Сівба ярих культур стартувала в Херсонській та Миколаївській областях, повідомив перший заступник міністра аграрної політики і продовольства Максим Мартинюк. Загалом цього року ці роботи почали проходити з місячним запізненням. А вартість посівної кампанії в 2018-му становитиме 4 тисячі гривень на гектар, що на 10% більше показника 2017 року.
Згідно з його інформацією, станом на 2 квітня в Херсонській області ячменем засіяно 4 тис. га, горохом — 0,3 тис. га. У Миколаївській області ячменем засіяно 0,6 тис. га. Посівні площі під сільськогосподарськими культурами під урожай 2018 року становитимуть 27,2 млн га, що відповідає показнику 2017 року.
Станом на 30 березня українські аграрії забезпечені насінням на 100% від потреби (638 тис. тонн), на 91% — засобами захисту рослин (27,4 тис. тонн), на 81% — пальним (326 тис. тонн).
Як зазначив перший заступник міністра, незважаючи на збільшення ввізних мит на імпорт добрив із Росії (з 36,03% до 42,96%), ціни на більшість видів добрив (зокрема й аміачну селітру) за останній тиждень не зросли, а й дещо знизилися. «Не набагато, в діапазоні 100—350 грн, але тенденція показова. Ймовірно, це сезонне зниження вартості, оскільки попит уже сформовано. Для проведення комплексу весняно-польових робіт передбачають використати 995 тис. тонн мінеральних добрив. Станом на 30 березня 2018 року в сільськогосподарських підприємствах їх було в наявності 979,6 тис. тонн, або 98% від заявки», — зазначив Максим Мартинюк.
Експорт зернових з України поточного маркетингового року (липень 2017—червень 2018) очікується на рівні 41 мільйона тонн.
Як зазначив він, система державної підтримки сільського господарства на 2018 рік із загальним бюджетом 6,3 млрд гривень має кілька принципових особливостей і нововведень. Деякі програми, такі як розвиток фермерства, реалізують вперше, а ті, що діяли раніше, істотно змінили формат. Зокрема відмовилися від нарахування дотацій пропорційно сплаченому ПДВ, перейшовши до окремих програм за напрямами.
Посадовець повідомив, що всі 100% порядків розподілу коштів для аграріїв опубліковані в рекордно ранні терміни і доступні для громадського вивчення і контролю на сайті Кабінету Міністрів України і Мінагрополітики.
«Програми спрямовано на те, щоб охопити максимально широке коло сільгоспвиробників. Наприклад, якщо ви фізособа і будете вирощувати корів — профільною для вас є програма компенсації утримання молодняку, а здешевлення кредитів на будівництво ферм навряд чи стане в пригоді. 1% ВВП, що генерується сільським господарством, буде реінвестуватися в галузь, згідно з Бюджетним кодексом. Крім того, уряд переходить до трирічного планування. Програми підтримки буде пролонговано, за винятком тих, які доведуть свою неефективність (але в таких і самі аграрії не зацікавлені)», — зазначив він.
Перший заступник міністра агрополітики та продовольства впевнений, що для тих, хто прагне стати фермером, кращого моменту, ніж зараз, не знайти. Так, держпрограми підтримки орієнтовані не тільки на діючих гравців, але і на те, щоб підтримати новачків.
Проте підтримку надаватимуть тільки тим сільгоспвиробникам, які працюють прозоро, не мають боргів перед бюджетом і Державною фіскальною службою. Статус фермера має бути закріплений офіційно, а земля у власності або користуванні — належно оформлена. Уряд не підтримує збереження «тіні» на агроринку.
Ще одна дуже важлива теза — агрохолдинги не поза грою, але і не в пріоритеті. За словами пана Мартинюка, він не поділяє загальної «холдингофобії», але під час розподілу держпідтримки акцент робили на гравців дрібного і середнього масштабу. Більшість програм спрямовано на цю категорію сільгоспвиробників, і в порядках прописано обмежувачі за обсягом землі в користуванні (до 500 га) і по річній виручці (15 млн грн), які відсікають участь агрохолдингів.
ДОВІДКА «УК»
Для сільгоспвиробників доступна інформаційна гаряча лінія Мінагрополітики 0 800 502 410 — за цим номером можна отримати консультацію, як скористатися всіма програмами державної підтримки, які документи необхідні, який порядок нарахування коштів і терміни виплат.