Діяльність державних органів, які опікуються боротьбою з корупцією, має координуватись централізовано. Такими словами керівник Міжвідомчої робочої групи з питань антикорупційного законодавства Олена Тищенко дала старт круглому столу на тему «Національна стратегія «Стоп корупції!»: застосування міжнародної практики боротьби з корупцією в умовах України».

За її словами, розчарувати суспільство — це те саме, що допомагати провокаторам, які знаходять невдоволених і на невдоволенні будують подальші терористичні дії.

Продовжуючи тему, Олена Тищенко наголосила, що державний орган з боротьби з корупцією має бути максимально незалежним, тобто має розслідувати виключно питання, пов’язані з корупцією. «Поки що цей орган створено як тимчасовий механізм. Ми розглядаємо повернення повноважень урядовому уповноваженому до моменту створення нормальної робочої служби з боротьби з корупцією. Долати це явище і координувати діяльність потрібно вже зараз, — передає слова керівника Міжвідомчої робочої групи з питань антикорупційного законодавства прес-служба Президента. — Ми не можемо позбавляти осіб, які були задіяні в корупційних схемах, необхідності бути притягнутими до кримінальної відповідальності (мається на увазі, що в рамках механізмів люстрації політичні висновки та відсторонення від посад не вважатимуться покаранням за вчинення корупційних діянь)».

Окрім цього, суспільство втратило довіру до судової системи. Тож першим кроком має стати зменшення тиску правоохоронних органів на бізнес — це дало б йому змогу самостійно обирати собі суддів, створювати комерційні арбітражі (нині в Україні 70 контролюючих органів, і 40 з них мають змогу закрити будь-який бізнес).

Не менш важливе й питання податкової амністії та амністії осіб, задіяних у кримінальних корупційних схемах. «Для того, щоб дізнатися, де майно, яке оформлялося на цих осіб, ми можемо дати амністію, якщо вони викриють своїх замовників», — додала фахівець.

А потім Олена Тищенко представила проект національної стратегії «Стоп корупції» на 2014—2016 роки. Щоправда, для його реалізації потрібно ухвалити короткотермінову стратегію, яка б могла стати ефективним інструментом боротьби з корупцією. Сам документ визначає механізми реалізації стратегії боротьби з корупцією, зокрема здійснення конституційно-правової реформи в державі, розширення повноважень органів місцевого самоврядування, удосконалення контролю за використанням бюджетних коштів та державного майна. До речі, опісля широкого громадського обговорення проект може зазнати певних змін.

У свою чергу, Урядовий уповноважений з питань антикорупційної політики Тетяна Чорновол запропонувала тимчасово утворити при Кабінеті Міністрів службу з боротьби з корупцією. За її словами, вже розроблено законопроект про створення незалежної національної служби з боротьби з корупцією й обговорюють питання внесення цього проекту на розгляд парламенту як урядового. «Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк у цьому зацікавлений, — сказала Тетяна Чорновол і наголосила, що для утворення такого органу потрібно багато часу. — Тому ми виходимо з ініціативою, щоб у цьому міжчассі — до ухвалення закону — повернутися до механізму, який існував в уряді Юлії Тимошенко і був ліквідований урядом Миколи Азарова».

За її словами, раніше існувала служба уповноваженого з питань антикорупційної політики з певними повноваженнями, натомість нині людина, яка обіймає цю посаду, має лише інформаційні функції й позбавлена можливості навіть координувати роботу боротьби з корупцією.

Вихід із ситуації вона вбачає в створенні команди, яка спостерігає за ситуацією та ініціює системні зміни. «Краще здійснювати превентивні заходи, ніж боротися з наслідками корупції», — передає позицію Тетяни Чорновол УНІАН.

До слова, у ході «круглого столу» того дня взяли участь представники дипломатичного корпусу, громадські діячі та експерти у галузі права. 

Відділ новин
«Урядового кур’єра»