Учора під час четвертої щорічної пресконференції Прем’єр-міністр Денис Шмигаль означив завдання, які стоять перед урядом. Це передовсім побудова нової економіки, продовження реформ та забезпечення стійкості під час війни.

«Перше завдання — забезпечити ресурси для Сил безпеки та оборони, забезпечити нашу стійкість під час війни. Друге завдання — це побудувати нову економіку в умовах війни, яка одночасно стане основою для українського економічного дива. Третє завдання — це продовжити реформи на шляху до ЄС та продовжити відновлення України», — зазначив глава уряду.

Прем’єр-міністр наголосив, що попри повномасштабне вторгнення росії уряду вдалося утримати макрофінансову стабільність у країні. Він також нагадав, що на потреби оборони й безпеки Україна витрачає власні ресурси: «Можна сказати, що кожна гривня, яку платить український бізнес, український громадянин, витрачається  на безпеку та оборону. На решту напрямів потребуємо допомоги від партнерів».

За словами Дениса Шмигаля, загалом за два попередні роки було залучено 75 мільярдів доларів зовнішньої допомоги. Цього року заплановано залучити щонайменше 37 мільярдів доларів. Але, звичайно, ми очікуємо більшу допомогу. Найбільші донори прямої бюджетної підтримки — ЄС, США, МВФ, Японія, Канада, Велика Британія, Світовий банк, а також інші держави «Великої сімки» та нордичні країни.

Крім того, Денис Шмигаль наголосив на важливості вже цього року почати використання доходів від заморожених російських активів.

«Допомога партнерів — надзвичайно важливий інструмент, але ми потребуємо передбачуваності та стабільності незалежно від часу, незалежно від політичних коливань, електоральних циклів, які будуть у світі. Відповідно конфіскація російських активів має стати надійним джерелом підтримки нашої держави і фінансування нашого відновлення», — наголосив Прем’єр-міністр. Він додав, що на Заході заморожено близько 300 мільярдів євро російських суверенних активів. Здебільшого це різного роду фінансові інструменти (облігації).

«Більшість партнерів підтримують ідею використання російських активів для відновлення України. Ми вже розуміємо, що є повна готовність до використання доходів від отриманих заморожених російських активів на користь України. Але це лише перший крок. Нас цікавить конфіскація. Тому що це покарання агресора за злочини, за які він має заплатити», — наголосив глава уряду.

Денис Шмигаль нагадав, що нині триває робота над створенням міжнародної робочої групи з конфіскації. Окремо Україна працює над питанням використання прибутків, отриманих від цих російських активів і конфіскацій, з ЄС та Бельгією, адже в цій країні найбільша сума заморожених активів рф. Також створено реєстр збитків як частину міжнародного компенсаційного механізму на основі міжнародного договору. Триває робота над створенням компенсаційної комісії та компенсаційного фонду.

Інвестиції та підтримка бізнесу

Уряд докладає значних зусиль для підтримки бізнесу й економіки.  За словами Прем’єр-міністра, триватиме нарощування відсотка зростання ВВП. Торік воно становило  5,7%, що більше, ніж прогнозували. Крім того, за інформацією Дениса Шмигаля, понад 90% українських підприємств відновили свою роботу.

«Уряд докладає значних зусиль для того, щоб підтримати бізнес та економіку. Десятки мільярдів закладено в бюджет. Уже прописано частину програм, частина ще в роботі, для підтримки галузей розвитку бізнесу, індустрій, виробництв, економіки», — наголосив Прем’єр-міністр.

Денис Шмигаль також оприлюднив пункти для посилення економіки, серед яких пріоритетний — залучення інвестицій. Це, зокрема, створення великої кредитної лінії для відновлення України, страхування інвестиційних проєктів, захист великих промислових центрів засобами ППО/ПРО, а також створення та розвиток індустріальних парків.

Серед проєктів для іноземних інвестицій особливо перспективні видобуток критичної сировини, виробництво акумуляторів для електрокарів, хімічна промисловість, оброблення деревини, машинобудування тощо. Не менш важливе й залучення інвесторів до енергетичних проєктів. А саме до завершення будівництва блоків на Хмельницькій АЕС для збільшення генерації електроенергії, будівництва двох інтерконекторів до Європи для посилення енергетичної інтеграції з ЄС тощо.

Важливий напрям, на якому також зосереджує увагу уряд, — морські порти.

«Морський коридор працює. Дякую нашим Збройним силам, що фактично визволили західну частину Чорного моря від присутності чорноморського флоту рф і звільнили його від терору та агресії. Наш чорноморський коридор працює, експорт з України рухається. Близько 30 мільйонів тонн, найближчим часом цей показник буде досягнуто, вивезено, експортовано з України. Наша мета — стабільні показники рівня 2021 року в морських перевезеннях», — зазначив Денис Шмигаль.

Він також додав, що важливий захист експортних шляхів через південні порти Одеської та Миколаївської областей.

Денис Шмигаль повідомив про нарощування потужностей Дунайського портового кластера: «Вантажообіг порівняно з 2021 роком там зріс майже на 600%. Відкрито понад 20 нових точок перевалки. Дунайські порти обробляють 3,3 мільйона вантажів на місяць. Наша мета — розширити експортну спроможність Дунайського кластера».

Серед пунктів посилення економіки глава уряду назвав експорт у ЄС наземним транспортом та вирішення питання блокади кордонів.

