Особливості адміністрування збору за користування радіочастотним ресурсом
Міндоходів України листом від 27.05.2014 р. № 12217/7/99-99-15-04-0217 роз’яснило особливості адміністрування збору за користування радіочастотним ресурсом України у 2014 році.
Збір за користування радіочастотним ресурсом України відповідно до ст. 9 Податкового кодексу України є загальнодержавним збором та справляється користувачами радіочастотного ресурсу України, яким надано право на користування радіочастотним ресурсом України у межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі виданих дозвільних документів.
Об’єктом оподаткування Збором є ширина смуги радіочастот, що визначається як частина смуги радіочастот загального користування у відповідному регіоні та зазначена в дозвільному документі, що надає право на користування радіочастотним ресурсом.
Порядок справляння Збору визначено розділом ХV ПКУ.
При обчисленні податкових зобов’язань, які виникають з квітня місяця цього року, платники Збору застосовують ставки, визначені ст. 320 розділу ХV ПКУ (у редакції Закону України від 27.03.2014 р. № 1166-VІІ «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні»).
Згідно із змінами, внесеними Законом №1166, користувачі радіочастотним ресурсом, зокрема, які використовують стільниковий зв’язок (усіх типів), радіозв’язок у багатоканальних розподільчих системах для передавання та ретрансляції телевізійного зображення, радіозв’язок у системі передавання даних із використанням шумоподібних сигналів, у разі наявності сукупності виданих дозвільних документів на користування радіочастотним ресурсом, що належать окремому користувачу, для яких ширина смуги радіочастот не перевищує 30 МГц (15х2) у кожному регіоні окремо, застосовують понижувальний коефіцієнт 0,75.
Порядок заповнення податкового розрахунку збору за користування радіочастотним ресурсом України у разі використання вказаних вище типів зв’язку наведено у додатках 1, 2 до листа. Лист Міндоходів від 27.05.2014 р. № 12217/7/99-99-15-04-0217 «Про особливості адміністрування збору за користування радіочастотним ресурсом України у 2014 році».
Умови застосування автономних торговельних преференцій ЄС
Автономні тарифні преференції до товарів українського походження застосовуються за умови подання митним адміністраціям країн ЄС сертифікатів про походження товарів з України за формою «EUR.1» або декларації про походження товару відповідного зразка для невеликих партій (що за вартістю не перевищують 6000 євро).
У рамках автономних преференцій зберігається порядок видачі торгово-промисловими палатами України сертифікатів про походження товару за формою «EUR.1», в межах повноважень, визначених Законом України від 02.12.1997 р. №671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» та постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2003р. № 255 «Про визначення торгово-промислової палати уповноваженим органом з видачі сертифікатів про походження товару».
Для визначення походження товарів з України застосовуються Правила походження товарів відповідно до Регламенту ЄК №2454/93, яким введено в дію імплементаційні положення Митного кодексу ЄС (розділ IV, глава 2, підрозділ 2; статті 97—123; додаток 15 (Перелік правил); (додаток 21).
На період дії автономних тарифних преференцій також залишаються преференції, які застосовуються до товарів походженням з України в рамках Генеральної системи преференцій на підставі сертифікатів про походження товару форми «А», які видаються торгово-промисловими палатами України.
Детальніше ознайомитися з довідкою щодо автономного преференційного торгового режиму ЄС для України, інструкцією щодо правил проходження, які будуть застосовуватися при експорті до держав—членів ЄС, а також проектом Регламенту Європейського Парламенту та Ради стосовно скорочення або скасування митних зборів на товари, що походять з України, можна на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку за посиланням http://www.me.gov.ua/Documents/MixedList?tag=AvtonomniiPreferentsiiniiTorgovelniiRezhimYesDliaUkraini.
Сертифікат «EUR.1» можна отримати на митниці
З 1 червня 2014 року всі митниці Міндоходів здійснюють видачу сертифікатів на товари українського походження, що експортуються до держав Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ), до складу якої входять Швейцарія, Норвегія, Ісландія, Ліхтенштейн.
