— Як ви оцінюєте перші результати введення посилених карантинних заходів?
— Торішній «карантин вихідного дня» показав, що він спрацював як ефективний інструмент. Він дав нам змогу пройти грудень як найважливіший місяць для економіки. Фактично дав змогу людям відсвяткувати новорічні і різдвяні свята, що теж дуже важливо після важкого року і тих психологічних складнощів, які відчуває все населення світу. Було важливо провести старий рік, відсвяткувати новий і з новим настроєм йти вперед.
Усі ці речі ми пройшли, але ці новорічні і різдвяні свята дали новий поштовх захворюваності. Те, що ми не відчуваємо його в ці дні, тільки через те, що інкубаційний період триває від 7 до 14 днів. Ми починаємо бачити зростання захворюваності. Зараз ми розриваємо той ланцюжок, який утворився з Нового року до Різдва. Якби ми не зробили цих зимових канікул, то в лютому вийшли б на критичні показники, які б не дали змоги нашій медичній системі справлятися. Але для чого ризикувати життям і здоров’ям людей, якщо ми можемо в цей найбільш неактивний період в році зробити найм’якіший в Європі локдаун для того, щоб збити хвилю, яка починається, і у лютому не допускати великої кількості захворювань. Крім того, не пізніше лютого ми отримаємо вакцину. Нам було важливо не допустити перевантаження медичної системи до отримання вакцини.
— Яким планується підхід до карантинних обмежень після завершення локдауну?
— З 8 по 24 січня у нас встановлено так званий карантин зимових канікул. Його ключова мета — обмеження мобільності населення. З 25 ми перейдемо, ймовірно, до помаранчевої зони, яка діяла до запровадження цих правил.
— Тобто підстав для продовження локдауну після 24 січня немає?
— Станом на сьогодні в тій динаміці ми не бачимо необхідності продовжувати жорсткі заходи довше, ніж 24 січня.
— А коли закінчиться поточний карантин?
— Поточний карантин запроваджено до кінця лютого. Мабуть, ми продовжимо його до 31 березня тією самою постановою. Наразі немає підстав скасовувати адаптивний карантин. Хвороба не пропала, Європа палає, ми відкриті до Європи, ми відкриті всередині держави, тому підстав для зняття карантину немає. Непотрібно передчасно тішити себе ілюзіями. Я впевнений, що карантин дуже довго триватиме в цьому році. А ось яким саме він буде, — це уже інше питання.
— Ви уже говорили, що не пізніше лютого ми отримаємо вакцину. Про яку саме вакцину йдеться?
— Ми ведемо перемовини з шістьма виробниками вакцини, які сьогодні мають дві стадії клінічних досліджень, проводять третю, її реєструють в інших країнах і у Всесвітній організації охорони здоров’я як офіційну і легалізовану вакцину. Фактично з усіма Міністерство охорони здоров’я підписало non-disclosure agreement. Це означає, що ми не маємо права обговорювати публічно ці речі, тому не можу називати якісь назви чи параметри. Але ми є учасниками всесвітньої ініціативи COVAX, зверталися до всіх наших партнерів щодо необхідності постачання перших партій вакцини якомога швидше. Можу стверджувати, що ці перемовини дали свій результат: Україна матиме вакцину не пізніше лютого. На сьогодні є змога обирати із трьох вакцин, і мабуть, у перших партіях матимемо три різні вакцини. Усі вони однозначно будуть ліцензовані в Україні, однозначно будуть схвалені ВООЗ і в інших країнах. Тобто це будуть вакцини з підтвердженим відсотком ефективності.
— Коли в українців буде змога зробити собі щеплення на комерційній основі?
— Щойно вакцини за пришвидшеною процедурою буде зареєстровано в Україні, комерційні підприємства негайно отримають змогу завозити їх в Україну. Далі — це уже питання до таких компаній, вони також ведуть перемовини і укладають договори. Я переконаний, що це будуть паралельні процеси з державною вакцинацією.
— Чи є уже результати перевірок стосовно підпільної вакцинації від COVID-19?
