Уже рік в Україні працює проект «Знову до роботи: реінтеграція матерів і батьків до професійного життя після відпустки по догляду за дитиною», що реалізується Лігою соціальних працівників України за сприяння Представництва Європейського Союзу в Україні. За словами його керівника Валентини Проскурніної, запровадження нової моделі реінтеграції матиме позитивний ефект для молодих матусь. Бо ні для кого не таємниця, що працевлаштуватися після народження дитини жінці в стократ важче, ніж без дитини. Як в анекдоті: «Ви заміжня?» — «Так». — «Не підходите, бо незабаром народите дитину». Через кілька років: «Дитина вже є? Ні, не підходите. Лікарняні раз по раз братимете». Ще через кілька років: «Дорослі діти? А скільки ж вам років? Ні, нам потрібна жінка-фахівець до 30 років».
.jpg)
Не втрачайте контакту з підприємством
Валентина Проскурніна навела приклади з реального життя.
— Як зберегти мамі своє робоче місце? — розмірковує. — Варіантів не так багато, але вони є. Дам звичайну пораду. Контактуйте в будь-який спосіб із колективом: приходьте на всі заходи компанії чи підприємства, телефонуйте, цікавтеся станом справ на роботі, не давайте про себе забути й самі не втрачайте навичок, не давайте мозку переключитися лише на побут. За можливості залучіть до процесу догляду за малюком родичів. І вийдіть на роботу на 3,5 години (це дозволено законодавством). Таким чином не втратите можливості працювати на улюбленій роботі.
Чи кожна мама має таку змогу? Звичайно, ні. Вихід із ситуації Валентина Проскурніна вбачає в діалозі між роботодавцем, державою і молодими батьками.
— Наш проект, — розповіла вона, — спрямований на сприяння створенню умов успішної реінтеграції батьків на ринок праці. Для цього розробили модель такої реінтеграції. В рамках її створення вивчили кращі міжнародні і українські практики, дослідили проблеми батьків, а також потреби і можливості роботодавців. 6% мам, які взяли участь в анкетуванні, побажали після повернення на роботу отримати можливість підвищення кваліфікації. Основне їхнє побоювання — втрата навичок після тривалої відсутності на робочому місці. По-друге, можливість гнучкого графіка роботи. Адже ніхто не відміняв відвідин тих самих лікарів з їхнім графіком роботи, та й дитсадки працюють не до ночі… До того ж і психологи, і саме життя переконують: що більше дитина спілкується з батьками, то захищенішою почувається. По-третє, — підсумувала Валентина Проскурніна, — молоді матусі воліли б не просто повернутися в попередній колектив, а й отримати наставника.
.jpg)
Поінформована, отже озброєна
Дозволю ремарку з власного досвіду. Коли мій робочий день не збігся з графіком роботи дитсадка, довелося шукати поради у свого безпосереднього керівника. Подумавши, він поцікавився: хто з нас, чоловік чи я, заробляє більше? «Вимпел першості» одержав чоловік. «Тоді можеш іти на годину раніше». Таким був вердикт Володимира Романовича Косаківського, за що йому дуже вдячна. «Ганьба. Гендерна нерівність!» — затупає ногами хтось із читачів. А ось і ні. Згідно з законодавством, нині це називається скорочений робочий час за домовленістю з підприємством. Такі умови — це добра воля роботодавця. Неповний робочий день — можливість мати нижчу зарплатню і скорочений робочий день — поширена форма діалогу роботодавець—працівник. Або скорочений робочий тиждень з трьома робочими днями.
Поінформованість жінок — головний козир у їхніх руках. За час роботи проекту всі, хто звернувся за консультацією, отримали її. Як, приміром, у ситуації з волинянкою, яка п’ять років тому пішла в декретну відпустку з посади майстра ділянки. Народивши одне за одним двійко малят, мама, на думку роботодавця, дещо затрималася вдома. Тому її посаду тишком-нишком скоротили. Керівництво підприємства поставило умову: посада нижча за статусом і оплатою або заява за власним бажанням. Жоден з варіантів жінці не підходив. Навряд чи конфлікт би завершився на її користь, аби не вчасно отримана консультація. Про статтю 19 Кодексу законів про працю, в якій ідеться про незгоду працівника на погіршення умов праці та про сплату підприємством двох щомісячних окладів при звільненні працівника, роботодавець і чути не хотів. Зійшлися на «За згодою сторін», з обопільною вигодою.
Спільними зусиллями і з батька будуть люди
Життєвий досвід показує, що часто тандем державних структур із громадськими організаціями, іноземними проектами пришвидшують втілення в практику теоретичних розробок. Урядові ініціативи швидше реалізуються завдяки активній позиції громади. Питання гендерної рівності активно вивчають як недержавні установи, так і Міністерство соціальної політики. У вересні цього року уряд затвердив Державну програму забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2016 року. Зокрема міністр соціальної політики Наталія Королевська зауважує, що програма має стратегічний рівень. І повинна стати тим реальним документом, який би працював щодня і давав конкретні результати.
Першим кроком до цього став законопроект, який стимулюватиме роботодавців надавати мамам з маленькими дітьми дистанційну роботу. Для роботодавця створюється стимул у вигляді зменшення єдиного соціального внеску щомісяця на розмір мінімального єдиного внеску, якщо вони працевлаштовуватимуть мам, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку. Також, за словами Наталії Королевської, законопроект чітко визначає поняття «дистанційна праця», досі в українському законодавстві цього не було. Як і не було заведено говорити про гендерну нерівність. Факти дискримінації за ознакою статі просто замовчувалися.
І ще. За кордоном, наприклад у Скандинавських країнах, до прав дитини і обов’язків обох батьків у вихованні дитини ставляться так. У них є обов’язковим проведення батьком другої частини відпустки з малюком. Там вважають, що у вихованні має брати активну участь батько. А в нас — чи не забагато обов’язків покладено на жінку? Лише 1% чоловіків беруть відпустку для догляду за дитиною. Вважається, що все це через національні стереотипи, традиційний розподіл домашніх обов’язків, отримання більших зарплат, зрештою, через непоінформованість про можливість надання такої відпустки чоловікові.
Над запровадженням такого досвіду замислюються і в Україні. З метою сприяння реалізації фахових здібностей та подолання гендерних стереотипів пропонується врівноважити умови перебування матерів і батьків у тривалій відпустці для догляду за дитиною, забезпечити умови для активнішої участі батька у вихованні малюків, особливо на ранніх етапах розвитку.