Розрахунки між юридичними особами та за участю фізичних осіб, пов’язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, провадять в безготівковій формі. Якщо інше не встановлено законом, то їх можна робити і готівкою.
Постановою правління Національного банку України від 06.06.2013 р. №210 «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» встановлено такі обмеження щодо готівкових розрахунків упродовж дня:
- для підприємств (підприємців) між собою протягом одного дня в розмірі 10 000 гривень;
- для фізичної особи з підприємством (підприємцем) протягом одного дня за товари (роботи, послуги) у розмірі 150 000 гривень;
- для фізичних осіб між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі 150 000 гривень.
Фізичні особи мають право здійснювати розрахунки на суму, яка перевищує 150 000 грн, шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок, внесення та/або перерахування коштів на поточні рахунки (у тому числі у депозит нотаріуса на окремий поточний рахунок у національній валюті).
Таким чином, обмеження готівкових розрахунків поширюються як на ситуації внесення готівки громадянами до каси підприємств (підприємців), так і на випадки виплати підприємствами (підприємцями) готівкових коштів громадянам.
При цьому обмеження не поширюються на:
1) розрахунки підприємств (підприємців) з бюджетами та державними цільовими фондами;
2) добровільні пожертвування та благодійну допомогу;
3) використання коштів, виданих на відрядження.
Розміри штрафних санкцій за порушення касової дисципліни встановлено Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 р. №436/95 (далі — Указ № 436). Разом з тим, указом №436 не передбачено відповідальність за правопорушення в частині перевищення встановлених лімітів розрахунків готівкою.
У разі здійснення суб’єктами господарювання розрахунків готівкою понад встановлену граничну суму, таких платників притягують до відповідальності згідно з нормами Кодексу про адміністративні правопорушення.
Так, відповідно до статті 16315 КпАП зазначені порушення спричиняють накладення штрафу на фізичну особу-підприємця від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700—3400 гривень). Якщо ж особу впродовж року вже притягали до адміністративної відповідальності за таке ж порушення, то розмір штрафу значно зростає — від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8500—17000 гривень).
Медичне страхування працівників коштом підприємства не оподатковується
Відповідно до пп. «б» п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об’єкт оподаткування ПДВ — це операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ.
Згідно з чинним законодавством постачання послуг — будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.
Відповідно до пп. 196.1.3 п.196.1 ст.196 ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з:
- надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов’язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів;
- надання послуг із загальнообов’язкового державного соціального страхування (у тому числі пенсійного страхування), недержавного пенсійного забезпечення, залучення та обслуговування пенсійних вкладів та рахунків учасників фондів банківського управління, адміністрування недержавних пенсійних фондів.
Враховуючи вищевикладене, операція з медичного страхування своїх працівників коштом підприємства не призводить до виникнення податкових зобов’язань з ПДВ.
Головне управління Міндоходів у м. Києві