— Правоохоронні органи порушили кримінальне провадження, тривають відповідні слідчі дії. Окремо я дав доручення Міністерству охорони здоров’я і Міністерству внутрішніх справ, на основі якого відбуваються відповідні дії. Підписано всі необхідні документи щодо проведення перевірки вказаного в інформаційних матеріалах підприємства. Але оскільки йдеться про кримінальне провадження, завчасно оприлюднювати якісь дані не буду.
— Ми всі останнім часом спостерігаємо історію довкола Міністерства охорони здоров’я і ДП «Медичні закупівлі». Чи зробили ви якісь висновки для себе з цієї ситуації?
— Я кілька днів тому приймав у себе міністра і керівника ДП «Медичні закупівлі», ми підбивали підсумки роботи торік. Є зауваження, аргументи обох сторін. Але в будь-якому разі ефективність роботи Міністерства охорони здоров’я підвищилася. А зауваження до ДП полягають у тому, що цілий ряд ліків не був закуплений, зокрема, кардіологічна група, група препаратів для боротьби з ВІЛ/СНІД. Лише завдяки певним заходам міністерства вдалося забезпечити державу цими ліками. Усі ці зауваження я висловив керівникові «Медичних закупівель», попросив його бути саме керівником підприємства, а не політиком.
— До яких дій схиляється уряд щодо зниження або обмеження зростання тарифів на газ, електроенергію, тепло та воду для побутових споживачів?
— У нас вільний ринок газу, зокрема для побутових споживачів, тому ціну формує ринок. Будь-який ринок у будь-якій країні має сезонність: улітку газ дешевий, тому що зменшується споживання, а взимку дорожчає, бо попит зростає. Ми стоїмо на засадах того, що у нас діє ринок газу, ми не відступимо від цього. Ми не повернемося до механізмів, коли на державну компанію покладався соціальний обов’язок відпускати газ для побутових споживачів за заниженою неринковою ціною і держава встановлювала якийсь тариф. Це було несправедливо і мало високі корупційні ризики.
На жаль, ринок в Україні досить молодий і не зовсім збалансований, є певні перекоси. Зокрема, є великі компанії, які мають монопольне становище в окремих областях. Це регіональні газові компанії, яким належить 88% ринку газопостачання для побутових споживачів. Тому відбувся перекос цін, коли державна компанія НАК «Нафтогаз» продає в одній з областей газ для побутових споживачів у січні по 7 гривень 22 копійки, а є області, де ціна становить більш як 10 гривень. Відповідно якщо зі зростанням ціни газу на біржах, зокрема на українській, у січні з дуже високими форвардними контрактами на лютий нічого не робити, то ціна для споживачів буде занадто високою. Таку ціну вони не готові платити. Через це навіть у ринкових механізмах передбачається втручання держави, щоб захистити побутового споживача. Звичайно, може бути продукт монетарної субсидії, щоб захистити вразливих споживачів, але це продукт довгий, він потребує часу, реєстрації, визначення правильних параметрів отримувачів. Цей продукт, на жаль, на ринку, в якому є компанії, що мають домінантне становище, може спрацювати неправильно. Може виникнути ситуація, коли держава субсидією буде оплачувати завищену ціну тому, хто зловживає.
У зв’язку з цим держава прийняла рішення запровадити верхній прайс-кеп. Не регулювання, не ПСО, не встановлення тарифів — держава зафіксувала, що можна торгувати в цих умовах за ціною, не вищою за 6,99 гривні за кубометр. Якщо ціна на ринках падатиме, то в цих межах вона може вільно рухатися. Зауважу, що 6,99 гривні за кубометр — це найнижча ціна на українській біржі станом на січень. Ми ухвалимо постанову, в якій зафіксуємо лютий-березень, а в разі необхідності або продовжимо це до кінця опалювального сезону чи кінця карантину, або ціни підуть донизу у зв’язку із сезонним чинником у березні, і державне регулювання на цьому фактично завершиться, ми скасуємо верхній прайс-кеп.
— Наскільки вдалими були переговори з МВФ, чи є впевненість, що вдасться переконати наших партнерів, що такі заходи тимчасові й необхідні?