Денис Шмигаль вважає блокування кордону польськими аграріями необґрунтованим, адже майже 90% аграрного експорту України йде морем. Він нагадав, що наша держава запропонувала Польщі план із п’яти чітких кроків, щоб вирішити питання блокади.

Глава уряду зазначив, що окремо Україна працює з партнерами над стимулами для повернення українців.

Ще одним кроком для розвитку економіки держави очільник уряду назвав збільшення податкових надходжень для економічної самодостатності. За його словами, мета — збільшення податкових надходжень без підвищення податків завдяки боротьбі із сірим ринком, а також реформа митниці та податкової.

Програма та платформа «Зроблено в Україні», яку ініціював Президент України, також покликана посилити економіку нашої держави.

Денис Шмигаль додав, що уряд цього року активізуватиме масштабування програми компенсації коштів за придбану сільськогосподарську техніку на всю техніку, адаптуватиме вже чинні державні програми підтримки, запроваджуватиме гранти українським виробникам «єРобота» та стимулюватиме споживчий попит.

Громадяни соціально захищені

Під час пресконференції Прем’єр-міністр назвав два параметри, які  дали змогу країні  пройти цей опалювальний сезон на газі власного видобутку: збільшення кількості свердловин та скорочення промислового виробництва через втрату великих підприємств.

«Укргазвидобування, структурний підрозділ Нафтогазу, торік запустив в експлуатацію 86 нових свердловин, частина з яких надзвичайно потужні. Це перший чинник. І другий параметр, на жаль, — це втрата територій разом із великими промисловими підприємствами, тобто втрата виробничого споживання», — сказав він, водночас підкресливши, що споживання газу населенням не скоротилося і було забезпечено в повному обсязі.

«Споживання населенням збереглося фрактично на такому самомому рівні і, відповідно, було забезпечено Нафтогазом у повному обсязі. Плюс усі потреби української промисловості, українського бізнесу на цей момент також було забезпечено», — зазначив Прем’єр.

Очільник уряду наголосив, що Україна не збирається вести переговори з росією щодо продовження транзиту газу, натомість має план «Б» щодо використання газотранспортної системи.

«Ми, звісно, не збираємося вести переговори із країною-агресором про те, щоб продовжувати транзит. Але ми мали неодноразові переговори на європейських майданчиках з європейськими лідерами. Якщо європейські країни виступлять якимось консорціумом або хтось із партнерів виступить транзитером уже свого газу, ми готові таку послугу надавати, як робили свого часу», — сказав Денис Шмигаль.

На його думку, у спільних інтересах можуть об’єднатися кілька європейських країн, які зацікавлені у збереженні транзиту, а Україна виконуватиме роль енергетичного хабу — зберігатиме газ, транспортуватиме тощо.

Окремо Прем’єр-міністр поінформував про урядову політику щодо підтримки внутрішньо переміщених осіб: «У нас мільйони людей фактично переміщені, 2,6 мільйона осіб, маючи статус, отримують виплати», — нагадав він і додав, що урядова політика щодо дієвої підтримки внутрішньо переміщених осіб полягає, крім виплат, у забезпеченні інтеграції внутрішньо переміщених осіб у приймаючі громади, стимулюванні внутрішньо переміщених осіб працездатного віку до працевлаштування, наданні цільових інструментів соціальної підтримки, які відповідатимуть на їхні конкретні життєві потреби, захисті родин від ризику бідності, підтримці сімей з дітьми тощо.

Він нагадав, що також уряд продовжив автоматичну виплату допомоги ВПО з 1 лютого без додаткових звернень, а з 1 березня виплати продовжуються для більшості нинішніх отримувачів, зокрема для категорій, які не мають можливості працювати, для осіб, що втратили працездатність, осіб з інвалідністю 1 та 2 груп, дітей-сиріт, дітей з інвалідністю, дітей, що залишилися без батьківського піклування.

Інституційні зміни

Уряд продовжує реформування державної служби та посилює роботу в антикорупційній сфері. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль із цього приводу сказав журналістам: «Ми проводимо інституційні зміни, доволі значні реформи. В антикорупційній сфері призначили керівників трьох антикорупційних інституцій на відкритих конкурсах».

Він наголосив на важливості впровадження диджиталізації, яка дає змогу уникати корупції на всіх рівнях, і запевнив, що робота в цьому напрямі триватиме.

Окремо Денис Шмигаль повідомив про напрацювання у зміні формату роботи урядових інституцій.

«Ми хочемо скоротити кількість міністерств на третину. Скоротити кількість державних службовців. Ми вже почали це робити. І цього року скорочено 20 тисяч вакансій державної служби. Працюємо над створенням потужного центру уряду», — зазначив Прем’єр-міністр.

За його словами, у міністерствах має працювати невелика кількість висококваліфікованих спеціалістів, які формуватимуть державну політику. Натомість центр уряду надаватиме підтримку в кадровій, бухгалтерсько-фінансовій, юридичній сферах.

«Також центр уряду має швидко і якісно готувати документи, які потрібні для того чи того міністерства в частині постанов, розпоряджень. Тобто всі допоміжні адміністративні функції мають бути зосереджені в єдиному місці, в центрі уряду. Міністерства ж будуть потужними центрами розроблення політики та аналітики», — пояснив Денис Шмигаль.

Крім того, він зазначив, що триває робота над запровадженням сучасної системи управління людськими ресурсами в державних органах, розробляють «Дію» для держслужбовців.

Джерела: Департамент комунікацій  Секретаріату КМУ 
Укрінформ