Війна проти росії та визволення українських територій — це не спринт, а марафон. І держава має бути готовою до цього, зокрема економічно. На цьому Прем’єр-міністр Денис Шмигаль наголосив під час Регіонального економічного форуму, що пройшов у Києві.
Очільник уряду зазначив, що українська економіка функціонує у трьох вимірах: економіка війни, економіка відновлення, економіка майбутнього.
«Україна торік перевела економіку на воєнні рейки. Весь бюджет мирного часу спрямовано на сектор безпеки та оборони, закупівлю й виробництво всього необхідного для Збройних сил. Це першочергове завдання для держави. Загалом цього року на безпеку буде спрямовано майже 2 трильйони гривень. Цього року в бюджеті вперше закладено кошти на виробництво боєприпасів, техніки, дронів», — цитує слова Дениса Шмигаля департамент комунікацій Секретаріату Кабміну.
Очільник уряду додав, що цього року в бюджеті вперше закладено кошти на розвиток індустріальних парків, підтримку законодавства про «інвестиційних нянь», гранти для малого й середнього бізнесу, гуманітарне розмінування.
«Є п’ять пріоритетів економіки відновлення: розмінування, відновлення житла, критичної інфраструктури, енергетики, економіки. У гуманітарному розмінуванні рухаємося до створення ринкових механізмів. Обговорюємо ідеї фінансування. Наприклад, фінансувати не самі компанії, а аграріїв та громади, які замовляють послуги гуманітарного розмінування через Prozorro. Які отримують найнижчу ціну на біржі, оплачують послугу, отримують сертифікат, і держава це компенсує», — розповів Прем’єр.
У контексті пріоритету відновлення житла очільник уряду закликав представників місцевого самоврядування звернути увагу на роботу регіональних комісій. Адже невдовзі в «Дії» буде запроваджено сертифікати для людей, які втратили житло. Денис Шмигаль наголосив, що відновлення житла треба прискорювати через створення регіональних комісій.
У відновленні енергетики ключовий акцент, за словами Прем’єра, — захист об’єктів.
«Триває робота з Укренерго, Агентством відновлення та військовими. Нині Україна сильніша й більш готова до зими, ніж торік. У напрямі відновлення критичної інфраструктури створено необхідну архітектуру відбудови. І така робота триватиме. Важливим елементом залишається будівництво фортифікаційних споруд у регіонах, де існує потреба», — зазначив Денис Шмигаль.
Економічне відновлення, за словами Прем’єра, передбачає продовження підтримки малого й середнього бізнесу через певні програми: від «Доступних кредитів 5—7—9%» до безповоротних грантів «єРобота».
Перший віцепрем’єр-міністр — міністр економіки Юлія Свириденко говорила, що у проєкті держбюджету-2024 закладено стимули відновлення економіки. Ідеться про майже 30 мільярдів гривень на програми підтримки українського бізнесу. Крім підтримки підприємництва на внутрішньому ринку, уряд орієнтований на підтримку експорту.
«Для сталого економічного зростання із країни, яка експортує сировину, маємо перетворитися на експортера готової продукції. Треба розвивати переробну промисловість — переробка має бути новою економічною філософією країни, тому що саме вона дає високий відсоток доданої вартості.
Нині частка переробної галузі у ВВП України становить 10,3%. У Польщі — 17,3%, Туреччині — 22%, Словаччині — 19,1%. Орієнтир Організації економічного співробітництва та розвитку для України — 20—25%. Прогнозована потреба в інвестиціях на період 2023—2032 років — 90 мільярдів доларів», — зазначила Юлія Свириденко. Вона наголосила, що ключове завдання уряду — створення конкурентоспроможної економіки і забезпечення припливу прямих інвестицій через стимулювання ділової активності.
«У фокусі нині — підтримка малого і середнього бізнесу шляхом дерегуляції, держдопомоги, гармонізації законодавства із законодавством ЄС. Торік значно поліпшилася ситуація із прямими іноземними інвестиціями, чистий приплив яких у січні — липні становив 2,2 мільярда доларів», — розповіла Юлія Свириденко. Вона додала, що для залучення у країну інвестицій важливо посилювати механізми зниження ризиків. Мінекономіки продовжує будувати систему для доступу українських та міжнародних інвесторів до страхування різних видів воєнних ризиків в разі ведення бізнесу в Україні. Серед донорів — уряди країн G7, G19 та Європейська комісія, трастові фонди міжнародних фінансових організацій, цільові фонди й експертно-кредитні агентства.