— Усі ці аргументи було доведено МВФ кілька днів тому в нашій з ними розмові. Крім усього вищеперерахованого, хочу звернути увагу, що в нас є дві опції. Зокрема місячний продукт за замовченням, коли ми не знаємо, яка ціна нас чекатиме в наступному місяці. Цей продукт виявився не дуже зручним для молодого українського ринку, де споживачі звикли до фіксованого тарифу. Тому будемо говорити з МВФ, щоб зробити за замовченням опцію річного продукту. Ці аргументи також сприйняв фонд. З ним спілкувався Нафтогаз і запевнив, що жодного покладання спеціальних обов’язків не відбувається і неринкових механізмів ми не використовуємо. Тому вважаю нашу співпрацю абсолютно конструктивною. Звичайно, вони очікуватимуть кінцевого документа, щоб переконатися, що ми справді не вертаємося до тарифного регулювання. Я впевнений, що місія МВФ завершить свою роботу в Україні і ми будемо рухатися з ними далі так, як і запланували.
— Якщо облгаззбути відмовляться постачати за цією ціною, Нафтогаз як постачальник останньої надії зможе прийняти таку кількість абонентів? Не виникне ситуація, що люди залишаться без газу?
— Ні, це неможливо. Ці речі врегульовано законом. Нафтогаз готовий до таких ситуацій. Тобто якщо є відмова когось постачати за даною ціною, то Нафтогаз як постачальник останньої надії по 6,99 гривні за кубометр постачатиме газ людям.
— Чи відчуваєте ви тиск деяких депутатів стосовно витрат облгазів? Наскільки обґрунтовані, з вашої точки зору, акції протесту, які відбуваються?
— Ми розуміємо, що є акції, які виникли спонтанно, а потім їх підхопили певні політичні сили. Ми розуміємо, яка була природа цих протестів і яке буде їх продовження. Така ситуація склалася через певну несправедливість у тарифі на розподіл газу, який подекуди дуже різниться. Ми розібралися в цій ситуації, провели всі відповідні наради з НКРЕКП, розуміємо, як це врегульовувати на законодавчому рівні. Ми будемо виходити з ініціативою спільно з профільним комітетом, щоб урегулювати ці перекоси. На сьогодні середньозважена ціна в Україні 1 гривня 11 копійок — це приблизно усереднений показник справедливої вартості розподілу газу в Україні.
— У ситуації на енергоринку не тільки з газом, а й з електроенергією час від часу виникають дискусії, що в нас на півночі є дешевий ресурс електроенергії й газу. Яка позиція уряду стосовно того, за яких умов цим ресурсом можна користуватися?
— На рівні уряду сьогодні немає дискусії — ні з політичної, ні з економічної точки зору — щодо прямого імпорту російського продукту — електроенергії чи газу. З Білоруссю в нас, на жаль, на законодавчому рівні не прийнято відповідний закон, який би врегулював усі ці питання. Імпорт електроенергії з Білорусі технічно можливий, жодних обмежень немає, в нас є відповідний перетин, 900 мВт, і у разі необхідності Україна може імпортувати. Наші електричні мережі доповнюють одна одну, тому ця опція залишається відкритою. Щодо політичної доцільності, то це зовсім інше питання, яке поки що не порушували.
— Нещодавно почалися розмови про віялові відключення електроенергії. Наскільки вони ймовірні?
— Упевнений, що енергосистема України зниження температури пройде стабільно. Для цього є всі передумови. Єдина складність, яку сьогодні відчуває енергетична система, — це малі залишки вугілля на складах вугільних ТЕС. У зв’язку з цим було проведено наради, прийнято рішення, в разі необхідності відбудеться запуск газомазутних блоків, а також переведення вугільних блоків на спалювання газу. Тобто всі до цього готові. Необхідний додатковий обсяг вугілля імпортують в Україну зокрема з Казахстану й інших країн. Крім цього, збільшує видобуток вугільна галузь і піднімається вгору необхідний обсяг вугілля.
Єдине, є певна інертність. Коли склади були забиті, вугільні шахти скоротили видобуток, а зараз починають працювати на повну потужність. Але це займе певний час. Зміщення ремонтних програм окремих атомних блоків, похолодання, тобто збільшення попиту на електроенергію, спричинили швидке несподіване спрацьовування вугілля на складах. А коли немає на потоці вугілля, то запуск цього процесу займає певний час. Ось і виник такий плюс-мінус дво— тритижневий розрив. Але він не критичний. 15 січня Енергоатом запустив один зі своїх блоків, на днях запускає другий. Фактично ці параметри дають нам упевненість, що ми до віялових відключень як до механізму збалансування енергосистеми вдаватися не повинні й не будемо. Тому хочу всіх заспокоїти, що ситуація непроста, але і не критично складна.
