У приймальні офісу групи компаній «Птахопродукт-2007» на видному місці інформаційний стенд організації.  Поділений на розділи, він містить розлогу й різнобічну інформацію про поточну діяльність кожного з майже двадцяти підрозділів. На перший погляд, така геометрія діаграм, синусоїд та інших знаків може видатися не вельми зрозумілою. Але після докладнішого й  уважного ознайомлення стає очевидним: тут щодня конт­ролюють щонайменші коливання виробничого процесу. Мовби передбачаючи цю думку, власник групи компаній Олександр Стрілець підтверджує: так, увага щоденна і предметна. І за найменшої потреби в роботу вносять відповідні корективи. Чи не тому впродовж останніх років «Птахопродукт-2007» істотно наростив свої виробничі потужності, ставши одним із лідерів агропромислового комплексу Сумщини, зокрема на ринку пташиної продукції.

Бути  в потрібний час у потрібному місці

Свого часу Олександр Стрілець закінчив Сумський сільськогосподарський інститут за спеціальністю «економіст-організатор». Як і більшість ровесників, відразу замислився, чим займатиметься як аграрій-професіонал. Усвідомлював: наявність диплома — ще не гарантія успішного працевлаштування. Тож і запитав себе: а чи не краще самому подбати про місце роботи? Від самого запитання до конкретної справи — чимала відстань і в часі, і в сумнівах, пошуках.

Та як справедливо кажуть, інколи головну роль відграє чинник, про який кажуть: бути в потрібний час у потрібному місці. У березні 2007-го Олександр Стрілець із кількома колегами та однодумцями спершу взяв в оренду, а потім викупив занедбані приміщення одного із збанкрутілих господарств, що спеціалізувалося на птахівництві. Чи ризикував? Так. А чи був упевнений в економічній перемозі? Запитання риторичне. Але сьогодні із стовідсотковою впевненістю можна стверджувати:  «Птахопродукт-2007» успішний. Звісно, за цей час сталися зміни, про які тоді, 12 років тому, навіть і не підозрював. За великим рахунком, колектив оновився якщо не повністю, то майже.  Як каже Олександр, житейське сито пересіяло і відсіяло людей випадкових і ненадійних, з якими не варто братися за серйозну справу.

«У нас є робота. І це  головне»

Щоб побачити «пташину індустрію», власник групи компаній запропонував поїхати у два підрозділи: в селі Вільшана Недригайлівського району та селищі Липова Долина, де зосереджено основні виробничі потужності. Доки долали дорогу, Олександр розповів, що нині у птахівничій галузі працюють майже 80 осіб, які мають пристойну зарплату. Як суб’єкт господарювання «Птахопродукт-2007» регулярно сплачує податки до бюджетів різних рівнів, Пенсійного фонду. Звісно, надає значну благодійну допомогу, про яку пообіцяв розповісти згодом і навіть продемонструвати.

…У Вільшані на пташниках кипіла робота. Керівник відділення Григорій Заїка підвів до будівельників, які завершували перекривати дах одного з корпусів. «Якщо раніше в ньому утримували 4—5 тисяч курей, то після реконструкції буде майже 30 тисяч, — каже Григорій Федорович. — Сучасні іноземні кроси птиці, імпортне обладнання, зокрема лінії — усе для того, щоб домогтись якомога вищої продуктивності несучок. І ми її маємо. Он щойно поїхала машина, завантажена свіжою продукцією». Та особливо співрозмовник наголошує, що в майже двох десятків  місцевих жителів є постійна високооплачувана робота, якою вони дорожать.

Подібне побачили і в Липовій Долині, де пташниці саме сортували яйця, готуючи до відправлення. Представник групи компаній Андрій Князєв провів міні-екскурсію одним із пташників, у якому утримують понад 30 тисяч курей-несучок. Такої пташиної какофонії ніде не почуєш. А продукція — як на підбір.  Як прокоментував Олександр Стрілець, вона не тільки естетична, а й надзвичайно поживна та смачна. Адже для годівлі використовують лише природні інгредієнти, а про антибіотики й барвники ніколи навіть не думали.

За кілька хвилин переїхали до комбікормового заводу, де готують високопоживні збалансовані комбікорми. За словами начальника виробничого відділу Олексія Головка, щозміни тут можна виробляти 45—50 тонн поживи для курей, до складу якої входять пшениця, соя, кукурудза, макуха тощо. Її якість контролюють у власній лабораторії, оснащеній комп’ютерним обладнанням. Одне слово, замкнений виробничий цикл, у якому все передбачено до найменших деталей.

«Еко-коко» смакує і дітям,  і дорослим

Під час відвідування птахогосподарства на запрошення Олександра Стрільця дегустували продукцію. Смачно! А на підтвердження такої оцінки співрозмовник повідомив, що яйця торговельної марки «Еко-коко» залюбки закуповують не тільки магазини, ресторани, кафе тощо, а й школи, дитсадки, інші дитячі заклади. Тобто якість гарантована. Бо один із пріоритетів у роботі — культура безпечного харчування. Не могли не ознайомитися із благодійницькою діяльністю, про яку вже згадували.  З’ясувалося, що «Птахопродукт-2007» — постійний помічник шкільних, ветеранських та інших закладів. А парафіянам однієї з церков сприяє у зведенні величного храму, в якому службу править отець Петро і який відвідали. За словами священно­служителя, такі помічники заслуговують на особливо щирі, добрі й вдячні слова.  

ПРЯМА МОВА

Олександр МАСЛАК,
директор департаменту
агропромислового розвитку
Сумської ОДА:

— На ринку птахопродукції області працюють 14 суб’єктів господарської діяльності, з-поміж яких помітно і вигідно виокремлюється «Птахопродукт-2007» і на який припадає десята частина курячих яєць, що виробляють в області. Тут активно використовують сучасні технології, обладнання, дорожать виробничою маркою, мають надійних партнерів, коло яких поступово розширюється. Крім ринку Сумщини, продукцію постачають у Полтавську, Чернігівську, Дніпропетровську, Харківську області, місто Київ. Визначальна господарська риса — постійне оновлення і нарощування потужності. Тут бачать перспективи, передбачають виклики часу. Важливо, що господарники сповідують соціально відповідальний бізнес, тобто дбають про розвиток місцевих територій. Це справжній державницький підхід.