Дедалі більше областей і міст ухвалюють бюджети. На що витрачатимуть кошти у Харківській області та у Львові? Чим завершилися дебати про місцеві податки у Запоріжжі й Рівному? Читайте в матеріалах кореспондентів «УК».
Харківщина. Є й резерв
Світлана ГАЛАУР,
«Урядовий кур’єр»
На Харківщині грошей вистачить на зарплати бюджетникам, енергоносії та захищені статті. Бюджет області депутати Харківської облради ухвалили з профіцитом загального фонду в сумі 667,5 тисячі гривень. Доходи на поточний рік становлять майже 6 мільярдів 300 мільйонів. У бюджет розвитку закладено понад 14 мільйонів.
Структуру дохідної частини утворюють податкові надходження, неподаткові надходження та офіційні трансферти з державного бюджету. Зокрема очікують доходи від податків — майже мільярд гривень, більш як 100 мільйонів — інші надходження. Але найзначнішу частину, оскільки дотацій з держбюджету не буде, становитимуть субвенції.
Директор департаменту фінансів Харківської облдержадміністрації Сергій Овсянников підкреслив, що цього року передбачено цільові субвенції, яких не було раніше. Зокрема дві субвенції за освітою: на підготовку робітничих кадрів — 271 мільйон 162 тисячі гривень та освітня субвенція 308 мільйонів 856 тисяч, також передбачено медичну субвенцію — 1 мільярд 219 мільйонів 928 тисяч.
З урахуванням ризиків і прогнозів щодо зростання тарифів до кінця року в обласному бюджеті заклали резерв — 20 мільйонів гривень.
Але грошей, за припущеннями окремих депутатів, експертів та керівників департаментів Харківської ОДА, не вистачить на задумане. Адже вперше у 2015 році не буде дотацій, і передбачувані збитки ніхто не компенсує. Наприклад, можуть залишитися без грошей 8 закладів охорони здоров’я від Південної залізниці, розміщені у Харкові та населених пунктах області. Вони в числі 21 об’єкта медицини, освіти і культури, які прийняла на фінансування Харківська область. За словами директора департаменту охорони здоров’я Харківської ОДА Олександра Галацана, за підрахунками фахівців департаменту, на утримання цих установ у 2015 році необхідно 112 мільйонів гривень. А держава довела в межах медичної субвенції лише 17 мільйонів. Це одна із серйозних проблем, якими потрібно займатися.
Варто зазначити, що в проекті бюджету немає грошей і на ремонт та утримання доріг. За які кошти розвиватиметься регіон, стане зрозуміло лише після того, як внесуть зміни до бюджету державного. До цього департаменти ОДА складатимуть пропозиції за напрямками, куди і скільки грошей потрібно витрачати. Свої бюджети ухвалять і в районах області. Тільки після цього, як зазначив голова Харківської облради Сергій Чернов, стане зрозуміло, куди слід спрямовувати кошти.
Наступну сесію депутати облради планують на кінець лютого. Очевидно, там уже йтиметься і про бюджет розвитку.
Львів. Додатковий мільярд
Оксана МЕЛЬНИК,
«Урядовий кур’єр»
Цьогорічний бюджет Львова, за словами директора департаменту фінансової політики Львівської міської ради Олега Іщука, буде рекордним — трохи менш як 4 мільярди гривень, але… «Фінансовий ресурс міста завдяки освітній та медичній дотаціям зросте на 43%, та в доларовому еквіваленті він буде меншим, ніж торік», — каже він. І додає: мозаїка цифр у документі загалом добра, тож жодна галузь міського господарства не залишиться без фінансового ресурсу. Ідеться не лише про латання найбільших дір, а й про перспективу розвитку.
Цього року в міській скарбниці (окрім 518 мільйонів 600 тисяч гривень освітньої та 497 мільйонів 100 тисяч медичної субвенцій) планують акумулювати понад 3,8 мільярда гривень. Тож вивільнені кошти, а це понад мільярд гривень, місто додатково скерує на розвиток інфраструктури, ремонти покрівель, занедбаних під’їздів старих кам’яниць, інженерних комунікацій, поліпшення загального стану житлового фонду.
Попри гарантовані державою субвенції, місто профінансує на 313,9 мільйона освітню галузь, бо субвенції, за словами Олега Іщука, недостатньо. Це стосується і медичної субвенції, основну частку в якій так само займає зарплата з нарахуванням (78%), енергоносії (11%), медикаменти (4,7%), харчування (2,2%) та інші поточні видатки (4,5%). Тож цей показник прораховували у 5-відсотковому збільшенні до торішніх.
Утім, не встигли міські посадовці зітхнути з полегшенням від того, що освіту (загальноосвітні школи) та медицину Львова з цього року фінансуватимуть не із загального фонду міського бюджету, а через механізм субвенцій із державного, у Львові виникла напружена ситуація з оплатою праці працівникам шкіл та закладів охорони здоров’я. Як роз’яснила директор департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради Галина Слічна, досі не затверджено в Міністерстві освіти і науки (а також у Міністерстві охорони здоров’я) механізму фінансування міських установ з державного бюджету, через що кошти Львову не перераховано.
