — в ЄС, майбутнє ЄС — з Україною,  і ми докладемо всіх зусиль, щоб наш шлях у Євросоюз був швидким, а не займав роки та десятиліття», — заявив на пресконференції Денис Шмигаль.  За його словами, українське суспільство та влада абсолютно монолітні у прагненні стати членом ЄС, а тому влада рухається швидко до  виконання Угоди про асоціацію, підписання секторальних безвізів та інтеграції у внутрішній ринок ЄС. 

«Ми вдячні за позитивну оцінку ЄС досягнутого Україною прогресу в питанні реформ за останні місяці й готові вже наприкінці цього року перейти до конкретної дорожньої карти щодо вступу в ЄС», — наголосив Прем’єр-міністр.

Відповідаючи на запитання журналістів, Денис Шмигаль підтвердив, що обговорював з європейськими партнерами можливість запровадження восьмого пакета санкцій проти росії.

«На всіх наших зустрічах і вчора, й сьогодні ми обговорювали восьмий пакет санкцій, посилення наявних санкцій, запровадження вторинних, щоб неможливо було обходити вже запроваджені сім пакетів», — сказав Прем’єр. За його словами, поки що на наповнення російського бюджету істотно впливають лише ціни на нафту і газ.

Глава уряду зазначив, що керівництво ЄС усвідомлює це і тому ухвалило рішення про запровадження цінових обмежень на нафту. «Це правильний підхід: або повне енергетичне ембарго, або створення ринку покупця, коли покупець диктує ціну. Це дасть змогу відібрати в росії надприбутки», — зауважив глава уряду.

Він уточнив, що нові санкції проти росії не потребують продовження щошість місяців, як ті, котрі було ухвалено після 2014 року. «Нові санкції запроваджуються, а далі будуть розвиватися або згортатися залежно від результатів. У моєму розумінні це санкції довготермінові. Інших умов за цими санкціями ми не бачимо», — підсумував Денис Шмигаль. Він розповів, що серед інших санкційних обмежень обговорювали припинення видачі віз російським громадянам та відключення від міжнародної платіжної системи SWIFT усіх російських банків.

Над реформами ще треба працювати

Проте вирушаючи до Брюсселя, українська урядова делегація, крім оцінок стану реформ, сподівалася почути сигнал про те, коли ЄС буде готовий відкрити переговорний процес про вступ України. Напередодні віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина заявила, що Київ на 70% виконав свої зобов’язання  за Угодою про асоціацію і  хоче отримати ясність,  за яким алгоритмом має діяти далі. На пресконференції Денис Шмигаль повідомив, що українська делегація таки «отримала алгоритм дій і розуміння часових рамок переходу до переговорів про вступ до ЄС», проте точних дат він не оприлюднив. 

Але європейські топпосадовці  нагадали, що статус країни-кандидата було надано Україні за умови, що, отримавши його, Київ виконає сім умов, серед яких головні — боротьба з корупцією, призначення керівників антикорупційних органів,  продовження судової реформи, імплементація антиолігархічного закону. Окрім того, кажуть у Єврокомісії, робота, яку Україна має виконати у статусі кандидата, не може замінити Угоду про асоціацію.

Єврокомісар Олівер Варгеї зазначив, що між Угодою про асоціацію та процесом наближення до членства справді є зв’язок, проте угода про вільну торгівлю —  «це не те саме, і рівні відповідальності теж різні». Він нагадав, що Єврокомісія дасть оцінку домашньому завданню, яке мала зробити Україна як країна-кандидат, у 2023 році. «Завжди просто називати дати чи говорити про кроки. Але попереду в нас велика робота», — підсумував єврокомісар.

Санкції необхідно посилити

Перебуваючи у Брюсселі, Денис Шмигаль провів окрему двосторонню зустріч із Жозепом Боррелем, на якій обговорювали військову підтримку України,  посилення санкцій та питання конфіскації російських активів, повідомляє  департамент комунікацій Секретаріату КМУ.  Оскільки немає жодних ознак того, що росія готова припинити війну, для української сторони вкрай важливе оперативне та безперебійне постачання військової допомоги.

«Україна зацікавлена у вашій ініціативі щодо започаткування військової місії ЄС з підтримки для України в межах спільної політики безпеки і оборони. Головним її завданням має стати організація базової та спеціальної підготовки українських військовослужбовців. Структури України та ЄС мають спільно опрацювати це питання для якнайшвидшого розгортання місії», — зазначив глава уряду.

