Хлопець спортивної статури з рюкзаком упевнено відчиняє двері освітнього центру «Донбас-Україна», що на першому поверсі Таврійського національного університету ім. В. Вернадського. Цей виш єдиний переїхав з окупованого Криму й тепер працює у столиці. «Добрий день, хочу подати документи на факультет фізичної культури і спорту», — каже 21-річний Олександр і розповідає, що приїхав з міста Ровеньки, що на Луганщині, — з непідконтрольної території. «Додому більше не повернусь, — зауважує хлопець. — Війна — це дуже страшно, досі не можу оговтатися від обстрілів». Він залишив неіснуючу «ЛНР», щоб здобути українську освіту і здійснити мрію — стати тренером.
Щоб підтримати молодь, яка постраждала від російських окупантів, Україна максимально спростила для неї правила вступу до вишів. Тепер випускники з Криму й Донбасу можуть стати студентами університетів, коледжів, технікумів, не маючи українських свідоцтва, атестата, сертифіката ЗНО, навіть паспорта. Потрібно лише звернутися до освітніх центрів «Крим-Україна» й «Донбас-Україна», створених за підтримки МОН та ГО «Фонд «Відкрита політика», які з 19 червня працюють при вишах у різних куточках країни.
Замість тестів — іспити
«Я професійно займався футболом — граю з шести років, — розповідає Олександр. — У 2014 році в Алчевську закінчив футбольну школу й ще тоді отримав атестат українського зразка. Нині закінчився мій контракт з футбольним клубом, тож вирішив їхати до київського вишу. Загалом молодь з так званої ЛНР розуміє, що там немає майбутнього. Одначе багатьом важко всупереч батькам виїхати в нікуди, не маючи коштів. Але треба зробити перший крок. Оскільки я грав у вищій футбольній лізі, то маю багато друзів-спортсменів по всій країні, які мене підтримують. Саме вони й розповіли про освітні центри». Тепер хлопцеві потрібно лише скласти два іспити: з української мови та історії України, а згодом — профільний із фізкультури. Олександр запевняє: готовий!
У Таврійському університеті працюють два центри «Крим-Україна» й «Донбас-Україна». Сюди щодня приїжджають вступники. Тут їм надають всебічну підтримку, за потреби на кілька днів селять у гуртожиток. В освітньому центрі кажуть, що в абітурієнтів популярні такі самі спеціальності, як і серед інших вступників: готельна справа, філологія, економіка, менеджмент.
Український атестат — за три місяці
«Усіх вступників з окупованих та непідконтрольних територій можна розділити на три групи: ті, хто має атестат чи свідоцтво українського зразка, хто не має таких документів і хто вже є студентами, але хочуть перевестися до українських вишів, — розповідає «УК» перший проректор Таврійського університету Юлія Скакун. — Вступники з українським атестатом чи свідоцтвом уже з понеділка приходять до нашого центру і можуть скласти три іспити: з історії України, української мови і профільний за обраною спеціальністю. Приміром, під час вступу на психологію профільним предметом буде біологія, на економічний факультет — математика».
Абітурієнти, які отримали атестати з двоголовим орлом і не мають нашого документа про здобуття середньої освіти, повинні особисто прийти до освітнього центру. «Наші працівники допоможуть їм скласти освітню декларацію (документ, у якому декларують предмети або знання, які вступник здобув на окупованій території), — пояснює перший проректор. — Ми не визнаємо отриманих там документів, лише користуємося ними як носіями інформації про вивчені предмети. Але наша освітня декларація, заповнена абітурієнтом, вже є офіційним документом на території України».
Такий вступник подає до вишу мінімум документів: якщо він неповнолітній —лише копію свідоцтва про народження і паспорта одного з батьків. Далі він іде до прикріпленої школи і складає ДПА з української мови й історії, наступного дня — у виші профільний іспит. І вже впродовж трьох місяців отримує атестат українського зразка. Там навпроти задекларованих предметів буде вказано «атестований». Можна отримати й атестат з оцінками, але для цього впродовж навчання на першому курсі вишу треба поступово екстерном складати всі шкільні предмети за 11 клас.
