Другий рік поспіль уряд вчасно затвердив і подав на розгляд Верховної Ради проект державного бюджету на 2018 рік. Відтепер і до моменту його ухвалення навколо головного фінансового документа країни в Раді триватимуть дискусії. Прем’єр-міністр Володимир Гройсман уже заявив про свою готовність йти на компроміси в «технічних» питаннях, але є принципові позиції, на зміну яких в Кабміні не підуть у жодному разі.

Глава уряду розповів Укрінформу, що це за принципові позиції, про закладені у бюджет-2018 пріоритети, а також про те, що буде боротися в питанні проведення реформ і відступати не збирається.

Фото з сайту ukrinform.ua

— Володимире Борисовичу, уряд вніс на розгляд парламенту проект держбюджету відповідно до вимог законодавства, 15 вересня. Чи ви вже обговорювали його з депутатами, з фракціями? Чи видно вже, які точки є найбільш болючими та дискусійними?

— Є бюджетний процес, і ми його дотримуємося. Ми вчасно подали бюджет у парламент і таким чином створили майданчик для обговорення його деталей і параметрів.

Це бюджет економічного зростання. Він збалансований, чітко структурований за цілями та пріоритетами відповідно до наших доходів і витрат.

Ми тільки розпочинаємо дискусію. Спочатку я презентував проект бюджету та його параметри на засіданні уряду, а минулої п’ятниці його представили з трибуни парламенту. Тепер документ оцінюватимуть та обговорюватимуть депутати з експертним середовищем.

Будемо робити все необхідне, щоб до другого читання цей проект закону був обговорений з усіма зацікавленими сторонами та зрозумілий для всіх. Поступово й логічно ми вийдемо на фіналізацію документа.

— Ви провели низку зустрічей з експертами. Які у них були зауваження до бюджету?

— Поки що були, скоріше, не зауваження, а запитання. Експертне середовище також зараз ще вивчає цей документ.

Хоча на етапі його підготовки Міністерство фінансів попередньо вже працювало з експертами, і там йшла певна дискусія щодо того, яким цей документ має бути вже після завершення бюджетного процесу.

Зазначу, що уряд абсолютно відкритий і в бюджеті немає якихось речей, які б ми хотіли приховати або прикрасити.

Ми закладаємо зростання ВВП на рівні 3%, дефіцит бюджету — 2,4%, інфляцію на рівні 7%, бо вважаємо такий показник прийнятним у 2018 році.

Окрім того, значні кошти закладаємо на оборону та безпеку. Так, 60 мільярдів гривень піде на забезпечення діяльності Збройних сил України. На розвиток, закупівлю й модернізацію військової техніки — більш як 16 мільярдів.

Наступного року на підтримку розвитку агропромислового комплексу та фермерства передбачаємо спрямувати 7,3 мільярда гривень. Видатки на розвиток дорожньої інфраструктури — 44 мільярди гривень, а фонд енергоефективності поповниться до 1,6 мільярда гривень, 400 мільйонів передбачено на видачу «теплих» кредитів.

Крім усього іншого, все це сприятиме також створенню додатково десятків тисяч робочих місць. І такими конкретними речами ми робимо свій внесок у розвиток національної економіки.

До речі, я вважаю, що закладене на наступний рік трьохвідсоткове зростання економіки може бути пришвидшене, але потрібні структурні реформи. Зокрема, нам необхідно врешті решт врегулювати питання ефективного управління державним майном, а ті підприємства, які не є стратегічно важливими, виставити на публічний продаж. Маю на увазі ухвалення нового закону про приватизацію, який дасть усім потенційним інвесторам рівні можливості. Той, хто зацікавлений, зможе відкрити сайт і подивитися активи державних підприємств, куди можна вкласти свої гроші для того, щоб створити сучасне виробництво. І це теж дасть змогу створити нові робочі місця й зробити нашу країну значно конкурентнішою.

Україна має 3,5 тисячі державних підприємств, більшість з яких абсолютно збиткові. Вони не носять стратегічного характеру, але закриті для інвестицій з боку малого, середнього або великого бізнесу, бо їхні теперішні керівники отримують прибутки для себе, а тому тримаються обома руками й ногами за ці підприємства. Звісно, стратегічні підприємства за будь-яких умов залишаються у власності держави, і це не обговорюється.