Повноваження з видачі сертифікатів за формою «EUR.1» передано від торгово-промислових палат митницям у зв’язку з закінченням 31 травня 2014 року дворічного перехідного періоду, передбаченого п. 1 ст. 18 Правил до Угоди про вільну торгівлю між Україною та державами ЄАВТ, ратифікованої Законом України від 7 грудня 2011 року № 4091-VI. Для отримання сертифіката в Київській міжрегіональній митниці Міндоходів експортер або його уповноважена особа (експортер) повинен письмово звернутись на ім’я керівника митниці Міндоходів для отримання бланку сертифіката для експорту.
Отримавши бланк сертифіката, експортер повинен надати митниці Міндоходів такі документи:
заяву, що містить декларацію експортера для видачі сертифіката за визначеною формою;
заповнений відповідно до вимог бланк сертифіката (оригінал сертифіката, дві паперові копії сертифіката);
документи, що підтверджують походження товарів до держав ЄАВТ.
Документи подаються на ім’я начальника Київської міжрегіональної митниці Міндоходів за адресою: 03680, м. Київ, бульвар Івана Лепсе 8-а.
Додаткову інформацію можна отримати за тел. 453-00-15 в робочий час.
Сертифікат видається протягом 3-х робочих днів з дня, наступного після реєстрації заяви у митниці, та діє протягом 4-х місяців з дати його видачі.
Нагадуємо, що митниці Міндоходів здійснюють видачу сертифікатів тільки до ЄАВТ, видачу ж сертифікатів для застосування автономних торговельних преференцій Євросоюзу для українських товарів здійснюють торгово-промислові палати в Україні.
Коли достроково скасовується електронний ключ?
Регламентом АЦСК ІДД встановлено перелік та порядок скасування посилених сертифікатів ключів підписувачів.
Слід зазначити, що під скасуванням сертифіката розуміють дострокове припинення чинності сертифіката ключа. Важливо, що скасовані сертифікати ключів поновленню не підлягають.
Які підстави для скасування дії сформованого ключа? По-перше, це набрання законної сили рішення суду про скасування посиленого сертифіката ключа. По-друге, через смерть підписувача або оголошення його померлим за рішенням суду. По-третє, через визнання підписувача недієздатним (також за рішенням суду). По-четверте, припинення діяльності суб’єкта господарювання — заявника. Також серед підстав скасування — розірвання підписувачем трудового договору з юридичною особою — заявником; надання заявником недостовірних даних; непоновлення заявником заблокованого сертифікату; припинення договору з АЦСК ІДД, за заявою заявника або його уповноваженого представника.
Також слід зазначити, що підписувач (платник) зобов’язаний невідкладно звернутись за скасуванням сертифіката до АЦСК ІДД у разі компрометації такого ключа, а також у разі зміни відомостей, зазначених у сертифікаті ключа (зміна прізвища, виявлення помилок у реквізитах сертифіката тощо...)
Для скасування сертифіката заявник зобов’язаний подати до АЦСК ІДД або відокремленого пункту реєстрації письмову заяву встановленого зразка, засвідчену його підписом. Якщо заявником є юридична особа, заява засвідчується підписом уповноваженого представника та печаткою юридичної особи.
За зверненням заявника посилений сертифікат ключа може бути тимчасово заблокований, після чого заявник зобов’язаний протягом 30 календарних днів поновити строк чинності сертифіката або подати заяву про його скасування. У випадку непоновлення протягом вказаного терміну заблокованого сертифіката або неподання заяви про скасування — такий сертифікат ключа скасовується автоматично.
Придбання ОВДП «Військові»
Міністерство фінансів України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2014 р. №100 «Про випуск казначейських зобов’язань «Військові» з 21 травня 2014 року розпочало розміщення казначейських зобов’язань «Військові» серії В на пред’явника в документарній формі загальним обсягом 100 млн гривень із строком обігу 24 місяці, номінальною вартістю 1000 гривень, відсотковою ставкою 7% річних та сплатою купонів кожні шість місяців у розмірі 35 гривень.
