Співачка Руслана звернулася до Президента із проханням підписати закон про охорону пралісів («Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони пралісів згідно з Рамковою конвенцією про охорону та сталий розвиток Карпат»), ухвалений Верховною Радою 23 травня. Найдавніших і найдикіших, не чіпаних сокирою та пилкою хащ у нас залишилося якихось 50 тисяч гектарів (загальна площа лісів України — понад 10 мільйонів га).
Праліси — унікальні недоторкані ліси, які існують і розвиваються поза безпосереднім впливом людини, за законами природи. Завдяки цьому вони мають високу життєздатність, стійкі до природних змін і навіть катаклізмів. Вони краще за інші ліси пом’якшують клімат, очищують воду, утримують вуглець, надлишок якого в атмосфері багато хто з науковців вважає причиною глобального потепління. Можна продовжити, але краще звернутися до архіву наших публікацій. Про те, чим цінні саме ці лісові масиви, і про необхідний для збереження унікальної спадщини спеціальний закон «УК» написав рік тому (№86 від 7 травня 2016-го) у статті «Праліси не можна відтворити». І ось процес створення базового документа, який стане законодавчим щитом для віковічних дібров, бучин, смерічників, яличників (ялиця — близький родич ялини-смереки) — на фінішній прямій.
Сподіваємося, що рука Президента не здригнеться і потрібний для існування найцінніших наших лісів підпис він поставить.
Поверніть мені права
Також на підпис Президента очікує ухвалений нардепами того самого дня Закон «Про оцінку впливу на довкілля». Він покликаний замінити застарілий закон про екологічну експертизу. А головне — повернути громадськості відібране регіоналами право (зокрема, у 2010 році було кардинально змінено, якщо не сказати грубо кастровано, Закон «Про регулювання містобудівної діяльності») брати участь в обговоренні нових будівельних проектів усіх форм і видів.
Про необхідність нового закону «УК» писав торік восени («Як запобігти екологічній катастрофі», №181 від 27 вересня 2016-го). Минулої осені депутати, як і тепер, проголосували «за», але Президент повернув документ до парламенту із зауваженнями. На їх врахування пішло понад півроку, і ось народні обранці знову проголосували «за». Президент вирішуватиме, чи задоволений він новим варіантом. Хочеться вірити, що буде підпис, і такий потрібний нам закон нарешті запрацює.
Варто зазначити, що обидва згадані вище закони хоч і подано від народних депутатів, а не від уряду, але їх швидке (так-так, швидке, можу навести приклади законів, на ухвалення яких пішло кілька років) проходження коридорами парламенту забезпечили підтримка Мінприроди й міністра екології Остапа Семерака і Кабінету Міністрів загалом.
Сохаті отримали шанс вижити
У мисливському сезоні 2017—2018 років полювання на лосів не буде. Про це повідомив заступник міністра екології та природних ресурсів Василь Полуйко. На сумну долю цього красивого і найбільшого нашого після зубра звіра (їх залишилося, за одними даними, шість тисяч, за іншими, дві тисячі на всю Україну) «УК» звернув увагу в статті («Не стріляйте у горбоконика», № 246 від 28 грудня 2016-го). За даними Держлісагентства, на початок 2016 року в Україні налічувалося 6616 лосів. Для порівняння: 2015-го в Польщі їх було 28 тисяч, у Білорусі в 2014-му — 30—40 тисяч. За інформацією керівника секції ссавців Національної комісії з питань Червоної книги України Сергія Межжеріна, ареал (територія мешкання) сохатих скоротився вп’ятеро порівняно з 1970—1980 роками. Це серйозний привід для вживання невідкладних заходів з порятунку цих тварин.
Майже відразу після нашої публікації міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак видав наказ про заборону полювання на лосів на 25 років. Але бюрократична система не дозволила його реалізувати. Для мисливців звірі — це ресурс. Розпоряджається ним після проведеної бандою Януковича у 2011 році адмінреформи… Міністерство аграрної політики та продовольства. Яке керується порадами Державного агентства лісових ресурсів.
Коли державні екологи пішли у Мін’юст реєструвати наказ про виведення лосів з-під прицілів мисливців, то спіймали облизня, бо Мінагрополітики й Державне агентство лісових ресурсів відмовилися завізувати документ.
