До теми токсичності кредитів у наших банках «Урядовий кур’єр» звертався неодноразово. Та вона актуальна й на початку 2023 року. Частка прострочених позик, які видали фінансові установи, на 1 грудня 2022 року, за інформацією Нацбанку України, становила 37% загальної кількості.

Діагностика та стрес-тестування

Але, як кажуть, це лише квіточки, ягідки нагадають про себе пізніше: війна триває й, за інформацією аналітиків головного фінансового регулятора країни, частка токсичних кредитів може через певний час становити 60%.

Проблема може стати настільки серйозною, що, за словами першого заступника голови правління Нацбанку України Катерини Рожкової, для розуміння реального стану справ у 2023 році фінрегулятор проведе діагностику якості активів та стрес-тест.

«Після проведення діагностики банків НБУ може запропонувати певні рішення та інструменти щодо відновлення капіталів і роботи із проблемними кредитами. Але вже нині можна сказати, що період відновлення банківського сектору триватиме понад рік. Очевидно, що потрібні зміни в законодавстві, спрямовані на врегулювання питання капіталу банків та розширення їхніх можливостей з реструктуризації кредитів бізнесу та населення», — зазначила вона нещодавно.

Після націоналізації ПриватБанку ситуація щодо рівня токсичності кредитів у нашій банківській системі істотно поліпшилася. Частка таких позик із 56% 2018 року до початку повномасштабної війни знизилася до 26%. Проте із квітня 2022-го ці цифри почали інтенсивно зростати. Приміром, у ПриватБанку на 1 грудня 2022 року непрацюючих кредитів було на суму 188,1 мільярда гривень, Ощадбанку — 65,9 мільярда, Укрексімбанку — 48,2 мільярда гривень.

Торік на чималу суму зросли обсяги токсичних кредитів у державних банках зокрема, Ощадбанку — на 26,6 мільярда гривень, Укргазбанку — на 15,5 мільярда гривень. Чимало в цьому сенсі постраждали іноземні фінансові установи: обсяги токсичних кредитів у «Креді Агріколь банку» зросли на понад 540%, «Райффайзен банку» — на 450%.

Як боротися із критичним накопиченням

На думку фінансового аналітика групи ICU Михайла Демківа, приріст токсичності кредитів 2022 року міг би бути значно більшим, якби з ринку напередодні не вивели два банки з великим російським капіталом — Промінвестбанк та Сбербанк. Саме в цих фінансових установах було найбільше токсичних кредитів у всій банківській системі.

Керуючий партнер групи компаній Investohills Андрій Волков вважає, що ближче до весни 2023 року відбудеться так зване критичне накопичення проблемної заборгованості. Воно призведе до того, що банкрутами можуть стати 20% позичальників банків. Зрозуміло, що першими в такому стані опиняться компанії та позичальники — фізичні особи, які постраждали від воєнних дій або їхнє майно залишилося на тимчасово окупованих територіях.

Вони доповнять сумну статистику щодо токсичних кредитів.

То як банки можуть боротися з поганими кредитами? Тут експерти називають три рецепти. Це можна робити за допомогою реструктуризації, продажу таких кредитів або їхнього списання.

Як зазначає аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Єгор Киян, на практиці використовуватимуть усі методи. «Однак спочатку дуже важливо, щоб банки з’ясували причини неповернення таких позик. Вони можуть мати іншу основу. Поза тим, фінустанови повинні проводити аналіз платоспроможності таких клієнтів або компаній та вже на основі цього ухвалювати рішення. Тим, хто ще тримається на плаву, буде запропоновано реструктуризацію чи відстрочення виплат. Кредити тих, кому буде вкрай важко повернути кошти, віддадуть колекторським компаніям. А тим, хто вже став банкрутом, запропонують списання», — каже він. Однак наголошує, що українцям слід розуміти: все це компенсуватиметься за наш рахунок, тобто за кошти тих, хто сплачує податки.

І тут також можуть бути зловживання, адже найбільші позичальники — не населення, а підприємства. Після війни більшість підприємств не зможе повернути свої кредити, тому банки просто докапіталізовуватимуть.

Додамо, що головний фінансовий регулятор не каратиме за це фінустанови. Саме це керівники НБУ і оприлюднили. У грудневому звіті про роботу Нацбанк зазначає, що режим регуляторних послаблень зберігатиметься тривалий час. НБУ не застосовуватиме заходів впливу за порушення нормативних вимог до капіталу, якщо їх спричинили наслідки війни.

Вплив на економіку

Як токсичні кредити впливають на економіку України?

«Перший та основний негативний вплив — це збільшення трансакційних витрат. Простими словами, якщо між учасниками ринку немає довіри, то кожен з них закладає збільшені ризики. До прикладу, банки надаватимуть кредити під завищені відсотки. Звісно, що вони закладають туди відсоток ризику, якщо хтось із позичальників не поверне гроші», — зазначає Єгор Киян. За його словами, токсичні кредити впливають майже на все. Це, приміром, і швидкість оформлення угод, і загалом робота бізнесу. Тобто якщо кредити масово не повертатимуть, то це загрожує крахом усієї банківської системи, а далі й економіки.

Однак більшість фахівців вважає, що ситуація з токсичністю кредитів в Україні складна, але не критична. Банки вже майже рік практично не кредитують населення та бізнес, або принаймні роблять це дуже повільно та з невеликим бажанням. Тобто саме через це фактично й усувається подальше накопичення брудних кредитів. Більшість банків на сьогодні, переконаний Єгор Киян, заробляють на різних комісіях, державних облігаціях тощо.

А ось спроможність банків надавати позики вже після закінчення повномасштабної війни залежатиме від іншого: обсягів міжнародних інвестицій та отримання репарацій від країни-агресора.

І ми всі очікуємо, що у країну таки підуть чималі кошти. У цьому разі відсоток токсичності кредитів не матиме жодного значення. До того ж, банки після війни саме із цих причин зможуть поновити активне кредитування населення та бізнесу.