Здалося, ніби я потрапив у справжній рай, коли за завданням редакції в’їхав у місто Вільнянськ Запорізької області, щоб побувати на місцевому підприємстві ТОВ «Ритм». Дороги скрізь акуратно асфальтовано, доріжки викладено тротуарною плиткою, а адміністративне приміщення «Ритму» нагадує середньовічний замок.
Забезпечила місто цією плиткою, ще й безкоштовно, місцева промислова група «Ритм». А ще реконструкція центрального проспекту в Запоріжжі, площі Маяковського та Героїв Майдану обласного центру також здійснюється із застосуванням плитки виробництва «Ритму». Про підприємство «УК» розпитав у генерального директора промислової групи «Ритм» Олексія Пушняка.
— Наш завод утворився в 1943 році, одразу після визволення міста Вільнянська від німецько-фашистських загарбників, і називався тоді «П’ятирічка», — почав розповідь очільник підприємства. — Тут в’язали ланцюги, варили сейфи, робили триколісні дитячі велосипеди. А в 1960 році, коли на Запорізькому «Комунарі» почали випускати «Запорожець», на нашому підприємстві взяли за основу випуск пластмасових виробів. Це кермо, стоп-сигнал, щиток приладів, всілякі ручки. З 1960-го наш завод мав назву «Завод пластмасових виробів».
Олексій Пушняк у 1988 році став його директором. В Україні таких заводів тодішнього Міністерства місцевої промисловості було 500, у Запорізькій області — 25, нині ж залишилося три в області. Це підприємство займалося випуском овочевої тари, яку відправляли тоді в усі республіки колишнього СРСР, зокрема у Таджикистан та Узбекистан. Більше в Україні ніхто не випускав такої великогабаритної тари. Коли ж «почав тріщати» СРСР, Україні стільки тари не було потрібно. Тоді Олексій Якович і познайомився з директором Курського акумуляторного заводу.
Вільнянці в 1989 році почали виробництво широкого асортименту моноблоків для акумуляторних батарей, яких виготовили сто тисяч штук (а в 2000 році вже 1,2 мільйона). Відтак першими з країн СНД стали випускати корпуси автомобільних акумуляторів європейського зразка. Почали їх робити в 1995 році, вийшли на потрібні чотири мільйони корпусів для акумуляторів на рік у 2000 році. Коли Росія відмовилася поставляти Україні танкові моноблоки, їх освоїли у Вільнянську, а відтак на БТРи, які виробляють і тепер. Тут вже освоєно всі типи акумуляторних моноблоків та комплектуючих до них, які відправляють на сім заводів України.
Гендиректор профгрупи «Ритм» розповів також, що вони були першими у колишньому СРСР серед тих, хто виготовляв моноблоки у промислових масштабах. А в 2008 році придбали відповідну німецьку лінію і почали виготовляти тротуарну плитку. Товариство отримало міжнародну нагороду «Європейська якість» за відповідність акумуляторних моноблоків європейським стандартам, а плитка тротуарна стала переможцем конкурсу «100 кращих товарів України».
Цього року промгрупа «Ритм» — лідер галузі й отримала відповідні медалі за випуск акумуляторних моноблоків. Місту Вільнянську допомагають плиткою частково безкоштовно.
Надали 160 тонн піску на спорудження у Вільнянську волейбольного майданчика, фінансували місцевий пам’ятник прикордонникам. Передали також 200 «квадратів» плитки для пам’ятника Шевченку в Запоріжжі.
На «Ритмі» працюють 150 фахівців, середня зарплата тут — 10 тисяч гривень, і в цьому році, за словами гендиректора, її піднімуть ще на 20 відсотків.
ДОСЬЄ «УК»
Олексій ПУШНЯК. Народився в Оренбурзькій області, з 1953 року проживає у Вільнянському районі Запорізької області. На підприємстві «Ритм» почав працювати токарем, отримав вищу освіту за фахом інженер-механік, із 1988-го — директор. Разом з дружиною Людмилою виростили двох дітей, які працюють нині з батьком. Син Михайло — комерційний директор, дочка Наталія — начальник юридичної служби підприємства.
Ми в Google+