У Криму не дають заліковок
Під час нашої розмови на електронну пошту Юлії Скакун надійшов лист від студента одного з університетів на захопленій території Донбасу: пише, що навчається на фізматі й бажає перевестися до Таврійського університету. Юлія Володимирівна відповідає, які документи потрібні. Хлопець належить до третьої групи вступників — студентів з окупованого Криму та непідконтрольних територій Донбасу.
Студенти з Донбасу, які вступали до війни, значаться в Єдиній державній електронній базі освіти, і їх візьмуть на навчання на той курс, на якому вони тоді навчалися. Якщо студента немає в базі, він мусить вступати наново. Адже так звані ЛНР і ДНР — терористичні угруповання, які не можуть надавати дітям відповідну освіту, тому у виші не визнають ні тамтешніх «документів», ні знань.
Пишуть в університет і абітурієнти з Криму. Тут інша ситуація: Україна не визнає їхніх дипломів, але визнає здобуті знання, адже окупацію півострова визнано у світі і за освіту цієї молоді несе відповідальність Росія як країна-окупант. «Оскільки наш університет єдиний переїхав із Криму, через процедуру атестації приймаємо всіх, хто навчається на півострові в будь-якому виші, — каже перший проректор. — Вони приїжджають до нас упродовж усього навчального року і заповнюють іншу освітню декларацію. Приміром, якщо студент вступив до вишу в 2014 році до окупації Росією, тоді автоматично зараховуємо ті предмети, які він вчив за України, з решти предметів студент проходить атестацію, де комісія визначає рівень знань і вирішує, на який курс його прийняти. Тут теж потрібно надати мінімум документів. Але у кримських вишах студентам заліковки не дають навіть потримати в руках! Чому? Щоб молодь не втекла з того раю. Тож у Таврійському просять сфотографувати заліковку хоч на мобільний, щоб показати, які предмети вивчали.
Війну виграємо, й інформаційну теж
Щодня Юлія Скакун спілкується з молоддю, адже на власному досвіді відчула, що означає покинути все й поїхати в нікуди: на півострові прожила все життя, а після окупації разом з рідним вишем переїхала до Києва. «Повірте, ці діти дуже залякані. І треба мати силу духу, щоб відірватися від батьків і поїхати в нікуди, — каже Юлія Скакун. — Знаю, що часто батьки не поділяють поглядів власних дітей. І випускникам доводиться долати внутрішньосімейні конфлікти, щоб вступити до українського вишу. Одначе в Криму думка людей поступово змінюється. Адже тамтешні виші залишаються в повній ізоляції, а без міжнародного співробітництва розвитку не буде. Тому батьки, які зрозуміли це, привозять до нас дітей».
В університеті усвідомлюють, що важливо вигравати ще й інформаційну війну. І хоч створили сайт, знають, що їхні ресурси на півострові блокують. «Допомагає студентське самоврядування, яке поширює інформацію через соцмережі. Студенти наполегливо працюють, бо дуже багато молоді цікавиться українською освітою», — радіє перший проректор. Проте зазначає: переміщеним вишам несолодко живеться. Приміром, Таврійський університет, де 30% викладачів із Криму, наступного року святкуватиме 100-річчя. Однак заклад досі не в змозі відновити всі свої спеціальності — біологія і хімія зависає у повітрі, оскільки виш не має на новому місці жодної лабораторії, все обладнання залишилось на півострові, як і кошти на рахунках, документи на провадження освітньої діяльності. Тож переміщені виші дуже сподіваються на підтримку держави.
АБІТУРІЄНТОВІ НА ЗАМІТКУ
За спрощеною процедурою (без ЗНО) можна вступити лише до певних вишів, тож при них створені освітні центри. Так, «Крим-Україна» працюють у Дніпрі, Запоріжжі, Миколаєві, Харкові, Львові, Херсоні. Центри «Донбас-Україна» розпочали роботу в переміщених навчальних закладах у Києві, Краматорську, Лисичанську, Старобільську, Покровську, Сєверодонецьку, Маріуполі, Харкові, Кремінній, Кривому Розі, Вінниці, Бахмуті, Рубіжному. Освітні центри працюватимуть до 30 вересня. Важливо, що у 2017 році в наказах про зарахування до вищих навчальних закладів прізвища вступників шифруватимуть.