— Вирішують питання, кому давати гроші, які Укренерго отримало під держгарантії: чи погашати борги «зеленим», чи давати Енергоатому. Яка позиція уряду стосовно того, кому ви готові допомагати, щоб пройти зимовий сезон?
— Щодо Укренерго і кредитування під державні гарантії. Справді, підписано договори і передбачено кошти в сумі 10,3 мільярда гривень для погашення боргів попередніх періодів. У нас два напрями, де є потреба погасити борги минулого і позаминулого років. Це борги перед Енергоатомом у зв’язку з покладеними на нього обов’язками із забезпечення населення електроенергією, щоб відпускати її майже за нульовою ціною і тримати тариф 1,68 гривні за кіловат-годину. Відповідно необхідна сума для Енергоатому на перший квартал за боргами попередніх періодів становить приблизно 7 мільярдів гривень з мінімально необхідних 5 мільярдів, щоб він спокійно проходив перший квартал з виконанням ремонтної програми, з виконанням покладених на нього соціальних зобов’язань перед населенням України.
У нас є окремий напрям — борги перед так званою зеленою енергетикою. Ми хочемо, щоб наша енергетика в перспективі 2050 року дедалі більше була зеленою, не завдавала шкоди здоров’ю людей і довкіллю країни. Відповідно там боргів багато, є підписаний меморандум, згідно з яким погашення боргів має становити приблизно 9 мільярдів гривень перед зеленою енергетикою буквально на початку цього року.
У зв’язку з тим, що Енергоатом — це атомна й енергетична безпека держави, звичайно, їх треба підтримувати, віддавати певний пріоритет. Звичайно, виконання меморандуму із зеленими енергетиками — це також пріоритет, це наш імідж, розвиток енергетичного ринку, довіра інвесторів. Тобто це важливі параметри і там, і там. Оскільки з МВФ є домовленість і в бюджеті передбачено можливість випуску так званих зелених бондів протягом 2021 року, ми впевнені, що почнемо це все оперативно робити.
Так, попереднє рішення, яке має приймати ДП «Гарантований покупець», розділити кошти від бондів 50/50. Виходить трохи більш ніж по 5 мільярдів гривень Енергоатому і зеленим. Це попереднє рішення, ми маємо час обговорити його і з тими, і з тими учасниками, ще раз провести консультації, як будемо погашати інші борги. Але очевидно: це правильне рішення, щоб підтримати Енергоатом, забезпечити його абсолютно стабільну безперебійну роботу і в той самий час підтримати зелених, гарантувавши їм якомога швидше погашення боргів. Назвемо таке рішення збалансованим, компромісним з розподілу цих кредитних коштів. Звичайно, це відрізняється від тих домовленостей, які були з банківськими структурами, але ми проводили консультації, і фактично всі розуміють важливість такого розподілу.
— Енергоатом отримає постійного керівника?
— Стратегія розвитку Енергоатому є. Кілька днів тому ми проводили нараду і презентували її Президентові. Є бачення передати Енергоатом під управління Кабінету Міністрів, але формування політики і операційна координація роботи в будь-якому разі буде залишатися за Міністерством енергетики. На меті виконання указу Президента про передачу Енергоатому під управління уряду — подальша корпоратизація цього підприємства за аналогією з Нафтогазом. Необхідно створити правильні умови перетворення його на національну акціонерну компанію, утворення наглядової ради, правління. Усе це і є стратегією підвищення ефективності Енергоатому. Хочу наголосити, що перетворення його на державне акціонерне товариство не означає його приватизацію, про це не йдеться.
— Передача вам Енергоатому дозволить Міненерго повернути Укренерго?
— Так, відповідно до Третього енергопакета ЄС, для уникнення конфлікту інтересів той, хто управляє операторами і регуляторами, не може управляти генерацією. Тож можна передати генерацію під Кабмін, і тоді зосередити всіх операторів і регуляторів під координацією Міненерго. У такому разі Міненерго стає формувачем політики, координатором і оператором енергетичного ринку, галузі, а вже генерація корпоратизована і управляється як державний бізнес.