— Володимире Борисовичу, ви говорили, що готові йти на компроміси в певних питаннях щодо бюджету. А що є таким, від чого уряд не відмовиться?

— Насамперед нам треба зберегти баланс бюджету. По-друге, — оборона та безпека, АПК та усі ті пріоритети, про які я вже сказав, — це те, від чого я не відступлю.

Підтримка освіти — надзвичайно важлива. Питання підвищення заробітної плати українським вчителям щонайменше на 25%, тобто в середньому на півтори тисячі гривень, не може бути предметом дискусії. До речі, ми наступного року спрямовуємо один мільярд гривень на модернізацію 1—4-х класів навчання.

Охорона здоров’я — я не відмовлюся від програми «Доступні ліки». Ми передбачаємо на неї один мільярд гривень. Цього року ми відкриємо 13 кардіоцентрів, а наступного плануємо не менше, щоб там рятували життя наших співвітчизників. Маємо боротися за зменшення показника смертності від серцево-судинних захворювань в Україні. За ініціативою Президента в бюджет закладено додаткові кошти на сільську медицину. В цілому видатки на охорону здоров’я збалансовані і також не можуть бути предметом для поступок.

Пріоритет наступний — це будівництво українських доріг. Звісно, він також непохитний. Ми вже вийшли на нові обсяги будівництва доріг і будемо це продовжувати.

Соціальний захист: пенсійна реформа, субсидії та інші види державної допомоги — ми також будемо зберігати.

Реформа державного управління, яку також закладено в бюджет на наступний рік, є важливою. Окрім того, ми збільшуємо видатки на електронне урядування. Нещодавно ми схвалили концепцію розвитку електронного урядування в Україні, впроваджуємо електронний документообіг, е-послуги. Все це не лише підвищить якість управління і зручність послуг для громадян, але є також дієвим способом запобігання корупції.

— Є така сфера, яка раніше не потребувала потужного фінансування, — інформаційна безпека та кібербезпека. Але зараз триває війна. Чи передбачено ці видатки?

— Звісно, ці видатки закладено, зокрема й на оновлення програмного забезпечення для спеціальних структур. Є інші спеціальні видатки, про які я не можу говорити, — координуючу роль в цьому питанні відіграє Рада національної безпеки та оборони.

— Ви неодноразово говорили про допомогу держави на розвиток АПК. Про які програми та кошти йдеться?

— Це також пріоритет, який не може бути змінено. Загалом у 2018 році на підтримку розвитку агропромислового комплексу та фермерства уряд передбачає спрямувати 7,3 мільярда гривень.

Ми вперше в Україні зробили окрему програму підтримки фермерських господарств, на яку надаємо один мільярд гривень. До речі, готували цю програму не чиновники, а самі фермери — Асоціація фермерів спільно з Мінагрополітики. Я дуже хочу зробити все для того, щоби в нашій державі з’явився справжній фермерський клас, щоб були ті, хто дає якісну продукцію, створює робочі місця.

Крім того, планується надання майже одного мільярда гривень на здешевлення вітчизняної сільгосптехніки, а 2,3 мільярда гривень — на розвиток тваринництва. Ми передбачаємо компенсацію кредитів на створення нових ферм, молочно-тваринних комплексів для того, щоб повноцінно відродити тваринництво. Це дуже позитивно впливатиме на розвиток національної економіки, на експортний потенціал, а з іншого боку — дасть змогу забезпечити український ринок якісною вітчизняною продукцією, знизити та зробити стабільними ціни на м’ясну продукцію.

Так от, думаємо, що, заклавши у цю програму два мільярди, ми можемо залучити в галузь понад 20 мільярдів капітальних інвестицій. Я провів багато консультацій з різними підприємцями в аграрній сфері, і вони дуже позитивно сприймають цю програму.

Коли ми почнемо відновлювати поголів’я, збільшувати переробку, у нас буде більший експорт.

Розумію, що зараз людям важко, за останній рік ціни на різну продукцію коливалися, бо був неврожай на фрукти та ягоди, різко зменшилося поголів’я худоби. Все це негативно вплинуло на ціни, зокрема на м’ясо. Ще й розширення експорту й вихід на світові ринки теж підтягнув ціни. Але зараз є всі підстави говорити, що 2018 рік, з точки зору цін, буде набагато стабільнішим і прогнозованішим, ніж 2017 рік.