А в бюджеті міста прораховували все до копієчки, щоб наприкінці року не забракло коштів. Зокрема на соцзахист — 54 мільйони гривень, заклади культури і мистецтва профінансують на 89,8 мільйона, ЖКГ — 214,9 мільйона. Щоправда, транспортники вже нарікають на недостатнє фінансування. Обділеним, вважають депутати, буде і спорт, який має вкластися у 13,8 мільйона гривень. Визначилися й з резервним фондом: на непередбачувані ситуації зарезервували 19 мільйонів гривень. Затвердили депутати й ставки акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Тож у міський бюджет Львова надходитиме 5% вартості з кожної пачки цигарок, пляшки алкоголю (пива також), літра пального. Третину (з очікуваних 100 мільйонів) вирішили передавати на потреби культури, спорту.
З податком на нерухоме майно депутати мають визначитися вже найближчим часом. За словами Олега Іщука, проведуть громадські слухання. А потім вирішуватимуть, як розпорядитися коштами: додати до загальних доходів чи до бюджету розвитку міста, який, за розрахунками фахівців, теж буде рекордним — понад 780 мільйонів гривень.
Не можна не враховувати, що всі показники лише на папері, а якими будуть реальні цифри та якість нашого життя, побачимо.
Запоріжжя.Скоригували податок на нерухомість
Наталя ЗВОРИГІНА,
«Урядовий кур’єр»
У Запоріжжі підвищили граничне значення площі житлових приміщень, з яких братимуть податок на нерухомість, щоб зменшити податкове навантаження на громадян.
Сама податкова новація передбачає оподаткування квартир площею понад 60 квадратних метрів та приватних будинків площею понад 120, а за кожен надлишковий квадратний метр доведеться платити максимум 2% мінімальної зарплати. Але на органи місцевого самоврядування покладено визначення рамок цього податку на місцях: зміна відсоткової ставки або площі, яку оподатковують.
— Цей податок платили б десятки тисяч запорізьких сімей. У місті є три види трикімнатних квартир: «хрущовки», «чешки» і «сталінки». Департамент фінансів Запорізької міської ради зробив розрахунки, і з’ясувалося: якщо оподатковувати нерухомість за новими нормами, то до міського бюджету надійде 1,2 мільйона гривень. Але тоді десятки тисяч сімей, серед яких і пенсіонери, і ветерани, отримають додаткові проблеми у вигляді паперової тяганини, а головне — значно спустошать сімейні бюджети. Ми запропонували підвищити межу оподатковуваної площі так, щоб це не торкнулося звичайних трикімнатних квартир, — каже голова бюджетної комісії Запорізької міськради Віктор Великий.
Тож повернулися до попередніх показників, тобто оподатковувати квартири, загальна площа яких понад 120, а для приватних будинків — понад 250 квадратних метрів. За таких норм у міський бюджет надійде 600 тисяч гривень.
Також депутати внесли зміни до оподаткування нерухомості і для жителів приватного сектору. Зокрема народні обранці прийняли рішення вивести з бази оподаткування майже всі допоміжні споруди: навіси, сараї, літні кухні, туалети.
Що стосується податку на господарську нерухомість для ведення бізнесу, то тут пішли шляхом збереження базової ставки на рівні 1% — 12 гривень за квадратний метр на рік.
Рівне. Платитимемо, але не всі
Інна ОМЕЛЯНЧУК,
«Урядовий кур’єр»
Депутати Рівнеради після гарячих дебатів про місцевий податок на нерухомість змінили запропонований урядом підхід: за їхнім рішенням, оподаткуванню підлягатимуть квартири площею понад 70 квадратних метрів (а таких у Рівному 97%) та будинки понад 150. Платитимуть власники квартир та будинків лише за зайву площу: річний податок обсягом 0,5% мінімальної зарплати (1218 гривень), тобто 6 гривень за кожен квадратний метр. Нежитлові приміщення (сараї, гаражі, погреби, майстерні, хліви), вирішили міські обранці, не оподатковуватимуть.
— Як можна пропонувати однакову ставку цього податку за елітне житло в столиці й за рівненську панельку у віддаленому мікрорайоні? Уже не кажу про сільську хату, — обурюється Рівненський міський голова Володимир Хомко. — А сплачуватимуть рівняни цей податок із 2016 року, цього ж напрацюють базу об’єктів оподаткування, якої поки що немає. Комерційну рівненську нерухомість теж оподатковуватимуть за ставкою 0,55 — за запропонований спочатку 1% не вистачило депутатських голосів.
— Олігархи нам подякують. Супермаркети, торгові центри, ресторани платитимуть до бюджету вдвічі менше, ніж могли б згідно із законодавством, — коментує Володимир Хомко.
Це голосування показало, який у раді відсоток тих, хто має власний бізнес та чималої площі нерухомість. Що ж до земельного податку, то його в Рівному зберегли на рівні минулого року. Хоч міський голова вважає, що його треба встановити на такому рівні, щоб людям було не вигідно понабирати землі й сидіти на ній, бо земля повинна працювати. Ще один місцевий податок — акцизний — встановлено на рівні 1% обсягів реалізації в роздрібній торговельній мережі.
Самі ж місцеві виробники та підприємці, проаналізувавши податкове навантаження, яке лягає на їхні плечі, кажуть, що воно в 2015-му вдвічі вище, ніж торік.
Ми в Google+