ВИЗНАННЯ
У столичній книгарні «Є» оголосили й нагородили переможців рейтингу та антирейтингу «ЛітАкцент року-2012»
Тетяна КРОП
для «Урядового кур’єра»
Премії цього популярного інтернет-порталу вручають щорічно, і попри суб’єктивність літературних смаків такі церемонії нагородження переможців стають певним підбиттям книжкових підсумків року. Хоч на істину в останній інстанції вони не претендують, а лише виражають думку експертного журі «ЛітАкценту» у складі письменників, критиків, науковців на чолі з відомим літературознавцем професором Національного університету «Києво-Могилянська академія» Володимиром Панченком.
Хто ж став лауреатом цього разу? Як зазвичай, у номінаціях «Художня література» і «Літературознавство» у фінал вийшло по три претенденти. Можна уявити, як важко було експертам зробити остаточний вибір, оскільки всі номінанти варті пошанування. Досить сказати, що першість у «Художній літературі» виборювали такі твори й письменники, як Юрій Винничук та Михайло Слабошпицький за романи «Танго смерті» і «Що записано в книгу життя», котрі стали помітними літературними подіями року, що минув. Несподіванкою для багатьох стала перемога збірки віршів «Великий міст» надзвичайно оригінального, але менш розрекламованого українського поета Олега Лишеги. Ця книжка має цікаву історію. Вона вийшла 2000 року після 16-річної офіційної заборони авторові друкуватися. Так було покарано Олега Лишегу за участь у неофіційному літературному колі «Львівська богема».
На церемонії нагородження фіналістів «ЛітАкценту-2012» український поет, перекладач, драматург, інтелектуал Олег Лишега не приховував, що не чекав своєї перемоги. Він прочитав присутнім кілька віршів із циклу «Зима в Тисмениці». Ці верлібри-мініатюри виконані з неабияким авторським артистизмом. Олег Лишега зізнався, що з юних років дуже любить театр. «Хотів би наблизитися до театрального інституту й розіграти інтермедію», — поділився сокровенним поет. І наостанок прочитав рядки української версії парафрази з п’єси В. Шекспіра «Буря»: «Поки не пізно, бийся головою об лід…Ти проб’єшся: ти ж людина».
У номінації «Літературознавство» конкурували не менш сильні кандидати — професор Києво-Могилянської академії Віра Агеєва, відомі українські літературні критики, які проживають у США, — Богдан Рубчак та Наталія Ревакович. Перемогу здобула Віра Агеєва за книжку «Мистецтво рівноваги: Максим Рильський на тлі епохи».
Експерт «ЛітАкценту» літературознавець Ірина Цимбал сказала: «Ця книжка стала моїм відкриттям. Певна сміливість була в тому, що Віра Агеєва вдалася до жанру літературного портрета, нині занедбаного в нас. Книжка вийшла і нова, і свіжа, і цікава, й захоплива. І всім зрозуміла, адже написана не для втаємничених, а для широкого кола тих, хто цікавиться літературою. Авторка показує зовсім іншого Рильського, якого ми не знали зі школи. Тут поет постає перед нами в усій його багатогранності».
Отримуючи диплом і грошову винагороду (5000 гривень), Віра Агеєва мовила: «Я зворушена і вдячна. Навколо таких митців, як Максим Рильський, — зоряний дощ легенд. Моя книжка — у жанрі пліток та усних історій, які я збирала. Максим Тадейович, людина неймовірної товариськості й гостинності, був і битим, і гнаним, і визнаним. Він зміг пережити і Лук’янівську в’язницю, і кілька Сталінських премій. Про Рильського треба писати романізовану біографію. Для неї є розкішні сюжети, зокрема стосунки поета з Микитою Хрущовим».
Третьою номінацією «ЛітАкценту» традиційно є «Золота булька». Це по суті антипремія. Нею нагороджують книжки авторів (часто знаних і талановитих), які не виправдали читацьких сподівань. Протягом року в журі виникали різні кандидатури, але в фінал вийшла одна, вона й перемогла. Це алхімічна комедія Любка Дереша «Голова Якова». Експерти були єдині, вважаючи, що авторові не вдалося на належному рівні втілити свій задум.
«Премія «Золота булька» не шукає графоманів, — зауважує Володимир Панченко. — Любко Дереш — талановитий письменник, і йому є куди рости. Книжка «Голова Якова», на жаль, не відбулася так, як могла відбутися. Її авторові немає чого сказати, а сказати треба…»