ПІДСУМКИ РОКУ

Область лідирує в Україні за намолотом ранніх зернових, сої та кукурудзи
 

Цього року Полтавська область підтвердила свій статус житниці країни, яка спроможна вирощувати мільйонні врожаї. Станом на 2 грудня тут по всіх категоріях господарств зібрали 5 млн  29 тис. тонн зерна при середній урожайності 51,9 ц/га, у тому числі кукурудзи 3 млн 434 тис. тонн, при урожайності 78,9 ц/га. А продуктивність кукурудзяного поля по сільськогосподарських підприємствах на площі 375 тис. га становить 82 ц/га в заліковій вазі.

Землеробський рекорд

Цьогорічний валовий збір зернових і зернобобових культур перевищує середній показник за останню п’ятирічку на 1 млн 700 тис. тонн та минулорічний — на 2 млн 147 тис. тонн (зростання становить 175%) і є рекордним за всю історію землеробства на Полтавщині та першим в історії землеробства України серед областей.

Найкращі показники продуктивності зернових та зернобобових культур мають господарства Новосанжарського району — 73,5 ц/га, Машівського – 72,5 ц/га, Миргородського – 67,8 ц/га, Лохвицького – 63,7 ц/га та Великобагачанського – 63,4 ц/га – районів. У деяких господарствах області урожай кукурудзи склав понад 100 ц/га.

Значно зросло на Полтавщині й виробництво інших культур. Цукрових буряків зібрано майже 2,7 млн тонн (плюс 42% до минулого року), соняшнику — 560,6 тис тонн (20,5%), сої — 320,6 тис. тонн (плюс 43,9%). Область отримала найбільший за всі роки валовий збір картоплі — 1 млн 272 тис. тонн і овочів — 497 тис. тонн, повністю задовольнивши внутрішні потреби власною продукцією.

Таких результатів досягнуто спільними зусиллями всієї Полтавської громади, зазначив голова Полтавської обласної державної адміністрації Олександр Удовиченко. За його словами, розвиток рослинницької і тваринницької галузей є цьогоріч одним із пріорітетних напрямків діяльності влади і місцевого самоврядування. Реалізовували інвестиційні проекти, за сприяння держави добилися збільшення до 1 млрд 200 млн грн кредитів для аграріїв. Це дало їм змогу впроваджувати сучасні технології, попри економічні труднощі, закупити понад 1900 одиниць техніки на суму понад 400 млн грн.

Величезна заслуга в одержанні такого щедрого ужинку й працівників сільськогосподарських служб, науковців, землевпорядників, фермерів.

Добротні врожаї полтавчан — приклад для інших. Фото Укрінформу  

Така вже  хліборобська доля

Між тим, роботи із завершення комплексу осінніх і підготовці до весняних польових робіт в області тривають. Готують насіння, запасають мінеральні добрива, пальномастильні матеріали, інші матеріально-технічні ресурси для забезпечення технологій вирощування сільгоспкультур у наступному році. На постійному контролі обласних і районних сільськогосподарських служб та науковців — хід зимівлі громадського тваринництва та стан озимих культур. До них особлива увага, бо, як повідомив виконуючий обов’язки начальника Головного управління агропромислового розвитку Полтавської ОДА Семен Москаленко, значну частину їхніх площ таки доведеться пересівати.

— Із 287 тис. га посіяних зернових культур, — говорить він, — поки зійшли тільки до 166 тис. га. Але на всій площі посіву що не зійшла, насіння понаключувалося. Це означає, що воно живе, і за сприятливих погодних умов зійде, і забезпечить непоганий урожай при відповідному доглядові у весняно-літній період. Пересівати озимі зернові нам доводиться не вперше. Наша зона (Полтавської області) часто взимку підпадає під крижану кірку, буває притертою, і це завдає значної шкоди озимим, тож трагедії в цьому не вбачаю. Сільгосппідприємства області вдосталь забезпечені насіням, фінансами, мають належний технічний рівень, аби гідно вийти із ситуації, що склалася. Такої самої думки і наші науковці. А пересівати будемо в основному кукурудзою на зерно, щоб зберегти зерновий клин у межах 55%, як рекомендується для нашої зони. Збільшаться посіви сої. Частина площ буде пересіяна ярими культурами, зокрема ячменем, пшеницею і соняшником, його сіятимемо небагато.

Через несприятливі погодні умови — у більшості районів області чотирі місяці не було дощу — рослинники Полтавщини несуть величезні збитки у зв’язку з пересівом – в середньому 1640 грн на гектарі. Загалом це приблизно 450 млн грн по області. Але така наша хліборобська доля. Вистоїмо.