Продаж казначейських зобов’язань фізичним особам здійснюватиметься в понад 2200 установах Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на всій території України за продажною вартістю, що встановлена Міністерством фінансів (наказ Міністерства фінансів «Про затвердження Порядку визначення вартості продажу казначейських зобов’язань «Військові» серії В та форми бланка сертифіката казначейського зобов’язання «Військові» серії В» від 17.04.2014 р. №415, зареєстрований у Міністерстві юстиції від 25.04.2014 р. за №450/25227).
З метою забезпечення однакового рівня дохідності для покупців, вартість продажу казначейських зобов’язань змінюється залежно від часу їх розміщення. У перший день казначейські зобов’язання продаються за номінальною вартістю, а в наступні дні їх розміщення здійснюється за вартістю продажу, яка зростає з урахуванням накопиченого доходу, виходячи із встановленого розміру доходу за купоном (чим ближчий час купонної виплати, тим вища ціна продажу).
Перевагами такого інструменту інвестування коштів, як казначейські зобов’язання України, для населення є: надійність, гарантована державою, доступна номінальна вартість, випуск у документарній формі на пред’явника, що значно спрощує процедуру купівлі, обігу та погашення, відсутність оподаткування доходів, отриманих за казначейськими зобов’язаннями.
Для успішної реалізації проекту випуску казначейських зобов’язань «Військові» чітко визначається мета залучення коштів та формулюється заклик до спільноти щодо об’єднання зусиль, бажань та намірів долучитися до розбудови нової країни шляхом спрямування власних коштів на придбання державних цінних паперів, а також створення можливостей відчути причетність до вирішення загальнонаціональних проблем, об’єднання зусиль та ресурсів, надати фінансову допомогу вітчизняним Збройним Силам з метою підвищення їх боєготовності та зміцнення обороноздатності держави.
Електронне звітування
Відповідно до «Інструкції з підготовки та подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку», затвердженої наказом ДПС України від 10.04.2008 р. № 233, перша квитанція, яку отримує платник, є офіційним підтвердженням передачі його податкової звітності в електронній формі до контролюючого органу Міндоходів. Ця квитанція надсилається контролюючим органом на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі Міндоходів. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.
Наступним підтвердженням внесення податкових документів до податкової бази даних є друга квитанція, яка надається в електронному вигляді у текстовому форматі, в ній вказуються реквізити прийнятого в електронній формі податкового документа, а саме: відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про платника податків, дата та час приймання документа, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі Міндоходів.
Складання податкових накладних філією
Відповідно до п. 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міндоходів України від 14.01.2014 р. № 10, якщо платник ПДВ має не зареєстровані платниками ПДВ філії чи інші структурні підрозділи, які самостійно здійснюють постачання товарів/послуг і проводять розрахунки з постачальниками/споживачами, то він може делегувати їм право складання податкових накладних. Для цього він повинен присвоїти кожній філії чи структурному підрозділу окремий числовий номер і письмово повідомити про це контролюючий орган за місцем його реєстрації як платника ПДВ.
Разом з тим, повідомлення про делегування філіям (структурним підрозділам) права виписки податкових накладних і ведення частини реєстру отриманих та виданих податкових накладних подається платниками у разі наявності у них філій (структурних підрозділів) разом із декларацією за перший звітний період року і надалі — разом із декларацією за той звітний період, у якому відбулися зміни в переліку філій, як це передбачено п. 13 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міндоходів України від 13.11.2013 р. №678.
Отже, повідомлення про делегування філіям права складання податкових накладних подається платниками разом із декларацією за перший звітний період щороку і надалі — разом із декларацією за той звітний період, у якому відбулися зміни в переліку філій (структурних підрозділів), незалежно від того, який звітний період — місячний чи квартальний — він застосовує.
Головне управління Міндоходів у м. Києві
Матеріали підготувала Оксана МАЛОЛЄТКОВА, «Урядовий кур’єр»