Проходження кордону, за словами Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, «має стати максимально швидким і зручним для громадян та бізнесу, адже це обличчя нашої держави». Відповідним міністерствам доручено напрацювати ефективні механізми, які дадуть змогу вже цього року почати перетворювати пункти пропуску на сучасні й комфортні об’єкти.
Довгий кредит на поміч
Значно прискорить вирішення цих питань, дасть нарешті відчутний фінансовий поштовх активізації зокрема співпраці між Україною та Республікою Польща ухвалені 2020—2021 років рішення Кабміну та законопроєкти Верховної Ради щодо польського кредиту. Ідеться про кошти для розбудови інфраструктури пунктів пропуску західного регіону України, передбачені договором між урядами України і Польщі про залучення 100 мільйонів євро кредитних коштів на умовах пов’язаної допомоги. Цей резонансний документ було підписано у Варшаві ще 9 вересня 2015 року. А ратифіковано Законом України від 3 лютого 2016 року №977-VIII, зі змінами — від 3 грудня 2018-го.
Цей кредит, за інформацією Міністерства фінансів, надає уряд Польщі на таких пільгових умовах: загальна сума — 100 мільйонів євро, відсоткова ставка — 0,15% річних, термін — 30 років, пільговий період — 5 років. Іноземний компонент — не більш як 40% вартості контракту.
Кошти довгого кредиту передбачено на реалізацію таких державних інвестиційних проєктів:
— Укравтодору — 68 мільйонів євро (розбудова державної інфраструктури на підходах до шести пунктів пропуску на українсько-польському державному кордоні);
— Державної митної служби України — 25 мільйонів євро (облаштування пунктів пропуску «Шегині», «Краковець», «Рава-Руська»);
— Адміністрації державної прикордонної служби —7 мільйонів євро (реконструкція семи відділів прикордонної служби).
Торік улітку Кабмін схвалив розроблений Мінфіном проєкт протоколу між урядом України та урядом Республіки Польща про внесення змін до цього договору. Згідно з документом, кінцевою датою укладання контрактів із польськими компаніями для виконання робіт і надання послуг замість 31 грудня 2019 року встановлено 31 грудня 2022-го. Польські підрядники, до слова, отримують значні пільги, звісно, тимчасово. Вони діятимуть лише на період реалізації договору від 9.09.2015. Для розблокування польського кредиту Верховна Рада вже цього скликання ухвалила з ініціативи чинного уряду кілька законопроєктів про внесення змін до Митного та Податкового кодексів. Кредит після п’яти років, за словами Прем’єр-міністра, бюрократичних перепон нарешті має запрацювати.
За інформацією Державної митної служби, Адміністрації прикордонної служби та облавтодорів західних регіонів, роботи з капітального ремонту прикордонних автомобільних доріг в напрямку країн Євросоюзу та облаштування тутешніх пунктів пропуску, попри певні організаційні та правові негаразди й недофінансування, не припиняли. Коментуючи журналістам ситуацію з використанням коштів польського кредиту, Ірина Мазярко, начальник відділу стратегічного розвитку та інвестиційних проєктів Служби автомобільних доріг у Львівській області, підкреслила, що саме завдяки цьому проєкту і грантовій програмі транскордонного співробітництва вдалося відремонтувати ще наприкінці 2020-го
«Дорога Яворів — Грушів має важливе соціальне значення, оскільки веде до міжнародного пункту пропуску «Грушів — Будомєж». Як запасний варіант у разі великих черг на КПП «Краковець» або «Рава-Руська» його, за словами пані Ірини, нечасто використовували через жахливий стан дороги Т-14-20. Торік він нарешті став повноцінно виконувати свої функції.
Справа за фінансуванням
Відповідно до урядового Плану заходів з облаштування пріоритетних пунктів пропуску на 2021—2023 роки, для завершення реконструкції ПП «Ужгород», як повідомляє ДМСУ, передбачено фінансування обсягом 146 мільйонів гривень. Зокрема 2021-го 126 мільйонів було передбачено для відбудови пасажирської ділянки. Проведено заміну мережі водопостачання, водовідведення та електроживлення. Передбачено, ділиться планами Державна митна служба, «збільшення кількості смуг в обох напрямках симетрично пункту пропуску на суміжній стороні. Загалом передбачено вісім смуг для руху легкових авто, дві — для руху пасажирських автобусів та дві — для руху пішоходів і велосипедистів».
Коли ці прекрасні проєкти реалізують, важко сказати. Мабуть, цього року з переліку робіт більшість не буде матеріалізовано. Причина одна: фінансування будівництва і реконструкції пунктів пропуску залишається, м’яко кажучи, недостатнім. У держбюджеті на цей рік на реалізацію Плану заходів з облаштування пріоритетних пунктів пропуску на 2021—2023 роки наші законотворці, за даними аналітичного центру «Європа без бар’єрів», заклали 1085 мільярдів гривень. А це становить близько 26% потреби.
Щоправда, голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев підказує митникам, де можна знайти гроші, щоб хоч на пункті пропуску «Ужгород» реалізувати свої проєкти. У передноворічному інтерв’ю агентству Інтерфакс-Україна пан Гетманцев заявив, що державний бюджет недоотримує близько 50 мільярдів гривень митних надходжень на рік. Перед новим керівництвом відомства, за словами парламентаря, стоїть завдання перевиконати план надходжень на 12%. «Поки що ми вимагали звільнити одну з вищих посадових осіб, винну у схемах, і сформували дуже простий КРІ для митниці: +12% до індикативу. Якщо індикатив буде виконано за грудень, заглибимося в межах парламентського контролю у внутрішні процеси служби. Якщо індикатив виконано не буде, — запевнив Данило Гетманцев, — звільнимо з посад заступників, які відповідають за виконання планів і керівництво дещо гірших митниць щодо виконання планів».
Олексій НІКОНЕНКО
для «Урядового кур’єра»
Ми в Google+