— Курс на децентралізацію є незмінним?

— Я розпочинав реформу децентралізації ще у 2014 році в першому уряді після Революції гідності на чолі з Арсенієм Яценюком. Децентралізація стала одним із пріоритетів передвиборної програми Президента Петра Порошенка. За три роки вона вже довела свою ефективність, місцеві бюджети зростають, тому ми будемо продовжувати реформи з децентралізації.

Зберігається державна підтримка регіонального розвитку на рівні десяти мільярдів гривень. Звісно, ми вимагатимемо підвищення відповідальності місцевої влади, і це абсолютно нормально.

Окрім цього, центр допомагатиме регіонам у деяких глобальних питаннях. Так, наприклад, у проекті держбюджету на 2018 рік уряд передбачив кошти на модернізацію служби надзвичайних ситуацій. Ми збільшимо заробітну плату для працівників ДСНС майже на дві тисячі гривень. Крім того, хочемо, щоб люди, які рятують наші життя, мали якісне забезпечення, нормальну техніку.

— Володимире Борисовичу, проект бюджету-2018 є найбільш гуманітарно орієнтованим. Вперше пропонується спрямувати сотні мільйонів на розвиток культури та освіти…

— Культура і освіта — базові для будь-якого суспільства, тому цьому варто приділяти значну увагу. Ми чітко усвідомлюємо, наскільки це важливо. Українську культуру обов’язково будемо підтримувати, тому збільшили витрати на розвиток культури у 2018 році до 4,1 мільярда гривень. Зокрема, на національний кінематограф передбачаємо надати 500 мільйонів гривень. Процес уже цього року пішов, всі переконалися, що ми можемо знімати якісні українські стрічки.

Дякувати Богові, Верховна Рада нарешті ухвалила Закон «Про освіту», і це означає, що в нас буде нова система, адаптована до сучасних реалій. Цей закон уже підписано Президентом, і ми започатковуємо впровадження цієї надважливої реформи. Також ми запроваджуємо нову модель фінансування наукових досліджень.

Окремо хочу сказати, що вже за три роки в Україні буде ліквідовано черги в дитячі садочки. І хоча це компетенція місцевих органів влади, їхній обов’язок, і на місцевому рівні вже є достатньо коштів, ми допоможемо й підтримаємо місцеві органи влади. Маленькі українці не стоятимуть у чергах на доступ до дитячого садочка.

— Чи планує уряд відновити фінансування держпрограм забезпечення молоді житлом, компенсації іпотечних кредитів?

—  Нам, передовсім, слід боротися за зростання доходів людей. Ми працюємо над підвищенням рівня життя українців, над тим, щоб їхні доходи зросли, і над доступністю кредитів. Українці повинні мати доступ до дешевих кредитних ресурсів, зокрема іпотечного кредитування. Це — наша мета і спосіб розв’язання житлових проблем.

— Яким чином у проекті держбюджету відображено плани з реформування економіки у контексті співпраці з МВФ? Як ви оцінюєте нині таке співробітництво?

 — Ви знаєте, ми за час роботи нашого уряду вже двічі переглядали, тобто продовжували програму (програму розширеного фінансування EFF — Ред.), що є дуже позитивним сигналом для України, для нашого уряду. Ми працюємо і далі в програмі, бачимо ряд реформ, які необхідно втілити в життя.

Наша програма співпраці з Міжнародним валютним фондом потрібна не МВФ, а Україні. Можна сказати, вона стимулює до проведення низки необхідних змін. Йдеться й про правильне управління держкомпаніями або їхній продаж, про що я вже говорив. Це дасть змогу залучити більше інвестицій, а за умови наявності інвестицій буде більше продукції, більше ВВП. А коли зростає економіка, можна робити інші важливі кроки. Наприклад, проводити пенсійну реформу. Бо ж ніхто з нами не захоче мати справу, якщо постійно матимемо величезні витрати бюджету й дефіцит Пенсійного фонду. І МВФ, до речі, підтримав саме той варіант пенсійної реформи, який ми запропонували.

Або ж якщо говорити про ефективну боротьбу з корупцією — це теж потрібно Україні, а не МВФ. Звісно, нам треба запровадити судову інституцію, яка займатиметься ефективним судочинством у сфері корупції.