— Великі запозичення наприкінці минулого року призвели до зростання ставок ОВДП. На цей рік бюджет також передбачає рекордні внутрішні запозичення? Що робитиме уряд, щоб зберегти низькі ставки кредитування?
— Наприкінці минулого року ми зіткнулися з дефіцитом ліквідності. Ми вжили заходів, створили графік залучення коштів, щодня проводили нараду і координували цю діяльність. Це дало нам змогу виконати абсолютно всі зобов’язання держави. Ми ввійшли з дуже добрим запасом ліквідності в 2021 рік, повністю бачимо перший квартал забезпеченим валютою і гривнею на казначейському рахунку. Ми дуже спокійно чекаємо завершення роботи місії і перемовин з МВФ про транш. Стосовно міфу, що ставки на ОВДП зросли, хочу сказати, що в передостанній тиждень року ми залучили на одному з аукціонів 51 мільярд гривень за день, зокрема і валютні запозичення, і вони були найдешевшими за всю історію валютних міжнародних залучень — 6,2% річних на п’ять років. Тому запевняю, що той портфель запозичень, який сьогодні є, який був здійснений на кінець року, — один із найдовших і найдешевших.
— Що відбувається з накопичувальною пенсійною системою? Попри ваші попередні заяви, її так і не вдалося запустити до 2021 року. Який наступний дедлайн?
— Ми з Міністерством соціальної політики повністю напрацювали стратегію запровадження накопичувальної пенсійної системи, обговорили і погодили всі нюанси з профільним комітетом Верховної Ради. Це питання перебуває в законодавчій площині. Відповідний проєкт закону підготовлено, будемо просити парламентаріїв прийняти його якомога швидше, щоб цього року ми цю накопичувальну пенсійну систему запровадили. Для мене це особистий КРІ, я хочу його досягти. Україна потребує накопичувальної пенсійної системи, вважаю це одним зі злочинів проти суспільства, проти держави, що за тридцять років незалежності не було створено накопичувальну пенсійну систему. Це потрібно виправляти.
Ще один злочин, на мій погляд, — те, що в Україні немає цивілізованого фондового ринку. Є презентація, підготовлена Національною комісією з цінних паперів та фондових ринків спільно з USAID, ЄБРР і Американською торговою палатою. Вони готові надати фінансування. Там величезний масштаб роботи. Найближчим часом буде підписано меморандум, після чого почнемо його впроваджувати. Ми хочемо, щоб нормальний фондовий ринок запрацював через рік. Але там багато законодавчої роботи. Тому з урахуванням усіх нюансів бюрократії для повноцінної роботи може знадобитися три роки.
— Чи очікувати найближчим часом, наприкінці зими чи на початку весни, чергових кадрових перестановок в уряді?
— Не думаю, що варто говорити про зміну уряду чи зміни всередині уряду. Звичайно, зміна самого уряду — це прерогатива парламенту і Президента. Стосовно заміни членів урядової команди завжди кажу, що коли минає час, всі завершають свою каденцію на тій або іншій посаді. Тому коли цей час настане, ми про це будемо говорити. Сьогодні про таке вести розмову некоректно.
— Ви готові до можливих атак на уряд з боку опозиції?
— Опозиція завжди має завдання боротися за владу. Тому влада завжди перебуває і має перебувати під тиском опозиції — в цьому полягає принцип демократії. Звичайно, це незручно, іноді здається, що заважає ефективно працювати. Але така політична складова привносить еволюційну складову в ефективний рух країни.
— Наше інтерв’ю виходить напередодні інавгурації Джо Байдена. Наскільки важлива для України економічна співпраця зі США і що ви очікуєте від наших американських партнерів у майбутньому?
— Сполучені Штати Америки — це провідна економіка світу і одна з найбільших демократій. Ми маємо з ними надзвичайно добрі й міцні відносини не лише в частині роботи з МВФ, а й велику економічну співпрацю. США входять у ТОП -7 з товарообігу з Україною. Крім цього це військове співробітництво і співробітництво в галузі реформ. У нас багато проєктів донорської допомоги через USAID. Тому, без сумніву, США — це важливий ТОП-партнер України.
Ми в Google+