СТРАТЕГІЯ
Реформована податкова міліція змінює акценти своєї діяльності
Мабуть, доки в Україні існуватиме економічна злочинність, доти не бракуватиме роботи податковій міліції. Однак часи, коли результати цієї боротьби виправдовували далеко не завжди правові заходи, відходять у небуття. Обравши європейський вектор розвитку, наша країна прагне вибудувати модель цивілізованої правоохоронної системи. У тому, що в ній є місце податковій міліції, переконаний її нинішній керівник Андрій Головач.
Не кількістю, а якістю
— Державна управлінська вертикаль, якою її бачить Президент, має давати більший результат при залученні значно менших ресурсів, — наголосив він на брифінгу перед початком робочої наради з керівним складом податкової міліції. — Вибудовуючи модель європейського правоохоронного органу, торік ми скоротили штат податкової міліції на 20%. Ліквідувавши 54 підрозділи, вивільнили 216 керівників та близько тисячі працівників, які здійснювали охорону, чергування, облік. Оперативних працівників перевели в інші підрозділи для виконання своїх безпосередніх функцій. Заодно посилили й керівний склад. Нині стаж роботи в податковій міліції від 10 до 15 років мають 82% керівників.
Тож торік меншою кількістю професійніших кадрів вдалося виконати головне завдання — наповнити державну скарбницю. Безпосередньо за участю податкової міліції до зведеного бюджету надійшло 266,4 млрд грн, що на 60 млрд грн більше, ніж за аналогічний період 2010 року. До державного бюджету перераховано на 54,5 млрд грн більше, а до місцевих — на 5,5 млрд. Податку на додану вартість також зібрали на 42% більше (76,2 млрд грн).
«Лівий» алкоголь відпочити податковій міліції не дає. Фото з сайту sta.gov.ua
Є чим похвалитися й щодо відшкодування збитків у закінчених кримінальних справах. Повернено 488,3 млн грн, що удвічі більше, ніж у 2010 році. І це при тому, що було зменшено тиск на бізнес, запевняє керівник податкової міліції. Зокрема, зведено до мінімуму спілкування з сумлінними платниками податків, а вибір об’єктів для перевірки став скрупульознішим. Це досягається за рахунок активного використання інформаційних та інших ресурсів служби, а також координації роботи всіх підрозділів з метою злагодженого підходу до питання вибору об’єкта перевірки.
Завдяки тому, що провели ретельний аналіз сучасних способів і методів вчинення податкових злочинів, змістилися акценти в роботі податкової міліції: вона відмовилася від практики виявлення дрібних порушень та перевірок підприємств з незначним валовим обігом. У порівнянні з 2010 роком кількість перевірок скоротили вдвічі. Основну увагу зосередили на відпрацюванні інформації про злочини міжрегіонального характеру, що призводять до значних втрат бюджету. Результат не забарився: 94% з двох тисяч викритих злочинів за ухилення від сплати податків становили саме ті, що вчинені за ознаками ч. 3 ст. 212 КК (вчинення умисної несплати податків).
На переконання А. Головача, системний аналіз діяльності фінансово-промислових груп з метою виявлення та руйнування тіньових схем, які ведуть до ухилення від сплати податків та мінімізації податкових зобов’язань, дали можливість додатково спрямувати до бюджету 700 млн грн. З цієї суми понад 200 млн уже поповнили державну скарбницю.
Наступ на семи «фронтах»
Куди грандіозніші плани стоять перед податковою міліцією в найближчій перспективі. Її очільник перерахував основні напрями діяльності, які мають сприяти наповненню досить напруженого бюджету 2012 року. Передусім йдеться про спільні дії з Національним банком щодо встановлення перепон незаконному виводу валюти за кордон в офшорні компанії та боротьба з пільговим оподаткуванням суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності через схеми неліквідних активів, акцій, послуг. Сума чимала: за орієнтовними підрахунками, десь до 10 млрд дол. У податковій міліції переконані, що відпрацювання цих операцій сприятиме збільшенню бази оподаткування з податку на прибуток на 4-5 млрд грн, позитивно вплине на зовнішньоекономічне сальдо та збільшить надходження валютної виручки.
Не менш важливим є контроль за надходженнями до місцевих бюджетів, де щорічно втрачається до 18-20 млрд грн, а також за витратами з державного бюджету (субвенціями для регіональних органів виконавчої влади, тендерними процедурами державного та місцевого рівнів), де розкрадання коштів наближається до 55-60 млрд грн.
Під особливою увагою буде й діяльність державних монополій та відшкодування податку на додану вартість під час експортно-імпортних операцій. Зміняться акценти у боротьбі з «конвертаційними центрами». Тут відпрацьовуватимуться підприємства реального сектору економіки, які є замовниками послуг у таких центрів. Не випаде з поля зору правоохоронців і ринок підакцизних товарів, де незаконний обіг сягає 2,5 млрд грн.
Якщо ж серед основних завдань можна виділити пріоритетні, то до них без сумніву можна віднести виявлення податкових злочинів, пов’язаних із використанням новітніх технологій. Для цього у структурі податкової міліції навіть створені відповідні підрозділи, які укомплектовуються фахівцями, котрі зуміють протистояти кіберзлочинності, пов’язаній із несплатою податків. Оскільки нині ринок обігу електронних грошей, різного роду платіжних систем, електронних ваучерів, операторів мобільного зв’язку та інтернет-провайдерів швидко зростає, роботи цим підрозділам також не бракуватиме.