У нас створено всю інфраструктуру антикорупційних органів — САП, НАБУ, НАЗК. Всі вони працюють, корупціонерів затримують, ведеться розслідування, а потім суди їх випускають, бо немає справедливого суду. Нам вкрай необхідно створити антикорупційну судову інституцію. І коли все це запрацює разом — побачимо результат. Я вважаю, що дискусії, які зараз точаться стосовно того, чи це має бути антикорупційний суд чи антикорупційна палата, лише затягують ухвалення рішення. Наголошую: краще створити незалежну антикорупційну інституцію, яку буде швидко організовано й до якої буде швидко обрано абсолютно нових суддів. Вона має дуже швидко запрацювати. Оце і є технічним завданням для фахівців зі створення антикорупційної судової інстанції.

Боротьба з корупцією — це питання честі, совісті, і, врешті-решт, майбутнього нашої країни.

— На будівництво доріг уряд знову надає десятки мільярдів. На жаль, якість будівництва й ремонту не завжди відповідає затраченим ресурсам. Яскравим прикладом слугує дорога Київ — Одеса, яку капітально ремонтували до Євро-2012, але зараз її знову розбито й постійно ремонтують. Як ви плануєте контролювати якість будівництва та ремонту доріг?

— Ми запроваджуємо прозору систему й доведемо, що не красти — можливо. Я побудував у своєму житті не одну дорогу і точно знаю, що можна зробити дешево та якісно, а можна зробити дорого та погано.

Зараз дуже важливо, щоб контроль був жорсткий. Тому новий керівник Укравтодору Славомір Новак працює над цим. Ми бачимо, що якість стає кращою.

Але я ще поставив завдання перед Міністерством внутрішніх справ, Національною поліцією, щоб вони дуже прискіпливо подивилися на всі будівельні роботи і зробили аналітику. Якщо хтось десь щось вкрав, його треба посадити в тюрму. Українці мають право і будуть їздити якісними дорогами.

А всі ті, хто намагатимуться вкрасти на дорогах, — я їх буду просто знищувати в межах закону.

Хочу повідомити, що наступного року ми плануємо зробити великий ривок по дорозі Львів — Тернопіль — Хмельницький — Вінниця —Умань — Одеса — Миколаїв — Херсон. Ми заклали на це у бюджет майже чотири мільярди гривень. Навесні, з настанням нормальних погодних умов, можна буде робити реконструкцію та модернізацію цієї дороги, а також інших запланованих доріг.

— Люди очікують на 1 жовтня, бо уряд обіцяв підвищити пенсії, Верховна Рада не поспішає голосувати. Що будете робити, якщо парламент так і не схвалить пенсійну реформу найближчим часом?

— Я вважаю, що наш уряд запропонував абсолютно унікальну й справедливу реформу пенсійної системи, яка гарантовано ні для нікого не несе загрози.

Минулого четверга я дуже розраховував, що Верховна Рада нарешті проголосує. Прийшов до парламенту й звернувся до депутатів з проханням ухвалити цей законопроект, бо це дуже важливо.

Ми, в принципі, могли її ухвалити ще влітку, однак є певні процедури розгляду законопроектів, тому не ухвалили.

Але пенсіонери не можуть чекати ще місяць, ще два місяці. Уряд знайшов рішення, кошти у нас є, треба тільки проголосувати, і ми зможемо це зробити. Я бачив, скільки зусиль голова парламенту Андрій Парубій докладав до того, щоб це відбулося минулого тижня. Фракція «Блоку Петра Порошенка», «Народний фронт», «Радикальної партії» Олега Ляшка, окремі народні депутати об’єдналися, але не вистачило всього семи голосів, щоб продовжити роботу парламенту і ухвалити необхідне рішення.

На жаль, триває банальне затягування часу. Окремі депутати подали дуже багато правок до кодексів, вже скільки днів розглядають, йдуть по кожній правці, потрібна вона чи ні. Згідно з законодавчою процедурою, вони ніби все роблять правильно. Та чи насправді це робиться з метою, щоб дійсно вдосконалити кодекси?! Я сумніваюсь.

— Очевидно, це політична боротьба, адже скоро мають початися виборчі перегони…

— Я закликаю їх отямитися, бо це не політична боротьба — це величезна неповага до простих українців. Якщо вони зі мною хочуть боротися, то не треба, особливо ціною нехтування інтересами дев’яти мільйонів пенсіонерів. Боріться краще за Україну! Бо те, що робиться зараз, — це неправильно, це не державницька позиція.

