Чоловік, ідучи лісом, раптом побачив нерухому тушу дикого кабана. Покоцавши труп чоботом, стенув плечима і пішов додому: надходив вечір, треба було поратися по господарству. Йому навіть на гадку не спало, що до взуття прилипла біда. Через деякий час захворіли і загинули домашні поросята. Фахівці пов’язали цей випадок із лісовою пригодою: очевидно, кабана позбавила життя африканська чума свиней, яку необачний господар приніс на власне обійстя.
Нині на Чернігівщині кілька вогнищ зараження небезпечною хворобою. Як її не випустити за межі регіону — складне питання. Лісівники із працівниками ветслужби намагаються узгодити план дій, який справді буде ефективним. Ситуація ускладнюється тим, що у природі є понад два десятки збудників захворювання, а вакцини проти нього не існує. Крім того, вірус майже неможливо знешкодити, єдиний вихід — спалювати його жертви або закопувати на чотириметрову глибину.
Як один із головних заходів визначено здійснення депопуляції диких свиней на території області, зокрема у природно-заповідних зонах та навколо населених пунктів. Щоправда, тут виникає кілька важливих питань. Зокрема не розписано механізму, хто на якому етапі виконуватиме цю роботу. Щоб захоронити майже 5 тисяч відстріляних свиней, потрібно, аби органи місцевого самоврядування виділили чималу ділянку, яка має отримати особливий статус. Там слід здійснити водовідведення, й упродовж року туди ніхто не має права заходити. Поки що не зрозуміло, хто займатиметься цим питанням.
Директор одного із приватних мисливських господарств Олексій Соловей зауважив, що стовідсотково здійснити депопуляцію диких свиней навряд чи вдасться — буде просто зменшення їхньої чисельності. І є велика небезпека, що стрілянина розжене наполоханих тварин по сусідніх областях. Адже вепри перепливають Дніпро як щуки — граючись. Також не зрозуміло, за чий рахунок їх знищувати. Крім того, мисливські господарства зазнають великих збитків, компенсації яких поки що не передбачено.
Лісівники наголошують, що проблему слід розв’язувати комплексно. Нині дикі свині окупували кукурудзяні поля, які на Чернігівщині косять майже до зими. Що робити із зерном зараженої кукурудзи? Вивозити її не можна. Отже, слід використати для підгодовування свиней. Тоді вони зосередяться в області й не поспішатимуть за її межі. Також слід постійно здійснювати моніторинг тварин.
Ще одна проблема — нема лабораторії, яка могла б екстрено виявити наявність чи відсутність африканської чуми. В обласному центрі такі аналізи роблять, однак вони мають одержати підтвердження зі столичного державного інституту лабораторної діагностики. А це, зрозуміло, розтягується в часі. Може, зробити в області тимчасовий філіал цього закладу? — запитують працівники мисливських господарств.
Уже кілька місяців минуло з часу виявлення на Придесенні першої хворої свині. Вже давно слід діяти, та поки що далі узгоджень планів справа не йде. Чого ми ще чекаємо?