Громадськість спробувала вплинути на ці відомства і листами, і пікетами, і на численних зустрічах і «круглих столах», але марно. Тож знову звернулися до Мінприроди з пропозицією не узгоджувати так звані ліміти на відстріл. Ці ліміти (торік за ними було видано майже 300 дозволів на відстріл рогатих красенів) розробляє Мінагрополітики, але без затвердження Мінприроди вони не чинні. Також громадськість вимагала від Мінприроди ініціювати внесення лося до Червоної книги, що автоматично означало би припинення полювання на нього.
Переговори активістів неурядових організацій і фахівців Мінприроди були тривалими і непростими, але дали результат. Крім створення наказу міністра про неузгодження лімітів, міністерство звернулося до Національної комісії з питань Червоної книги з пропозицією розпочати розгляд питання про взяття лося під особливу охорону. І на додачу пообіцяло підтримати наукові дослідження з вивчення стану лосиної родини в Україні за рахунок коштів Програми фінансування природоохоронних заходів.
«Ми задоволені першими кроками щодо збереження лосів, але сподіваємося, що Мінприроди на цьому не зупиниться, — каже зоозахисниця Тетяна Андрєйшина. — Ми і надалі тиснутимемо на лісівників та нового міністра агрополітики (коли писав ці рядки, міністр Кутовий подав у відставку. — Авт.) з вимогою завізувати наказ про мораторій на полювання на лосів на 25 років й уважно стежитимемо за діяльністю комісії з питань Червоної книги».
Зберегти Дніпро, Прут, Тису і…
18 травня на засіданні уряду ухвалено постанову «Про затвердження Порядку розроблення плану управління річковим басейном». Як зазначив профільний міністр Остап Семерак, план управління кожним річковим басейном Україна повинна створити згідно з Водною рамковою директивою ЄС та Угодою про асоціацію. План має за мету «досягти доброго екологічного стану масивів поверхневих та підземних вод кожного району річкового басейну, а також доброго екологічного потенціалу штучних або істотно змінених масивів поверхневих вод». Що таке «добрий стан», чітко визначають закони і підзаконні акти, і це робить плани дієвими інструментами, а не деклараціями.
Нагадаємо, що басейновий принцип управління водними ресурсами український парламент запровадив торік.
Це хороші новини для всіх річок України і громадян, які живуть на їхніх берегах. Зокрема й для жителів басейну Дністра. «УК» не раз писав, як містечкове ставлення до річкових ресурсів призводить до того, що у нижній течії річки вода стає отрутою. У статті («Скільки нам потрібно водних кіловатів», №134 від 20 липня 2016-го) ми розповіли, як окошиться на нижній і середній течії Дністра побудова у його верхів’ях шести нових гідроелектростанцій. Місцеві громади активно протестують проти майбутніх ГЕС, але поки що проектування цих станцій триває. Тепер же завдяки новому порядку всі жителі басейну річки, зокрема Одещини, зможуть дієвіше впливати на її й своє майбутнє.
На користь Дністру піде й розпорядження Кабміну про передачу на ратифікацію до Верховної Ради договору про співробітництво України та Молдови у сфері охорони і сталого розвитку басейну річки Дністер. Цей документ лежав без руху сім років. Головне тепер — щоб парламентарії не затягнули ратифікацію на такий самий термін.
ПРЯМА МОВА
Остап СЕМЕРАК,
міністр екології та природних ресурсів:
— Екологічна ситуація на Дністрі давно потребує невідкладних заходів як на державному, так і міжнародному рівнях. Адже у басейні річки живе майже 8 мільйонів осіб. Дністер — джерело питного водопостачання Львова, Чернівців, Івано-Франківська, Кишинева, Бєльців та Одеси.
Ратифікувавши договір, ми отримаємо механізм співпраці щодо зниження рівня забруднення вод Дністра, зменшення кількості посух і таких надзвичайних ситуацій, як повені й паводки. Крім того, Україна виконає свої міжнародні зобов’язання перед Європейською економічною комісією ООН. Цього очікують наші молдовські колеги, які вже ратифікували документ.