Анатолій ПРОКОПЕНКО,
заступник директора
Українського гідрометцентру,
Наталія ГОЛЕНЯ,
заступник начальника відділу
метпрогнозів гідрометцентру
Збираючись щодня на роботу, плануючи відрядження, відпустку, поїздку до рідних і друзів, ми цікавимося, якою буде погода. А про значення прогнозу погоди для льотчиків, моряків, будівельників, водіїв годі й говорити: гарна погода — вагома умова успіху. Не слід забувати, що погодні умови істотно впливають на самопочуття і настрій людей, а погода та прогноз — вічна тема для розмови.
З давніх-давен люди намагалися передбачати погодні умови, але тільки винаходи, зроблені в епоху Відродження, — термометра 1597 року, барометра 1644-го — відкрили можливість для кількісного опису атмосферних явищ. У 1780 році було створено Мангеймське метеорологічне товариство, яке організувало спостереження за погодою на 40 станціях, на підставі яких Брандес у Німеччині 1820-го створив перші синоптичні карти Європи. На жаль, вони не мали практичного застосування для прогнозування, бо збирання інформації затягувалося на кілька місяців.
Можливість швидкого збирання з’явилася після винаходу телеграфу. 1856 року Росія і Франція, а потім інші країни почали регулярно обмінюватися метеорологічними даними телеграфом. Так було покладено початок міжнародного обміну метео-інформацією, який нині істотно розширився.
Перший прогноз погоди було опубліковано в газеті Times 1 серпня 1861 року; перший прогноз на радіо виголошено у Великій Британії 14 листопада 1922-го. 11 листопада 1936 року по телебаченню було показано прогноз погоди у вигляді діаграми, і лише 11 січня 1954-го вперше на екрані з’явився телеведучий, який розповів і показав на карті ймовірний розвиток синоптичних процесів.
Першу синоптичну карту України було складено 21 червня 1921 року, наприкінці цього року почав виходити «Інформаційний бюлетень Укрмету». Київське бюро погоди запрацювало з 1932-го, в 1971-му його перейменовано в Українське бюро погоди, 1983 року на його базі утворено Український гідрометеорологічний центр (УкрГМЦ).
За визначенням, прогноз погоди — це науково обґрунтоване передбачення майбутнього стану погодних умов. Існує два методи прогнозування. Перший — синоптичний — коли на основі знань про утворення, розвиток і переміщення циклонів, антициклонів, пов’язаних з ними атмосферних фронтів прогнозують майбутню погоду, маючи в розпорядженні карти погоди з фактичними метеоданими біля земної поверхні, на висотах 1,5 км, 3 км, 5 км і до 15 км. Цим методом синоптики можуть спрогнозувати погоду лише із завчасністю не більше доби.
Для прогнозування з більшою завчасністю використовують методи чисельного прогнозування. Вони полягають у тому, що результати метеоспостережень обробляють за допомогою спеціальних програм (моделей), в основі яких закладено математичні та фізичні рівняння, що описують термодинамічні процеси атмосфери. Ці розрахунки дуже складні і потребують суперпотужних комп’ютерів.
У роботі українські синоптики використовують прогностичні моделі провідних світових та європейських центрів прогнозування, дані метеолокаторів та інформацію з метеосупутників EUMETSAT. Знаряддя роботи синоптиків — персональні комп’ютери зі спеціалізованим програмним забезпеченням.
Для сучасних прогнозів існує ціла система прогнозування і попередження про небезпечні і стихійні явища погоди. До неї належать відділ метеорологічних прогнозів УкрГМЦ, який прогнозує погодні умови в Україні, Київській області і місті Києві; прогностичні підрозділи, розташовані в кожному обласному центрі, що здійснюють прогнозування і попередження на території відповідної області. Прогностичні підрозділи Гідрометцентру Чорного та Азовського морів, Дунайської і Маріупольської гідрометео-рологічних обсерваторій прогнозують погоду не тільки на відповідних територіях, а й в акваторіях Чорного і Азовського морів.
Прогнози та попередження надсилають до зацікавлених осіб і організацій, розміщують на офіційному сайті УкрГМЦ і сайтах обласних центрів з гідрометеорології. Синоптики УкрГМЦ постійно надають коментарі різним телеканалам, журналістам інтернет-видань і преси. Вони звучать у новинах Суспільного радіо, але, на жаль, припиналася практика виступів синоптиків з прогнозом погоди у прямому ефірі. Нині актуальну інформацію про погоду можна знайти на відповідних сторінках УкрГМЦ в соціальних мережах Facebook, Instagram, YouTube. Кияни про фактичну і майбутню погоду дізнаються за телефоном 122 — автоматичної довідки погоди.
Щороку прогнозисти гідрометслужби випускають понад 6 тисяч щоденних гідрометеорологічних бюлетенів, тисячі штормових попереджень про небезпечні і стихійні метеорологічні явища. Це дає змогу своєчасно вжити заходів, щоб запобігти людським жертвам і значним матеріальним збиткам. Для виконання цих важливих завдань у кожному прогностичному підрозділі організовано цілодобове чергування, безперервно триває процес аналізу фактичної погоди та розвитку майбутніх синоптичних явищ.
Із дня створення гідрометслужби багато видатних синоптиків — Анастасія Дятлова, Марія Ігнатенко, Марія Плєсконосова, Валерій Седлецький, Раїса Сосновська, Олена Тріфонова — зробили внесок у справу прогнозування.
На жаль, у прогнозистів України існують проблеми. Головна з них — критичний стан служби. Державний бюджет забезпечує гідрометеорологічну службу лише на третину потреб, тому в організаціях користуються застарілим обладнанням, яке не відповідає сучасним вимогам.
Для вирішення цих питань і приведення гідрометеорологічної служби України до світового рівня уряд ухвалив рішення про втілення проєкту модернізації служби за підтримки компанії BARON та Eximbank (США). У межах цього проєкту передбачено переоснащення служби новими автоматизованими станціями, сучасним обладнанням збирання, оброблення, поширення метеорологічної інформації, встановлення в Україні 13 сучасних метео-рологічних радарів і двох суперкомп’ютерів, що значно поліпшить прогнозування погодних умов.