…Останні погожі дні тут використовують, аби переорати на зиму 40 гектарів експериментального поля. У рамках тижня професій сільськогосподарської галузі під пильними поглядами гостей сучасну техніку було випробувано у полі і на швидкість, і на якість. Гості — керівники сільськогосподарських підприємств краю, господарі «сталевих коней» — випускники Рівненського центру професійно-технічної освіти (ЦПТО) Державної служби зайнятості, які щойно отримали дипломи робітників фермерського господарства.
— Ця інтегрована професія поєднує основи агротехнології, рибництва та бджільництва, слюсарної справи і, звісно ж, уміння працювати на сучасних тракторах, комбайнах, водити легкові та вантажні автомобілі. Відповідно тут, в Олександрійському відділенні, маємо власний парк техніки, пасіку, станцію техобслуговування, теплицю, — каже директор ЦПТО Олександр Калюх. — Тож знання та навички, отримані на сучасній базі, дають змогу нашим випускникам достойно конкурувати на ринку праці: на них є попит у потужних агроформуваннях, чимало започатковують власну справу на селі. Щороку випускаємо дві групи робітників фермерського господарства, навчання триває майже два роки. На базі цього відділення навчаємо та перенавчаємо за 26 ліцензованими робітничими професіями, а загалом у нашому центрі їх можна здобути 52. І це, зрозуміло, не межа. Роботодавцям ми кажемо: навчимо тих фахівців і за тими параметрами, які ви нам задасте.
Ті сигнал чують — лише від початку року в Рівненському ЦПТО отримали професії 8,5 тисячі безробітних, з них понад дві тисячі — з інших областей України (мають у Рівному сучасний гуртожиток на 160 місць). Така собі «держава в державі» в хорошому значенні слова. Оскільки суто за європейськими критеріями тут, образно кажучи, дають людям вудку, — а свою рибу вони повинні зловити самостійно. І тут усе залежить від їхнього рівня професійності.
— Поки держава не сформує чітку пропорцію у фахівцях відповідних професій, «рятівною соломиною» для людей буде служба зайнятості з її можливостями перезавантаження ринку праці, — каже голова Рівненської обласної ради Михайло Кириллов. — Ось, приміром, маємо в області чотири медичних коледжі, які щороку випускають 700 фахівців, влаштовуються ж на роботу максимум 50. По-перше, це неефективне витрачання державних коштів, по-друге, вводяться в оману і батьки, й діти. А нам потрібні слюсарі, електрозварники, працівники села.
— Перспектива в аграрному секторі є: адже їжа потрібна завжди, і, за великим рахунком, це продовольча безпека держави. Разом з тим люди не хочуть іти працювати в село: нині наші потужні агроформування звозять, скажімо, доярок з усього району або навіть з інших, поліських районів. Отже, в роботодавця на селі дві проблеми — брак кадрів та приховане безробіття. Вони готові створити робочі місця з відповідними зарплатами, але для доброго працівника, — додає директор департаменту агропромислового розвитку ОДА Надія Переходько.
КОМЕНТАР
Село дає вакансії
Іван ТКАЧУК,
директор Рівненського обласного центру зайнятості:
— На сьогодні на перше місце з ВВП вийшов аграрний сектор. Ні в кого немає сумнівів, що українське село може нагодувати свою державу, ще й заробити для неї кошти. Тому іншого шляху, як модернізувати село в якнайширшому значенні слова, у нас просто немає. Для аграрної Рівненщини це особливо актуально. Але є парадокси, спричинені нашою нормативною базою та ментальністю. Йдеться про невідповідність дипломованих фахівців потребам ринку праці, про те, що рівень соціальних виплат, які нині є в державі, подекуди навіть вищий, ніж заробітна плата, особливо в селі. Тому держава повинна дати можливість достойно заробляти тим, хто може і хоче працювати. А непрацездатні повинні отримувати такі соціальні виплати, які забезпечать нормальне життя.
Три роки тому вийшла постанова Кабміну, яка передбачає і 10 окладів, і житло для молодих фахівців, які приїдуть працювати в село. Але, на жаль, ця постанова досі не діє, тому випускники сільські вакансії оминають. Існує й компенсація єдиного соціального внеску для роботодавців, але перелік пріоритетних видів діяльності, які дають право на її отримання, підготовлений у Києві, тому дуже далекий від місцевих реалій. Нарешті, держзамовлення на підготовку фахівців у вишах робить Міносвіти — без врахування перспектив розвитку ринку праці того чи іншого регіону. Хоча таке замовлення варто формувати знизу, тобто йти від потреб кожного регіону. Тоді нам не доведеться постійно перенавчати вчорашніх випускників, які не можуть знайти роботу. Адже статистика, на жаль, така: за 9 місяців цього року до центрів зайнятості Рівненщини прийшли близько 1,7 тисячі випускників з вищою освітою та 1,3 тисячі — з професійно-технічною.
Ми в Google+