Жителям Ужгорода послуги з утримання будинків та прибудинкових територій надають ЖРЕРи (житлово-ремонтні експлуатаційні райони). У їхньому підпорядкуванні 43,2% житлоплощі багатоповерхівок, ще чверть — у трьох приватних структур. Решта квартир під контролем об’єднань співвласників (ОСББ), житлових будинкових кооперативів (ЖБК) і будинкових комітетів (БК). Щоб дізнатися думку городян, що потрібно змінити, міська влада влаштувала громадські слухання, під час яких викристалізувався обережно оптимістичний підхід до можливої приватизації комунальних підприємств.
— В Ужгороді — одному із найстаріших міст в Україні та Центральній Європі — багато пам’яток архітектури, старовинних будинків і фасадів, які потребують дбайливого підходу, — каже голова міської ради Віктор Погорєлов. — Є й «хрущовки», які слід невідкладно ремонтувати. Форма власності у сфері ЖКГ, яка збереглася з радянських часів, не дає змоги робити це так, як потрібно. Комунальним підприємствам не вистачає коштів, бо значні їхні обсяги йдуть у бюджети у вигляді податків, зборів, платежів. Приватні ж підприємства мають більше можливостей акумулювати кошти мешканців та спрямовувати їх на утримання будинків.
До речі, люди за послуги ЖКГ платять практично однаково — і комунальним, і приватним підприємствам.
Однозначно за обслуговування будинків приватниками висловився директор КП «ЖРЕР №5» Анатолій Ковальський. Він вважає, що тоді вдасться підвищити якість послуг, домогтися ліквідації давніх боргів мешканців. Водночас пан Ковальський — відомий підприємець-забудовник. Тож є побоювання, що він може лити воду на власний млин.
Лунали й такі думки: чи варто поспішати з приватизацією ЖРЕРів, поки прибудинкові території не стали власністю мешканців? До того ж десятки багатоповерхівок досі безпаспортні. А отже, їхні мешканці не зможуть брати кредити чи залучати інвестиції. Чи буде зацікавлена в оформленні їм цього паспорта приватна структура?
Досі не затверджено генплан розвитку Ужгорода. Все це насторожує: чи на користь власникам квартир буде повна відмова від комунальної власності у ЖКГ?
Голова Ужгородського осередку Спілки власників житла України, керівник ОСББ «Більшовик» Марина Куберка зауважила, що загалом у 183 багатоквартирних будинках міста із 1115 створено ОСББ, ЖБК, БК. В Ужгороді діє Програма підтримки ОСББ місцевою владою. Вони у 2012—2014 роках отримали з міського бюджету на капремонт покрівель, інженерних мереж 1,3 мільйона гривень. На 2015 рік передбачено ще 1,04 мільйона. Причини повільного створення — законодавчі прогалини, менталітет жителів міста. А ще тиск підприємств-монополістів, які тривалий час намагалися зобов’язати ОСББ бути виконавцями послуг та укладати договори на електропостачання у надто дивному статусі «населений пункт». Теж саме і з водою. Нині ж завдяки змінам у законодавстві ужгородські ОСББ внесено до категорії «населення», і вони сплачують як індивідуальні споживачі.
Голова Молодіжного ініціативного центру «За професійну діяльність» Анастасія Бачинська зауважила, що місту не слід повністю відмовлятися від комунального майна. Бо ж навіть той 1% неприватизованих квартир чи гуртожитки, які нині в комунальній власності, потребують належного догляду. А зберігши за собою частку майна, міська рада впливатиме на процеси, не залежатиме повністю від приватного бізнесу.
Остаточно долю ЖРЕРів депутати вирішуватимуть на найближчій сесії. Чи з’являться козирі на користь приватного бізнесу у ЖКГ і чи переконають вони громаду?