ЛІКНЕП
Що робити, якщо на ціннику — одна цифра, а на касі пробивають іншу
Останнім часом особливо часто спостерігається «забудькуватість» працівників магазинів. Найчастіше вони не пам’ятають про те, що потрібно змінити цінники на продукції. Так трапилось і з колегою — кореспондентом Валентином, який схотів купити цукерки за акційною ціною. В торговельній залі на ціннику під цукерками була вказана їхня вартість – 50 грн за коробку, а на касі йому вибили 60 грн. Коли хлопець прийшов додому й уважно вивчив чек, то зрозумів, що його ошукали. Тому наступного дня взяв чек і пішов до магазину, аби з’ясувати, чому акційну продукцію йому продали зовсім не за акційною ціною. Зі своєю проблемою він звернувся до продавця, яка пояснила, що вони не встигли змінити цифри на цінниках. Адже акція вже давно минула. Повертати гроші за цукерки вона теж не хотіла. Та коли до їхньої розмови приєдналась адміністратор магазину, питання одразу вирішили на користь колеги, якому повернули кошти.
Проте з точки зору фахівців із захисту прав споживачів Валентин припустився кількох помилок. По-перше, чек потрібно вивчати не вдома, а в магазині, одразу після того, як придбали товари. І якщо виникають питання, то й вирішувати їх потрібно, не відходячи від каси. По-друге, спілкуватися з проблемних питань потрібно з адміністратором, а не з рядовим продавцем.
— Якщо подібне трапилося, не варто мовчати, — радить начальник Головного управління з питань захисту прав споживачів КМДА Костянтин Соляник. — За подібні дії закон передбачає відповідальність працівників супермаркету, оскільки йдеться про обрахунок споживача. Тому, потрапивши в таку ситуацію, слід покликати адміністратора магазину і вимагати продати товар за вказаною на ціннику ціною. Споживач повинен вимагати книгу скарг та пропозицій, на сторінках якої необхідно розповісти про свою ситуацію. Адже споживач хотів придбати товар за тією ціною, що вказана на ціннику, а не за прихованою. Директор магазину в місячний термін зобов’язаний відповісти на вашу скаргу. Під час перевірок торговельного закладу ми завжди переглядаємо книгу скарг та пропозицій. Обов’язково звертаємо увагу, чи розглянуті заяви. У книзі сторінки пронумеровані й прошиті, тому їх не можна вирвати. Книга має знаходитись у доступному для споживача місці, а не десь там, не зрозуміло де. Буває, що ми просимо книгу скарг, а у відповідь чуємо: «У нас такої немає», — хоча це суперечить закону.
У деяких торговельних закладах, а також закладах громадського харчування працівники одночасно заводять дві книги скарг та пропозицій. Одна — з позитивними відгуками, інша навпаки — з наріканнями і скаргами. Як правило, в «позитивну» книгу самі ж офіціанти записують собі похвали, а в іншій можна прочитати правдиві відгуки від реальних гостей. Трапляється, що директор закладу навіть не здогадується про існування двох книг, і очі на правду, тобто роботу його закладу, відкривають перевіряючі.
Якщо неякісний товар покупцеві продали на офіційному базарі, не варто впадати у відчай. У цьому випадку потрібно зайти до адміністрації базару, де є куточок споживача, і там повинна бути книга скарг і пропозицій. Аби довести, що споживач саме на цій ятці придбав продукцію, потрібно, щоб продавець написав на клаптику паперу своє прізвище, ім’я та по батькові, номер ятки та який саме товар він продав. З цим документом вже можна йти та захищати свої права. А от купувати продукти в місцях, не призначених для торгівлі, не варто. Адже в цьому випадку права споживачів уже ніхто не зможе захистити.