Сторони обговорили посилення співпраці України та ЄС щодо пошуку, конфіскації та передачі активів рф на відновлення нашої держави. Прем’єр-міністр висловив сподівання, що всі держави-члени якнайшвидше ухвалять відповідне законодавство на національному рівні.

Зустріч Дениса Шмигаля з очільницею Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн пройшла у форматі робочої вечері. У твіттері Урсула фон дер Ляєн повідомила, що цього  тижня Брюссель запропонує Україні додаткові 5 мільярдів євро макрофінансової допомоги. «Ситуація в Україні все ще потребує нашої постійної підтримки. На додаток до 10 мільярдів євро, які ми надали на цей час, запропонуємо ще 5 мільярдів євро макрофінансової допомоги цього тижня», — написала Урсула фон дер Ляєн.

У межах робочого візиту в Брюссель Прем’єр-міністр провів зустріч із главою уряду Бельгії Александером де Кроо. Сторони обговорили поточну ситуацію в Україні, на Запорізькій АЕС, санкції проти агресора та відбудову нашої країни. У розмові Денис Шмигаль зазначив, що росія продовжує вбивство й терор мирних жителів, обстріли цивільної інфраструктури, мародерство. «З огляду на ці серйозні факти ми наполягаємо на визнанні росії державою-терористом», — наголосив Прем’єр.

Він заявив про необхідність посилити санкційний тиск на агресора і звернувся до глави бельгійського уряду із проханням вивчити механізми використання заморожених російських активів для фінансування відновлення України.

«Війну, яку розв’язав кремль, широко підтримує російське суспільство, яке несе за неї відповідальність. Ми закликаємо всі країни ЄС і G7 припинити видавати візи для громадян росії. Це було б справедливим рішенням»,  — наголосив Денис Шмигаль.

Очільник українського уряду подякував Бельгії за рішучі кроки підтримки України, зокрема надання зброї й боєприпасів. Він наголосив, що необхідно прискорити постачання озброєння, щоб Україна могла зберегти життя українців і наблизити перемогу. Прем’єр-міністр України закликав Бельгію долучатися до відбудови України, зокрема в тих сферах, де вона має переваги та досвід, або взяти під патронат для відновлення певну область чи регіон.

Спеціальний трибунал для російського керівництва

Перебуваючи у Брюсселі, Прем’єр взяв участь у церемонії відкриття виставки про воєнні злочини російської армії в  Україні Russian Warcrimes. «Ця виставка — тисяча фотографій, зроблених у всій Україні, — невелика частина свідчень злочинів, які скоює росія. Усі ці злочини потрібно розкрити, а винних притягнути до відповідальності. Кожен убивця має відповісти за свої діяння, кожен кат має розуміти, що покарання невідворотне. Окрім безпосередніх виконавців усіх страшних злодіянь є інші злочинці, чия провина значно більша: ті, хто розпочав цю війну, ті, хто віддав наказ на знищення України як держави та українців як нації. Ідеться про російське керівництво», — заявив Прем’єр-міністр.

У Києві переконані, що необхідно створити міжнародний механізм, який дасть змогу розслідувати і переслідувати найвище політичне і військове керівництво росії за скоєння злочинів агресії проти України. Денис Шмигаль наголосив, що спеціальний міжнародний трибунал має забезпечити справедливе і законне покарання для тих, хто розв’язав війну.

У Єврокомісії готові обговорити з українською стороною перспективи створення спеціального трибуналу, підтвердив єврокомісар з питань юстиції Дідьє Рейндерс, який теж узяв участь у відкритті виставки.  «Комісія підтримує всі ваші зусилля для того, щоб притягнути до відповідальності осіб, які скоїли ці злочини в Україні, на національному та міжнародному рівнях», — заявив єврокомісар. Він зауважив, що Єврокомісія підтримує Міжнародний кримінальний суд як провідного міжнародного актора, який займається питаннями міжнародної кримінальної юстиції.

Єврокомісар повідомив, що розслідування злочинів, скоєних під час російської агресії проти України, відбувається і на території ЄС. Уже 14 країн-членів розпочали власні розслідування. Він наголосив на необхідності забезпечення збирання всіх доказів та поліпшення координації між усіма залученими акторами. Дідьє Рейндерс додав, що підтримуватиме тісний контакт з українською стороною, «щоб знати потреби Офісу Генерального прокурора України щодо розслідування воєнних злочинів та притягнення винних до відповідальності».