І коли парламент проголосує, це буде не моя особиста перемога, це буде перемога українських пенсіонерів.

Останній термін для ухвалення пенсійної реформи, щоб люди отримали підвищення пенсій уже в жовтні, — це перші дні наступного пленарного тижня засідання Верховної Ради. У нас 12 мільйонів пенсіонерів. Із них дев’ять мають отримувати підвищені пенсії. За кожним із них треба провести розрахунки і всім підвищити виплати. І це теж потребує часу. А вже 7 жовтня люди почнуть отримувати пенсії.

Сподіваюся, ми все встигнемо. Звісно, це вже будуть трошки інші терміни, але моє завдання полягає в тому, щоб уже в жовтні пенсіонери отримали підвищені пенсійні виплати.

До речі, іноді деякі політики говорять, що все це неправильно, бо уряд і так може підвищити пенсії. Це неправда. Я іноді дивлюся на них і думаю: чи вони взагалі розуміють, про що говорять?

Сьогодні дефіцит ПФУ становить 140 мільярдів, а звідки це? Тому що маємо неправильно побудовану пенсійну систему, і якщо її не виправити, то наступного року буде 200 або 250 мільярдів — це кроки до банкрутства. Але ж якщо ми зараз це змінимо, система почне продукувати не «мінус», а «плюс» — зменшення дефіциту, зростання пенсій.

— У проекті бюджету закладено середній курс долара на рівні 29,3 гривні. Чи не призведе такий прогноз до падіння національної валюти, ажіотажного попиту на валюту серед населення?

— Це суто технічна цифра, такі розрахунки нам надав Національний банк. Але я наразі не бачу об’єктивних підстав, щоб на кінець наступного року долар так зріс.

Наголошую на тому, що все залежатиме від темпів реформ та економічного зростання. Якщо парламент ухвалить десяток-півтора необхідних законів, це дасть нам змогу пришвидшити розвиток економіки й забезпечити стабільність.

Тому говорити про те, що долар буде під 30 гривень, зараз немає підстав.

— На наступний рік уряд заклав 55,1 мільярда гривень на субсидії. Та, можливо, вже час відмовлятися від такої допомоги?

— Субсидія — тимчасовий захід, якого зараз потребують люди. І, до речі, на сьогодні ми автоматично робимо призначення субсидій всім, хто вже мав цей вид допомоги торік, коштів на це вистачить.

Але головне — збільшення доходів громадян, і ми працюємо над цим. З початку наступного року буде збільшено на 500 гривень мінімальну заробітну плату, вона буде вже на рівні 3723 гривні.

Пригадую, як уряд критикували за підвищення мінімальної заробітної плати вдвічі — до 3200. Деякі політикани кричали, що це не треба, що буде катастрофа. А потім вимкнули свої гучномовці й тепер мовчать. Бо зрозуміло, що це був абсолютно виправданий і правильний крок.

— Критики цього рішення пророкували зменшення кількості малих підприємств внаслідок такого підвищення мінімальної зарплати. Вже очевидно, що цього не сталося.

— Так, не сталося. Всі малі підприємства, які реально працювали, так і залишилися працювати. А підвищення мінімалки сприяло тому, що тепер ми можемо підвищити пенсії та зменшити дефіцит ПФУ. Закрилися переважно сонні підприємства, які існували лише на папері. А якщо говорити про ті, що реально працюють, то кількість нових малих підприємств, що відкрилися після цього рішення уряду, у 2,3 раза вища, ніж тих, що закрилися, — понад 200 тисяч.

І тепер, за кроком у 3200 гривень, буде крок у 3723 гривні, я це гарантую. Буде й підвищення пенсій. Треба тільки, щоб парламент проголосував за пенсійну реформу, за бюджет. Але головне, що зростає не лише мінімальна зарплата. Оживає економіка — зростають показники середньої зарплати. Особливість цього бюджету полягає в тому, що в його основі — не збільшення податкового навантаження, а саме економічне зростання. Саме тому ми називаємо його бюджетом зростання, і я впевнений, країна буде змінюватися, розвиватися і все буде добре.

Марина СИНГАЇВСЬКА, Олена СОБКО,
Укрінформ